Головний напрям діяльності вашої профорганізації?

2020, 31
   

Наступ на профспілки як корупціогенний фактор

14.07.2020

Наступ на профспілки як корупціогенний фактор

Цілком очевидно, що одним із ключових факторів, що гальмує розвиток України та негативно впливає на життя кожної особи, що проживає на наших теренах, є корупція в її різноманітних проявах. Втім, замість впровадження ефективних політик та реформ, ми бачимо наступ на свободу об`єднання у профспілки, що містить у собі численні корупціогенні фактори та, фактично, накидає зашморг на інститути громадянського суспільства, що раз по раз викривають та протистоять корупції набагато ефективніше, ніж спеціалізовані антикорупційні органи.

Нещодавно Комітет з питань антикорупційної політики оприлюднив свій експертний висновок щодо законопроекту №2681 (щодо окремих питань діяльності професійних спілок)

Комітет прийняв рішення, що окремі норми проекту не узгоджуються з Конституцією України в частині неприпустимості звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, а також порушують ст.36, яка гарантує право на свободу асоціації. Як наслідок та згідно з усталеною практикою Комітету, такий проект закону не відповідає вимогам антикорупційного законодавства та містить корупціогенні фактори, що можуть сприяти вчиненню корупційних правопорушень.

Цілком погоджуючись з висновками парламентського комітету, ми також хочемо звернути увагу і на інші корупційні ризики законопроекту № 2681:

·                    Обмеження здійснення права на свободу асоціації шляхом встановлення обмежень щодо кількості профспілок на підприємстві, а також мінімального порогу членства, на думку юристів ГО “Трудові ініціативи”, може спричинити монополізацію “жовтими” профспілками платформи для соціального діалогу на локальному рівні. Крім того, враховуючи намагання влади звузити гарантії поширення дії колективних договорів на всіх працівників підприємства і поширювати її лише на членів профспілок (законопроект № 3204), цілком очевидно, що в умовах лімітованої кількості профспілок буде складатися ситуація з отриманням керівництвом “зручних” профспілок неправомірної вигоди за вступ до організації та доступ працівників до додаткових благ, що гарантуються колективними договорами.

·                    Створення Контрольних комісій в профспілках та об’єднаннях профспілок містить великий корупційний ризик в можливості залучення за необхідності до роботи Контрольної комісії на громадських засадах осіб, які не є членами профспілки або членами профспілок, що входять до об’єднання профспілок.

Окрім очевидного порушення принципу незалежності та невтручання в діяльність профспілок, гарантований міжнародними конвенціями та національним законодавством, така норма безпосередньо вказуватиме на зовнішній вплив та контроль за діяльністю профспілок з боку третіх осіб, фізичних чи юридичних. До того ж, формулювання цього положення (наприклад, “за необхідності”) носять суб’єктивний характер та відповідно можуть тлумачитися по-різному: хто буде визначати рівень необхідності та мету, кількість осіб та строк їх залучення до комісій. 

Змінами до закону також пропонується передбачити в Статуті профспілки (об’єднання профспілок) виконання Контрольною комісією й інших функцій. Невичерпний перелік таких функцій може стати підставою для зловживань з боку членів такої комісії або ж осіб, яким вигідне її створення в профспілці. 

Незрозумілою є мотивація створення контрольних органів в профспілках, адже на сьогодні ст.44 Закону України “Про профспілки, їх права та гарантії діяльності” передбачає, що контроль за надходженням та витрачанням коштів профспілок здійснюють контрольно-ревізійні органи, обрані відповідно до статутів (положень) профспілок, їх об'єднань. 

В цьому контексті важливим є питання фінансування діяльності Контрольних комісій. За наявності контрольно-ревізійного органу, дублювання його функцій Контрольною комісією здається недоцільним. 

·                    Обмеження права брати участь у колективних переговорах для тих професійних спілок, до складу яких входять особи, які відносяться до керівного персоналу підприємства ще один яскравий приклад правової невизначеності та корупційних ризиків. 

Визначення “керівний персонал” немає в українському законодавстві, тому неможливо визначити конкретно, хто належить до керівного персоналу - керівник структурного підрозділу, зміни, директор підприємства тощо. Як правило, більшість таких працівників поділяють спільні інтереси трудового колективу і їх не можна віднести до безпосередніх представників адміністрації роботодавця, так як вони можуть не мати прямих повноважень щодо прийому на роботу/звільнення працівників тощо. 

Надання “керівної” посади активному працівнику, профспілковому лідеру, може стати умисним фактом недолучення його профспілки до колективних переговорів. 

·                    Законопроект № 2681 позбавляє членів профспілок та виборних лідерів профспілок на додатковий захист від незаконного звільнення та притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Як відомо, левову частку викриття корупції здійснюють саме наймані працівники, яким стало відомо про певні корупційні дії керівництва - чи то в державних установах, чи у підприємствах та організаціях. Викривачі просувають культуру відкритості, прозорості та підзвітності на робочому місці, таким чином сприяючи конкурентоздатності компаній та попереджуючи значні потенційні збитки. Варто пам’ятати, що викривачі зазвичай діють в інтересах суспільства завдяки своїй публічній позиції щодо порушень закону, незаконного збагачення або перевищення повноважень роботодавців, чиновників або будь-яких осіб, наділених владою. І саме рядові працівники мають доступ до інформації про корупцію в організації чи на підприємстві приватного або ж державного сектору.

Таким чином, активістів профспілок, що повсякчас стають викривачами корупції, можна буде звільняти та притягувати до дисциплінарної відповідальності без згоди профспілки, що унеможливлює ефективну боротьбу з корупцією на місцях. Відсутність додаткових гарантій для викривачів корупції стане дамокловим мечем для профспілковців-антикорупціонерів, більше того - такі нововведення нівелюють положення ст.53-4 Закону України “Про запобігання корупції”, яка була введена у законодавство одним з програмних президентських законів у 2019 році та мала стати вагомим інструментом захисту для викривачів, які постійно стикаються з порушеннями трудових прав. 

Світовий досвід свідчить про ключову роль профспілок у справі подолання корупції, зокрема дії коаліція профспілкових та громадських організацій “Солідарність проти корупції”, що об'єднує організації з України, Грузії, Молдови, Киргизстану, Балканських країн та країн Близького Сходу. 

Замість висновку

В ситуації неефективних державних політик в сфері подолання корупції, а також критики спеціалізованих антикорупційних органів, профспілки стали одним із ключових гравців на полі викриття корупції у різних сферах економіки. Крім того, враховуючи пандемію COVID-19, під час якої саме організації найманих працівників найбільш ефективно доносили до суспільства інформацію про численні зловживання у ключових сферах - медицині, транспорті, енергетиці тощо, можна з цілковитою впевненістю сказати, що законопроект № 2681 зведе нанівець будь-які спроби подолання корупції на місцях.

Задля посилення боротьби з корупцією в Україні, дискурс законодавчих ініціатив у сфері профспілок варто змістити на 180* та говорити не про звуження існуючих прав та гарантій, а навпаки - про наділення найбільш аутентичних елементів громадянського суспільства, якими є профспілки, додатковими можливостями для діяльності.

Юристи ГО "Трудові ініціативи" Інна Кудінська та Георгій Сандул

 

Читайте також:

29.07.2020
Законопроект порушує права працівників
Законопроект порушує права працівників
Нещодавно комітет Верховної Ради з питань соціальної політики схвалив до прийняття законопроект № 2681, який, на думку законодавця, покликаний...
27.07.2020
Дистанційна робота - переломний момент?
Дистанційна робота - переломний момент?
Пандемія призвела до сплеску віддаленої роботи. Для забезпечення індивідуальної автономії необхідно колективно-договірне регулювання, а не контроль ізоляції, вважають міжнародні...
14.07.2020
Наступ на профспілки як корупціогенний фактор
Наступ на профспілки як корупціогенний фактор
Цілком очевидно, що одним із ключових факторів, що гальмує розвиток України та негативно впливає на життя кожної особи, що...
06.07.2020
РАЕС: найбільше серед атомників Ковальчуків
РАЕС: найбільше серед атомників Ковальчуків
Станом на сьогодні на РАЕС працюють 7822 працівники: 5330 чоловіків та 2492 жінок, які носять в цілому 3051 прізвище....
останні публікації
07.08.2020
Плавці КДЮСШ РАЕС – призери змагань у Болгарії
Юні спортсмени комплексної дитячо-юнацької спортивної школи (КДЮСШ) управління соціальних об’єктів Рівненської АЕС стали призерами турніру з плавання «Danimar Swimming...
06.08.2020
Уряд удосконалив механізм ПСО
Частку електроенергії, яку НАЕК «Енергоатом» продаватиме за механізмом ПСО, зменшили з 80% до 50-55%. Для «Укргідроенерго» цю частку зменшено...
05.08.2020
Відпочинок на Білому озері – гідна альтернатива
У когось відпочинок асоціюється з морем, у когось з горами, у когось з дачею. На Рівненщині справжній курортний відпочинок...
04.08.2020
На РАЕС проводили хімічні дослідження води
На РАЕС відбувся конкурс професійної майстерності серед молодих працівниць хімічного цеху - лаборанток хімічного аналізу....
03.08.2020
У HRW закликають захистити права профспілок
У правозахисній організації Human Rights Watch закликають Верховну Раду захистити українських працівників і відкликати законопроєкт, що передбачає зміни в...