Бiльше запитань нiж вiдповiдей

Бiльше запитань нiж вiдповiдей

Такі враження справила зустріч консультантів та експертів, задіяних у виконанні проекту Європейського банку реконструкції та розвитку «Україна: Енергоатом – Сталий Корпоративний Розвиток», з керівництвом Хмельницької АЕС. Після презентації проекту представниками ТОВ «Делойт і Туш» Володи­миром Вахтом і Тарасом Сірим, посипалися конкретні запитання, пов’язані з майбутнім компанії після корпоратизації, яку оцінюють як незворотній процес. Але як вплине він на розвиток підприємства, як позначиться на долі кожного працюючого, для багатьох залишається незрозумілим.Очевидним є пере­хід в разі корпоратизації Енергоатома «від державного унітарного підприємства до публічного акці­онерного товариства, яке на 100% належить державі».

Деякі з найбільш вразливих момен­ті­в намагалися з’ясувати керівн­ики станції на зустрічі з консультантами. Генеральний ди­ректор Микола Панащен­ко поці­кавився у експертів кому після корпоратизації належатимуть акції, а хто володі­тиме основними засобами компанії – будівлями, спорудами, обладнанням. Заступник генерального директора з економіки і фінан­сів Альвіна Шестак мала запитання в плані май­бутнього таких підроз­ділів, як ко­мунальне господарство. Низку актуальних проблем порушив голова проф­кому Михайло Гук. Йдеться про можливу­ оптимізацію персоналу, невизначену долю подальшого функціонування закладів соцкультпобуту, чинність чи згортання Колективного договору, норми якого мають чітку соці­альну спрямованість, і персонал компанії радо користається ними.

Керівник проекту Тарас Сірий по­відомив, що «Колективний договір є частиною юридичного аналі­зу, ми знайомилися з ним, читали, врахову­ємо його». По суті, це єдина відповідь, у якій присутня певна конкретика стосовно, даруйте за тавтологію, того чи іншого конкретного запитання. Своїх поглядів щодо майбутнього комунгоспу, інших підрозділів, оптимізації персоналу тощо консультанти не виказували, бо «для цього по­трібен серйозний глибокий аналіз». А в технічному завданні експертів про таке не йдеться, на це у них «немає ні мандату, ні бюджету». І давати будь-які рекомендації з приводу можливої реорганізації, чисельності штату вони не можуть. «Ми за це не беремося і не збираємося братися».

На запитання чи є в Україні бодай одна успішна компанія після корпоратизації, Володимир Вахт відбувся обтічною інформацією.

- Ну, як вам сказати. Буду дипломатичним.

Відповідь зводилася до того, що окремі підприємства, перейшовши в приватні руки, згасають і припи­няють свою діяльність, інші на­ма­гаю­ться розвиватися. Ще експерт наголо­сив: «Не забувайте, що приватизовувати Енергоатом ніхто не збирається». Його думку уточнив представник Енергоатома Олександр Музика: «До 2028 року питання приватизації компанії закрито». Адже протягом цього періоду триватиме виконання НАЕК своїх фінансових зобов’язань перед Євратом і питання власності до 2028 року чітко обумовлені – вона 100%  належить державі.

Що ж до проекту, з яким приїхали консультанти на Хмельницьку АЕС, його загальна мета, за словами експертів, – проаналізувати існуючий стан під­приємства з юридичної та управлін­ської точки зору і на основі цього аналізу визначитися чи можливо проводити корпоратизацію, допомогти підготуватися до неї. Сам  проект з’явився в рамках гарантійних зобов’язань України перед кредиторами, зокрема ЄБРР і Єв­ратом. Ці зобов’язання зроблені ще в 2013 році, але через зміни в уряді і буремні події в країні все загальмувалося.

Стартував проект у лютому і розрахований на 18 місяців, по шість на кожен із його трьох етапів. Перший, який полягає у вивченні діяльності компанії, фактично спливає і вже у вересні експерти сподіваю­ться розпочати другий етап – розробку дорожньої карти. Її охарактеризували як «високоповерхневий документ, який покроко­во каже, що саме потрібно зробити, щоб відбулася корпоратизація». Але перехід до наступного етапу стане можливим за умови погодження всіма зацікавленими сторонами – Енергоатомом, Мінпаливенерго, ЄБРР та Єврокомі­сією «Звіту про завершення першого­ етапу», який експерти збираються презентувати вже в кінці поточного місяця. Наскільки легким і простим буде це погоджен­ня, побачимо. Але те, що не все так однозначно, очевидно. До того ж, за словами Тараса Сірого, «в існуючій юридичній площині буде дуже важко виконати корпоратизацію, тому необхідна буде зміна законодавства». На законодавчому полі у нас як не нахабне торпедування, так відверте гальмування. Що переважить, судити важко. Залиша­ється – чекати.

Ольга Сокол

Фото Олени Веселової