Головний напрям діяльності вашої профорганізації?

2022, 12
   

Новий закон: гарний для роботодавців

21.07.2022

Новий трудовий закон: гарний для роботодавців, поганий для робітників

Президент України підписав Законопроект № 7251 "Про внесення змін до деяких законів України щодо оптимізації трудових відносин". Експерти помітили, що основні плюшки в ньому для роботодавців, а на робітників чекає мало.

Трудове законодавство давно потребувало змін, проте ті, які прийняті зараз, не несуть майже нічого гарного для працівників. Втішає одне: пункти нового трудового закону цілком прив’язані до війни і нею ж викликані. Тож є вірогідність, що коли вона закінчиться все повернеться до звичного ладу.

Мобілізованим не збережуть зарплату

Більше за все українців обурює той факт, що за новим трудовим законодавством мобілізованим на фронт працівникам роботодавець не мусить виплачувати зарплату. Все, чого від нього потребує нова редакція - залишати за працівником його робоче місце та посаду на період воєнного стану.

Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру пояснює: за старим законодавством, якщо людину закликали до військових зборів, його роботодавець мав виплачувати йому середню зарплату протягом двох місяців. Зараз він може цього не робити. Вважається, що в цьому випадку мобілізованому заплатить держава з бюджету, але це малоймовірно.

Все це не стосується тих, хто підписав контракт, тоді зарплату платять з госбюджету.

Світлана Кожушко, кандидат юридичних наук, експертка з трудового права обурення суспільства пояснює тим, що серед мобілізованих осіб є люди, які отримують поранення і опиняються на лікуванні, а деякі з них офіційно потрапляють у полон. І що мають робити ці люди - їм не виплачують зарплату відповідно до контракту, їхнім родинам теж не виплачують. Згідно з новими нормами, що вже підписані, усі виплати припиняються, і за цими працівниками лише зберігається місце роботи та посада на весь період воєнного стану.

Цифрова комунікація та фрілансери

У документі зазначено, що підприємство може запровадити і зазначити чи в трудовій угоді, чи в колективному договорі, що комунікація між роботодавцем і працівником може відбуватися будь-яким доступним способом. На практиці це означає, що робітник не має сидіти на робочому місці і може працювати звідки захоче.

Також узаконили фрілансерство. За словами Олександра Охрименко багато роботодавців зараз зможуть запропонувати своїм працівникам замість постійної роботи часткову зайнятість і будуть платити їм тільки за якусь разову роботу або послугу. Для роботодавців це вигідно і дозволяє заощаджувати кошти.

Також новим законом передбачена спрощена процедура звільнення працівника. Якщо він впродовж 4 місяців про себе не повідомив, його можна звільнити. Цей пункт також на користь роботодавця.

Ніяких відпусток

У новому документі зазначено, що виплати на час відпустки мають здійснюватися на розгляд роботодавця і регулюватися локальними нормативно-правовими актами, мається на увазі колективний договір, з яким кожен працівник повинен бути ознайомлений.

Тобто оплачувати відпустки роботодавець не зобов’язаний.

О. Охрименко каже, що така практика існувала і до нового закону. Багато роботодавців вже давно відмінили відпустки зовсім або відправляли у них без сплати грошей. Зараз це просто узаконили.

Для працівника, звичайно, нічого гарного в цій новині немає.

Зменшувати зарплату стане легше

Один з параграфів законопроекту стосується повідомлень про зміну умов оплати праці. В умовах воєнного стану зміна оплати може відбуватися одразу після відповідного повідомлення. На практиці це означає, що працівника можуть просто поставити перед фактом,що його зарплата зменшена.

“Треба розуміти, що деякі підприємства та компанії на можуть дозволити собі повноцінне навантаження, таке як було до війни.  Тому роботодавець просто буде ставити умови: або звільняйся, або погоджуйся на зменшену зарплату. Зарплата може бути скорочені навіть вдвічі”, - каже О. Охрименко.

Робочий час може бути подовжено

На підприємствах зазвичай встановлено 40 годин на тиждень, що дорівнює 5-6-денному робочому тижню. За новим законом ця норма може піднятися до 60 годин. Це не стосується усіх без винятку найманих працівників. Йдеться про тих, хто ліквідує наслідки надзвичайних станів, стихійного лиха, ракетних нальотів, бомбардування. Тобто це стосується працівників об’єктів критичної інфраструктури.

Неможливість забезпечити роботою через знищення потужностей

Найбільш туманно виглядає параграф нового закону, в якому йдеться про права працівника, якщо роботодавець не може забезпечити його роботою через знищення потужностей. З нього не зрозуміло,чи може робітник подати до суду скаргу на роботодавця, якщо підприємство зруйноване, пошкоджене або взагалі вже не існує.

Єдине на що за новим законом, за словами Світлани Кожушко, може розраховувати працівник це на те, що якщо працюють філії підприємства в інших областях і дозволяє штат, то роботодавець може запропонувати аналогічну роботу перш ніж звільнити працівника.

Таким чином новий трудовий закон цілком на боці роботодавця і мало враховує інтереси працівників. Держава хоче допомогти підприємствам аби вони і надалі платили податки до держбюджету і не думає про простих українців, які мають якось виживати в умовах війни.

Вікторія Хаджирадєва

Читайте також:

21.07.2022
Новий закон: гарний для роботодавців
Новий закон: гарний для роботодавців
Президент України підписав Законопроект № 7251 "Про внесення змін до деяких законів України щодо оптимізації трудових відносин". Експерти помітили,...
21.07.2022
Науковці Академії запропонували нову методику
Науковці Академії запропонували нову методику
В Інституті геохімії навколишнього середовища НАН України розробили та відпрацювали нову методику комплексних геоекологічних досліджень уранових родовищ різних генетичних...
19.07.2022
СБУ зібрала докази ядерного тероризму окупантів
СБУ зібрала докази ядерного тероризму окупантів
Служба безпеки України зібрала докази ядерного тероризму російських військових на території зони відчуження Чорнобильської атомної електростанції з 24 лютого...
11.07.2022
Досягнення рівності в оплаті праці
Досягнення рівності в оплаті праці
Рівна оплата за рівноцінну роботу є визнаним правом людини, чоловіків і жінок. Це право закріплено у Конвенції МОП №...
останні публікації
17.08.2022
Світова кампанія за ветування законопроєкту 5371
Федерація профспілок України ініціювала світову кампанію з підписання петиції проти введення в дію законопроєкту 5371, який суттєво звужує права...
16.08.2022
Заява ВРУ щодо ядерного тероризму на ЗАЕС
15 серпня 2022 року народні депутати України прийняли Постанову про Звернення Верховної Ради України до Організації Об’єднаних Націй, Європейського...
15.08.2022
Україна просить про спільну місію на ЗАЕС
Україна офіційно звернулася до ООН та Міжнародного агентства з атомної енергії з проханням про невідкладну організацію ними спільної міжнародної...
15.08.2022
Визначний день в історії ЧАЕС. І України
50 років тому – 15 серпня 1972 року – у фундамент головного корпусу майбутньої ЧАЕС було закладено перший кубометр бетону....
21.07.2022
Україна офіційно приєдналася до МEA
Україна та Міжнародне енергетичне агентство підписали Спільну декларацію про асоціацію, яка забезпечить основу для тіснішої співпраці у сфері енергетичної...