«Жінка у формі»: гендер в контексті реформ

«Жінка у формі»: гендер в контексті реформи органів правопорядку

Де закінчуються «чоловічі професійні обов’язки» і починаються «жіночі», - про уявлення суспільства щодо цього, а також про можливість та готовність українських жінок реалізувати себе у традиційно "чоловічих" професіях йшлося 28 жовтня у Києві у рамках панельної дискусії "Жінка у реформованих та нереформованих органах правопорядку: проблема чи вирішення?", організованої Міжнародним центром перспективних досліджень.

На круглому столі гострі кути в контексті питань гендерної рівності під час реформуванням органів правопорядку порушували експерти з гендерних питань, громадські активісти, представники законодавчої та виконавчої влади.

Світовий досвід свідчить, що ширше залучення жінок до роботи в органах правопорядку є ключем до істотного скорочення насилля зі сторони цих органів по відношенню до громадян, йшлося на засіданні.

Так, експерт з ґендерних питань МЦПД Олена Захарова наголосила, що «Правоохоронець-чоловік часто бачить свою роботу як «владний контроль», у той час як жінка – як «громадську службу» (public service)».

Голова громадської організації "LEAD office", колишній лейтенант патрульної поліції Марія Лех повідомила, що із близько 13 тис. патрульних поліцейських в Україні 2,5 тисяч є жінками, причому значна їх кількість патрулює вулиці разом із чоловіками. І що якщо раніше більшість чоловіків поліцейських не хотіли мати у напарниках жінку, то сьогодні ставлення вже змінюється.

У рамках дискусії відбувся обмін думками і щодо того які зрушення у суспільній свідомості необхідні, щоб змінити ставлення до жінки у «чоловічій професії».

Як залучити високопосадовців і тих, хто приймає у колективах безпосередні рішення, на бік партнерства та розуміння гендерних засад на виробництві говорила представник Атомпрофспілки Леся Семеняка:

«Хочу поділитися своїм досвідом. Ми багато років на підприємствах у колективах працівників атомної енергетики та промисловості займаємося просвітницькою діяльністю і дійшли висновку, що найважче перевчити старше покоління. Знайшли такий вихід – ввести тему гендеру в учбові програми з лідерства, (тема цікава передусім керівникам, людям на високих посадах). І коли ми у навчальний курс з лідерства інтегрували тему гендерної рівності, зокрема, гендерного законодавства та прикладного його застосування, як наслідок, чоловіків на таких семінарах з гендерною складовою стало навіть більше ніж жінок. На мою думку, до усіх програм перекваліфікації необхідно також обов’язково вводити курс гендерної рівності на знання законодавства і як воно застосовується».

На жаль, відзначали у ході дискусії, хоч Україна і має прогресивні гендерні закони, ситуація залишається такою, що «закони існують окремо, а практика окремо. Навіть, слідчі і судді не дуже з гендерним законодавством ознайомлені». «А головне, наголосила журналістка «Громадського радіо», експертка з гендерних питань Ольга Веснянка, в Україні не прописана відповідальність щодо порушення гендерного законодавства».

Прес-центр Атомпрофспілки