Головний напрям діяльності вашої профорганізації?

2022, 20
   

Новий закон: гарний для роботодавців

21.07.2022

Новий трудовий закон: гарний для роботодавців, поганий для робітників

Президент України підписав Законопроект № 7251 "Про внесення змін до деяких законів України щодо оптимізації трудових відносин". Експерти помітили, що основні плюшки в ньому для роботодавців, а на робітників чекає мало.

Трудове законодавство давно потребувало змін, проте ті, які прийняті зараз, не несуть майже нічого гарного для працівників. Втішає одне: пункти нового трудового закону цілком прив’язані до війни і нею ж викликані. Тож є вірогідність, що коли вона закінчиться все повернеться до звичного ладу.

Мобілізованим не збережуть зарплату

Більше за все українців обурює той факт, що за новим трудовим законодавством мобілізованим на фронт працівникам роботодавець не мусить виплачувати зарплату. Все, чого від нього потребує нова редакція - залишати за працівником його робоче місце та посаду на період воєнного стану.

Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру пояснює: за старим законодавством, якщо людину закликали до військових зборів, його роботодавець мав виплачувати йому середню зарплату протягом двох місяців. Зараз він може цього не робити. Вважається, що в цьому випадку мобілізованому заплатить держава з бюджету, але це малоймовірно.

Все це не стосується тих, хто підписав контракт, тоді зарплату платять з госбюджету.

Світлана Кожушко, кандидат юридичних наук, експертка з трудового права обурення суспільства пояснює тим, що серед мобілізованих осіб є люди, які отримують поранення і опиняються на лікуванні, а деякі з них офіційно потрапляють у полон. І що мають робити ці люди - їм не виплачують зарплату відповідно до контракту, їхнім родинам теж не виплачують. Згідно з новими нормами, що вже підписані, усі виплати припиняються, і за цими працівниками лише зберігається місце роботи та посада на весь період воєнного стану.

Цифрова комунікація та фрілансери

У документі зазначено, що підприємство може запровадити і зазначити чи в трудовій угоді, чи в колективному договорі, що комунікація між роботодавцем і працівником може відбуватися будь-яким доступним способом. На практиці це означає, що робітник не має сидіти на робочому місці і може працювати звідки захоче.

Також узаконили фрілансерство. За словами Олександра Охрименко багато роботодавців зараз зможуть запропонувати своїм працівникам замість постійної роботи часткову зайнятість і будуть платити їм тільки за якусь разову роботу або послугу. Для роботодавців це вигідно і дозволяє заощаджувати кошти.

Також новим законом передбачена спрощена процедура звільнення працівника. Якщо він впродовж 4 місяців про себе не повідомив, його можна звільнити. Цей пункт також на користь роботодавця.

Ніяких відпусток

У новому документі зазначено, що виплати на час відпустки мають здійснюватися на розгляд роботодавця і регулюватися локальними нормативно-правовими актами, мається на увазі колективний договір, з яким кожен працівник повинен бути ознайомлений.

Тобто оплачувати відпустки роботодавець не зобов’язаний.

О. Охрименко каже, що така практика існувала і до нового закону. Багато роботодавців вже давно відмінили відпустки зовсім або відправляли у них без сплати грошей. Зараз це просто узаконили.

Для працівника, звичайно, нічого гарного в цій новині немає.

Зменшувати зарплату стане легше

Один з параграфів законопроекту стосується повідомлень про зміну умов оплати праці. В умовах воєнного стану зміна оплати може відбуватися одразу після відповідного повідомлення. На практиці це означає, що працівника можуть просто поставити перед фактом,що його зарплата зменшена.

“Треба розуміти, що деякі підприємства та компанії на можуть дозволити собі повноцінне навантаження, таке як було до війни.  Тому роботодавець просто буде ставити умови: або звільняйся, або погоджуйся на зменшену зарплату. Зарплата може бути скорочені навіть вдвічі”, - каже О. Охрименко.

Робочий час може бути подовжено

На підприємствах зазвичай встановлено 40 годин на тиждень, що дорівнює 5-6-денному робочому тижню. За новим законом ця норма може піднятися до 60 годин. Це не стосується усіх без винятку найманих працівників. Йдеться про тих, хто ліквідує наслідки надзвичайних станів, стихійного лиха, ракетних нальотів, бомбардування. Тобто це стосується працівників об’єктів критичної інфраструктури.

Неможливість забезпечити роботою через знищення потужностей

Найбільш туманно виглядає параграф нового закону, в якому йдеться про права працівника, якщо роботодавець не може забезпечити його роботою через знищення потужностей. З нього не зрозуміло,чи може робітник подати до суду скаргу на роботодавця, якщо підприємство зруйноване, пошкоджене або взагалі вже не існує.

Єдине на що за новим законом, за словами Світлани Кожушко, може розраховувати працівник це на те, що якщо працюють філії підприємства в інших областях і дозволяє штат, то роботодавець може запропонувати аналогічну роботу перш ніж звільнити працівника.

Таким чином новий трудовий закон цілком на боці роботодавця і мало враховує інтереси працівників. Держава хоче допомогти підприємствам аби вони і надалі платили податки до держбюджету і не думає про простих українців, які мають якось виживати в умовах війни.

Вікторія Хаджирадєва

Читайте також:

30.11.2022
Волонтери СхідГЗК – надійний тил наших воїнів
Волонтери СхідГЗК – надійний тил наших воїнів
Стовбурова (сигналіст) Галина Козакова вже 38 років працює на Інгульській шахті ДП «СхідГЗК». Жахливий ранок 24 лютого вона зустріла...
24.11.2022
Профспілкова освіта та навчання у Данії
Профспілкова освіта та навчання у Данії
Про організацію профспілкової освіти в Данії, в країні, якій профспілки є одними з найефективніших у Європі, а саме –...
20.11.2022
Гендер в контексті профспілкової роботи
Гендер в контексті профспілкової роботи
У рамках фінальної сесії україно-данського проєкту UPenergy Сьюзан Фаст Дженсен, тренерка з Данії, провела лекцію на тему...
17.11.2022
Україно-данський профспілковий проєкт
Україно-данський профспілковий проєкт
Чергову сесію україно-данського профспілкового проєкту, в якому беруть участь представники Профспілки 3F (Данія), Атомпрофспілки та Укрелектропрофспілки (Україна), було...
останні публікації
30.11.2022
Всеукраїнська кампанія «16 днів проти насильства»
Щорічно з 25 листопада до 10 грудня проводиться Всеукраїнська кампанія «16 днів проти насильства» з метою привернення уваги до...
28.11.2022
Розширено перелік осіб - учасників бойових дій
24 листопада 2022 року на засіданні Уряду ухвалено рішення про внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 20.08.2014...
29.11.2022
На ЧАЕС та ДСП ЦППРВ чергова місія МАГАТЕ
22-24 листопада 2022 року відбулася чергова місія МАГАТЕ на ДСП «Чорнобильська АЕС» та ДСП «Центральне підприємство з поводження з...
27.11.2022
Україна і Польща: транскордонні проекти
Відбулося чергове засідання українсько-польської робочої групи з енергетики....
27.11.2022
Святий Миколай уже в дорозі!
Цього року працівники Хмельницької АЕС мають можливість стати «миколайчиками» для дітей Ізяславського навчально реабілітаційного центру та Нетішинського центру комплексної...