Щороку Україна втрачає близько 208 млн доларів
Щороку Україна втрачає близько 208 млн доларів внаслідок насильства щодо жінок
Такі дані нового дослідження, опублікованого представництвом Фонду народонаселення ООН (UNFPA). Але ці втрати значно більші, якщо взяти до уваги емоційний тягар проблеми. Небайдужі представники громадянського суспільства, міжнародні та урядові партнери, учасники і учасниці нещодавнього Форуму “Разом за Україну, вільну від насильства проти жінок” закликають знати і говорити про цю проблему, не цуратися складних шляхів її вирішення – адже інвестувати в попередження та усвідомлення насильства краще, аніж намагатися виправити наслідки.
“Насильство та переслідування на робочому місці не є виключно проблемою працівників та роботодавців, це є проблемою, яка стосується всього суспільства.” – зазначила на форумі провідна юристка ГО “Трудові ініціативи” Олена Михальченко. Насильство та переслідування на робочому місці шкодить трудовим відносинам, залученню працівників до роботи, продуктивності праці, якості приватних та державних послуг, репутації підприємства. Все це прямо або опосередковано впливає на економіку країни. Жінки на роботі найбільш вразливі до психологічного та фізичного насильства через те, що жінок більше у неформальній зайнятості, в них нижча заробітна плата або вони працюють у сферах, де переважають працівники чоловічої статі.
Питання насильства на робочому місці наразі знаходиться під пильним оком міжнародної спільноти. “У Цілях сталого розвитку ООН 2016-2030 роки визначено забезпечити гендерну рівність, розширити права та можливості усіх жінок та дівчаток, в тому числі ліквідувати всі форми насильства у публічній і приватній сферах.» - зазначає Олена. В свою чергу, Міжнародна організація праці у червні 2018 року планує провести конференцію, на якій буде вирішено питання міжнародних інструментів боротьби з насильством на робочому місці.
Міжнародний досвід та статистика все ж лише частково відображають масштаб проблеми. 1.1 млн. жінок на рік зазнають фізичного насильства, але лише 15.9% постраждалих звертаються до правоохоронців, і ще менше – 1% звертаються до медичних та соціальних працівників. Згідно з доповідачами, це відбувається тому, що сфера соціальних послуг, система охорони здоров’я та поліція не готові реагувати на випадки насильства. Кривдники відчувають безкарність – максимум їм призначають 15 діб позбавлення волі або громадські роботи.
UNFPA зазначає й позитивні зрушення – було створено 26 мобільних бригад і три центри допомоги для психосоціальних і юридичних консультацій для жертв гендерно обумовленого насильства. Попереду робота і щодо розширення програми на всі області України, і складніше завдання щодо зміни стереотипів поведінки хлопчиків і дівчаток, чоловіків та жінок в Україні –повідомляє заступник представника Фонду народонаселення ООН в Україні Павло Замостьян.
Окрім того, за підтримки міжнародних партнерів було запущено проект “Поліна”- поліція проти домашнього насильства. Різні підрозділи Національної поліції було об’єднано у мобільні групи, які реагують саме на випадки домашнього насильства. Цей пілотний проект запрацював у Дарницькому районі міста Києва, Малиновському районі міста Одеси та в місті Сєвєродонецьку. До нього залучають якомога більше жінок-поліцейських та проводять спеціальні тренінги щодо захисту від насильників та допомоги потерпілим. Передбачається розширення співпраці між поліцією і медиками, щоб якнайкраще реагувати на ситуацію на місцях.
Насильство має значні суспільні наслідки, а розбудова комплексної системи протидії – тривалий процес. Все ж, потрібно наполегливо продовжувати і розбудовувати уже існуючі соціальні програми, підтримувати жінок, які зазнали насильства, розширювати їх соціально-економічні можливості. Важливо також поширювати інформацію про масштаб проблеми насильства та проводити подальші дослідження його причин та передумов, які неодмінно пов’язані з глибшими негативними соціально-економічними процесами в Україні. Разом, наполегливо, завдяки активній громадській позиції, кожен може долучитися до безпечної і сталої самореалізації і чоловіків, і жінок, в умовах рівності та поваги.