Інформує ОМ Атомпрофспілки

Інформує ОМ Атомпрофспілки

Життя Атомної молоді під час війни

22 квітня відбулася розширена онлайн-зустріч Центральної ради Організації молоді Атомпрофспілки. У ній взяли участь представники Центрального комітету Атомпрофспілки, молодь з Енергодара, Славутича, Південноукраїнська, Вараша, Нетішина та Жовтих Вод.

Війна росії проти України стала тим фактором, який спричинив відміну всіх запланованих Центральною радою заходів на найближчий час. Водночас війна згуртувала молодь Атомпрофспілки.

Примітно, що саме 22 квітня Організації молоді Атомпрофспілки виповнилось 22 роки. Спартакіади, форуми, творчі конкурси, семінари, тренінги, власні традиції — так багато всього започатковано й реалізовано за ці роки, а сьогодні поставлено на вимушену паузу. Продовження обов'язково буде після перемоги України. Віримо! А сьогодні всі зусилля і ресурси молоді Атомпрофспілки направлені на допомогу Україні в боротьбі з ворогом. Саме про це і говорили під час засідання.

Найбільш болючою і гострою темою для всіх стало питання окупації м.Енергодара і фактично ядерного тероризму, влаштованого на найбільшій в Європі атомній станції — Запорізькій АЕС. Кожен доповідач висловив підтримку мешканцям Енергодара. Молодь вкрай стурбована ситуацією, що склалась на Запорізькій АЕС. Робота атомників передбачає турботу про безпеку перш за все, про надійний фізичних захист, сприятливий радіаційний стан. Питання безпеки для атомних станцій є ключовим і ним у жодному разі не можна нехтувати. Натомість вперше у світі ми спостерігали обстріли з танків атомної станції, що є неприпустимим і неприйнятним у цивілізованому світі. Хто б міг уявити, що подібне може колись трапитись на АЕС?

Молодь Атомпрофспілки обурена бездіяльністю МАГАТЕ і світової спільноти по відношенню до актів ядерного тероризму в Україні. Обстріли та захоплення атомних станцій — це найганебніші злочини, які несуть реальну загрозу життю та здоров'ю мільйонам людей, адже всім добре відомо, які колосальні наслідки мають катастрофи на ядерних об'єктах і яких численних збитків вони завдають людству.

Енергодарівці героїчно тримаються і продовжують виконувати свою роботу в умовах окупації, їм дуже важко і вони терміново потребують допомоги, негайного звільнення міста і станції від рашистських окупантів.

Їх дуже добре розуміють працівники Чорнобильської АЕС, які зовсім нещодавно пережили період окупації станції і міста Славутича. Так, російськими військами вчинено акти вандалізму на ЧАЕС, розграбовано майно станції та вивезено за межі України нацгвардійців, які були на ЧАЕС на момент захоплення станції і дотепер перебувають у полоні. Сьогодні порушена логістика між ЧАЕС і Славутичем, який поступово повертається до нормального життя після тривалої ізоляції і триденної окупації.

Організація молоді Чорнобильської АЕС ініціювала проведення проукраїнської акції підтримки Енергодара на Центральній площі Славутича, до якої долучилися представники ДСП ЧАЕС, ВП «Атомремонтсервіс» та інші небайдужі славутичани.

Організація молоді Південноукраїнської АЕС записала відеозвернення, в тому числі і англійською, до світової спільноти з метою пришвидшити звільнення від окупантів українських АЕС.

Молодь Нетішина, Вараша, Південноукраїнська активно збирала і відправляла гуманітарну допомогу мешканцям Енергодара і Славутича.

Хмельницька АЕС також організувала допомогу м. Жовті Води, де зараз знаходиться багато біженців.

Ситуація в Жовтих Водах наразі додатково ускладнена через тривалу заборгованість із виплати заробітної плати на єдиному урановидобувному підприємству в Україні — СхідГЗК.

Ситуація на такому стратегічно важливому підприємстві як СхідГЗК викликає у молоді Атомпрофспілки тривогу й занепокоєння, адже в умовах війни і відмови від енергоносіїв країни-агресора Україна робить ставку на атомну енергетику і водночас забуває про власну урановидобувну галузь, яка є надважливою для успішної та надійної роботи атомних станцій.

Єдність думок і зусиль, беззаперечно, є шляхом до успіху і перемоги. Здавалося б, ми ніколи не були настільки близькі й об'єднані, незважаючи на відстані між нашими містами.

Волонтерство у вигляді допомоги Збройним силам України, біженцям і всім тим, хто цього потребує, активна робота на інформаційному фронті — це те, чим живе сьогодні молодь Атомпрофспілки.

У такий нелегкий для України час, період гірких випробувань, актуальними як ніколи стають головні цінності Атомпрофспілки: єдність, людяність, взаємодопомога та взаємопідтримка.

Під час війни видно справжніх молодіжних лідерів, які здатні організувати навколо себе людей. Активна життєва позиція кожного і впевненість у тому, що Україна переможе, просто не залишає шансів на поразку.

Світлана Кoлинько