Головний напрям діяльності вашої профорганізації?

2019, 20
   

Енергетична незалежність України

12.02.2019

Максим Поляков, народний депутат України про проблеми вітчизняного уранового виробництва

-У цілому питання енергетичної незалежності актуальне у світі для більшості країн.  В Україні є своє власне виробництво, ми видобуваємо концентрат урану для атомних електростанцій, ним Україна на сьогодні забезпечена на 40 відсотків за рахунок вітчизняного виробництва, до речі, єдиного в Україні – це Східний гірничо-збагачувальний комбінат. Відносно світового обсягу – це 2 відсотки, і український видобуток урану найбільший у Європі. Усі три шахти знаходяться на теренах Кіровоградської області. Це Маловисківський район, Смолінська шахта, Інгульська, Новокостянтинівська шахта, яка, до речі, «новозбудована», але не добудована, ще до кінця не введена в експлуатацію.

Новокостянтинівська шахта з дуже великим потенціалом і потребує порівняно незначних коштів (до 3 млрд гривень) для завершення. Вона змогла би працювати десятки років і забезпечувати  нашу атомну енергетику. А щоб було зрозуміло, у загальній енергетиці України 60 відсотків займає атомна енергетика.

-       Які перспективи розвитку саме атомної енергетики?

Атомна електроенергія є найдешевшою. За умови дотримання необхідної безпеки, безпечна. Поки що у світі немає жодної закритої атомної станції, навіть Японія, а це третя економіка у світі, не дозволяє собі закрити жодну атомну станцію. Ми розуміємо, що у найближчі десятки років це єдине перспективний напрям і в Україні, є необхідні фахівці. До речі, Східний гірничо-збагачувальний комбінат на сьогодні - це 6 тисяч вузькоспеціалізованих високопрофесійних людей, які спеціалізуються саме на видобутку і збагаченні урану. На жаль, держава, і вже з року в рік, не приділяє уваги цьому напряму і тут накопичилися величезні  проблеми. Сьогодні хочуть скоротити двісті шахтарів. Але треба зрозуміти що спричинило цю ситуацію. Ситуація виникла у 2017-му році, коли змінилася методика затвердження тарифів у НКРЕКП. Коли на нараду, де приймалося таке важливе для галузі рішення, вони не запросили ні представників НАЕК Енергоатом, ні СхідГЗК, аби врахувати й їхню думку. Прийняття необґрунтованого тарифу автоматично штовхнуло підприємство «у мінус» - мінус 900 млн. гривень тільки у 2018-му році. Зрозуміло, виробництво стає збитковим і рано чи пізно повстане питання про його закриття.

-       Що впливає на формування тарифів?

-Важко зрозуміти логіку НКРЕКП, коли таке підприємство, як СхідГЗК, єдине в Україні, інших немає, відштовхнути і вирішили, «давайте десь купувати» і «рівнятися на світові ціни». Логіка короткозора. Так, на якийсь період закупівлі уранової руди вийдуть дешевшими. НКРЕКП, орієнтувалося, за своїм розумінням, на правильні речі, але повинен бути державницький підхід до ситуації. Не може за рахунок тарифу знищити цілу галузь, яка на сьогодні є універсальною. Не так багато у світі підприємств, які володіють і технологією, і можливостями видобутку, це вузькоспеціалізовані фахівці, які навчалися ще у радянських інститутах, таких фахівців просто зараз ніде взяти. Треба також  враховувати, що тисячі людей, які працюють на підприємстві, сплачують податки – щороку СхідГЗК сплачує близько мільярда гривень. От Одеський припортовий завод закрили кілька років тому, і тепер його вже не можуть відновити, бо фахівці вже виїхали до Катару, Алжиру, де заробітна плата у 3-7 разів вища. Якщо ми сьогодні скоротимо шахтарів, вже ніколи їх на підприємство не повернути.

- Як саме на підприємство впливають занижені тарифи?

- Це впливає насамперед на ціну продукту, або треба буде працювати у мінус, що означає скорочувати шахтарів. А там до кінця року може повстати питання і щодо закриття підприємств. Це при тому, що вони містоутворюючі. Наприклад, бюджет міста Смоліно на 90 відсотків формується за рахунок роботи шахт. Ліквідація  підприємства, скорочення працівників призведе до знищення самого міста. Немає податків для міста, немає чим годувати родини. Замість того, аби інвестувати у галузь, держава робить непоправні речі. Крім того, слід враховувати і те, що світові ціни скачуть. Зараз у середньому це 110 доларів, останнім часом ціна дещо підвищилася, хоча раніше опускалася до 75 доларів за тону. Інколи вона підскакувала і 200 доларів. Є багато світових монополістів, серед них Сполучені штати, Росія, які вдаються до такої тактики:  спочатку ціну максимально знижують, аби будь-яке інше підприємство не могло конкурувати з ними, світова ціна опускається, конкуренти знищуються, і тоді ціна максимально зростає. Сьогодні надзвичайно важливо зберегти українське підприємство, навіть, якщо воно виробляє уран за цінами трохи вищими, ніж світові. Інакше власного виробництва в Україні вже не буде. І Україна буде поставлена на коліна ще в одній галузі.

- Який вихід з цієї ситуації?

- На сьогодні виходом із скрутної ситуації для СхідГЗК могло би бути приєднання підприємства до НАЕК «Енергоатом». Це вирішило би багато проблем, насамперед збереження підприємства, робочих місць. Ураховуючи те, що є можливість того, що у Енергоатома є власні інвестиції, збільшиться державні гарантії, державних інвестицій, залучення приватних коштів, і тоді повстає більша інвестиційна привабливість у цілому для галузі. Це буде державницьке рішення, яке одразу посилить і збалансує підприємства галузі. Під «одним дахом» перебуватимуть Компанія Енергоатом, яка є основним бенефіціаром в отриманні тієї руди, яка виробляється і використовується для атомної енергетики, і СхідГЗК, який цю руду видобуває. Це не лише збереження підприємства, а і надійна інвестиція, тому що така шахта, як Новокостянтинівська, вона надзвичайно перспективна, слід лише дофінансувати.

- З відповідною пропозицією вже зверталися до Уряду?

- Так, є робоча група, яка на сьогодні над цим працює: представництво від СхідГЗК, від урядової сторони питання веде Степан Кубів, Перший віце-прем'єр-міністр України - Міністр економічного розвитку і торгівлі України. Вже є такі звернення. Проте, питання повинно вирішуватися терміново, часу немає, вже повстало питання необхідності скорочення шахтарів. Цього категорично робити не можна. Треба врятувати підприємство, дати стабільність і роботу шахтарям, щоб вони відчули, що держава про них турбується, і що їх робота потрібна. Важливо сказати і таке. Багато хто не розуміє, що закриття шахти – це не просто її закрили на ключ, і розійшлись. Для того, аби законсервувати шахту, на цей процес потрібно приблизно від 100 до 400 млн. гривень. Для українського бюджету це фантастичні кошти. Але законсервувати шахти буде необхідно. Там багато речей, які якщо вийдуть назовні, вони вкрай отруйні для людей, співставні наслідки для здоров’я людей від вибуху на Чорнобильській АЕС. А потім потрібні ще потрібні будуть мільйони на утримання шахт у законсервованому стані. Ще й через це питання ліквідації підприємств безглузде.

- Україна забезпечує себе на 40 відсотків, 60 відсотків закуповуємо, за якою ціною?

- Якщо для вугілля є світова біржа, не існує світової біржі для урану. Ціна, як я вже казав, постійно змінюється, це можуть бути як мінімальні тарифи, так і максимальні. У цьому якраз найбільші ризики для України. До того ж, є можливість в Україні збільшити ці сорок відсотків. Шахти є і вони працюють, і мають потенціал. Видобуток ми можемо збільшити на 10-30 відсотків, а можемо і повністю себе забезпечити.

- Ми говоримо про власний видобуток газу, щоб не бути залежними від Росії. Чи можемо забезпечувати себе ураном для атомної галузі, щоб не залежати від Росії і в цьому?

- У шахт є потенціали і зрозумілі бізнес-плани. Якщо в них вкласти інвестиції у 2019-2020 роках, вже у 2021-му році буде збільшення видобутку. І ще одне, про що сьогодні не говорять. Ми закуповуємо уран, вивозимо валюту з держави, як наслідок, маємо негативне сальдо зовнішньоторговельного балансу, яке з кожним роком збільшується, не інвестуємо, а вимиваємо кошти з держави. У світі поширюється  протекціонізм вітчизняного виробника, так робиться зараз у Сполучених штатах, вони захищають своє власне виробництво, виводять з Китаю підприємства і відкривають їх в США. А в Україні навпаки: давайте, усе будемо купувати, знищуючи своє виробництво. І при цьому розповідаємо про віртуальну енергетичну незалежність. Необхідно бути незалежними, а не «хотіти».

 Альтернативи атомній енергетиці у нас поки що не існує. І СхідГЗК  є унікальним підприємством, яке нічим замінити. Ми знищили свої автомобільні заводи, і нам з усього світу скидають мотлох. І в інших галузях, які було знищено, ми повністю на їх знищенні «поставили крапки», там вже не існує фахівців, і ці галузі вже неможливо відродити. У нас не вистачає не математиків і фінансистів, якщо вони розкладуть все за цифрами, буде зрозуміло, що і сьогодні і завтра нам дешевше утримувати і заробляти на власних шахтах. Але насамперед не вистачає державників, які з державницьких позицій приймали би державні рішення. Повинна передусім бути чітка стратегія розвитку атомної галузі, і вона не може бути короткою. На 10-15 років, як мінімум, як це робиться скрізь у світі. Тоді галузь стане інвестиційно привабливою, бо у інвесторів буде розуміння того, як галузь розвиватиметься. А у нас приймаються рішення рівня НКРЕКП – «містечкового розуміння», не враховуються думки галузевих фахівців, які, навіть, не запрошуються на наради. Через це ставимо цілу урано видобувну  галузь на коліна. Вона може, навіть, зникнути. Невігласи з НКРЕКП приймають шкідливі і для галузі й у цілому для держави рішення. Надіюсь на розум депутатів, що атомну енергетику треба розвивати, і уран для потреб станцій треба видобувати в Україні. Це має бути спільна робота: і Комітету ВР, і профільного міністерства, Міністерства економіки та розвитку, на рівні держави і за підтримки Уряду.

 

Читайте також:

11.04.2019
ДП «СхідГЗК»: побачити світло у кінці тунелю
ДП «СхідГЗК»: побачити світло у кінці тунелю
Ми закуповуємо уран, вивозимо валюту з держави, як наслідок маємо негативне сальдо зовнішньоторговельного балансу, яке з кожним роком...
02.04.2019
Звіт Центрального комітету Профспілки за 2018 рік
Звіт Центрального комітету Профспілки за 2018 рік
Досить тривалий період Атомпрофспілка наполегливо намагається привернути увагу держави до необхідності термінового вжиття заходів, які б дали можливість вивести...
29.03.2019
Кто установил «стеклянный потолок» для женщин?
Кто установил «стеклянный потолок» для женщин?
Казимира Прунскене задала в Литве новую планку в стандартах отношения к женщине как политику самого высокого ранга. ...
14.03.2019
Беспредел ВостГОКовского масштаба
Беспредел ВостГОКовского масштаба
Водителя ведомственной военизированной охраны (ВВО) Восточного горно-обогатительного комбината Игоря Комарова били жестоко и долго. Два работника службы безопасности этого...
останні публікації
22.05.2019
У Києві відкрито Центр профспілкових знань “Basis”
20 травня 2019 р. у столичному Будинку профспілок урочисто відкрито Центр профспілкових знань “Basis”, створений у рамках проекту "Розвиток...
22.05.2019
Команда КВН РАЕС на вищій сходинці п’єдесталу
Команда КВН РАЕС18 травня у Кіровоградському академічному обласному українському музично-драматичному театрі ім. М. Л. Кропивницького відбувся XIV конкурс КВН...
21.05.2019
О защите постоянных рабочих мест
Глобальный союз IndustriALL, IUF и Unilever подписали беспрецедентное соглашение об ограничении использования временных работников и защите постоянных рабочих мест...
20.05.2019
У «політехніці» навчать фізичному захисту АЕС
На «круглому столі», який відбувся за участю представників НТУУ «КПІ», ДП «НАЕК «Енергоатом», Департаменту ядерної енергетики та...
20.05.2019
Атомники ЮУАЕС передали військовим техніку
Южно-українські атомники передали військовим чергову техніку, відремонтовану на базі автотранспортного господарства (АТГ) ВП ЮУАЕС. Цього разу «до життя» повернули...