Молодіжному руху атомників – 30!

Атомпрофспілкові річниці

Молодіжному руху атомників – 30!

У березні 1994 року, з прийняттям в Атомпрофспілці «Положення про секцію «Молодь», зародився молодіжний рух, який згодом перетворився на потужне об’єднання працюючої в атомній енергетиці та промисловості України профспілкової молоді. Про розвиток молодіжного крила Атомпрофспілки, яке сьогодні є органічною і невід’ємною частиною профорганізації, йдеться у публікації.

Павло Прудніков: «Я пишаюся нашою молоддю і тим, що колись доклав зусиль до розвитку організації молоді»

– Сьогодні Організація молоді, без сумніву, один із пріоритетних напрямів у діяльності Атомпрофспілки. Доцільність її існування вже не заперечує ніхто, – розповідає Павло Прудніков, заступник Голови Атомпрофспілки (у минулому голова ОМ Атомпрофспілки). – Щороку відбуваються спартакіади, конкурси професійної майстерності, організовані ОМ, конкурси наукових доповідей тощо. У колективних договорах усіх підприємств є розділи про роботу з молоддю. Здається, так було завжди, і сприймається як належне. Однак, коли з ініціативи першого Голови Атомпрофспілки Олександра Валентиновича Юркіна тільки створювалася молодіжна організація (спочатку це була секція «Молодь», потім її назвали «Спілка молоді Атомпрофспілки»), все було не так однозначно. Задавали багато питань: навіщо організація молоді, а чому не пенсіонерів чи жінок? Було багато нерозуміння, а то й прямого спротиву. Голова Атомпрофспілки працював надійною «лінією опору», бо був переконаний, що саме молодіжний ресурс дасть новий поштовх подальшому розвитку Атомпрофспілки. І ця ідея перемогла. Олександр Валентинович був не лише «батьком-засновником» молодіжного руху, він надзвичайно переймався розвитком свого дітища. Не випадково молодь називала його «Тато Юркін».

Першочергові завдання

Як у кожної, нещодавно створеної організації, у ОМ було багато завдань: розробити правову базу, стратегію молодіжної політики, віднайти кошти для заохочування молодіжного активу, тих, хто бачив себе у професійній профспілковій роботі, але, передусім, необхідно було створити молодіжне профспілкове ядро на місцях.

–  Головне було закласти підвалини молодіжної політики на підприємствах, – зазначає Павло Прудніков. – Саме профспілкової молодіжної політики. Також було завдання зробити молодіжний профспілковий рух масовим. У 2002 році, коли я очолив «молодіжку», вже було створено 11 молодіжних організацій на всіх діючих атомних електростанціях, на ЧАЕС, на СхідГЗК, у ННЦ ХФТІ, ДНТЦ ЯРБ, ТОВ «Київенергопроект», Дніпродзержинській об’єднаній організації профспілки. До Атомпрофспілки входило 13% відсотків працюючої в атомній галузі молоді.

Але потрібна була структурно-управлінська розбудова, реалізація абсолютно нових підходів у роботі з молоддю. Коли профспілка не просто піклується про молодь, а ставить завдання набагато складніші: щоб молодь навчилася сама займатися профспілковою роботою. При цьому не була «окремим тілом», а гармонійно увійшла до структури профспілкової організації у цілому.

За прикладом організаційної структури Атомпрофспілки

У період 2002-2007 років було багато організаційної роботи. Річ у тім, що молодіжний рух Атомпрофспілки почав стрімко розвиватися, водночас виявлялися недоліки і слабкі місця. Наприклад, молодіжні лідери не завжди були обрані членами профспілкових комітетів, що ускладнювало їхню роботу на виробництві, створювало конфліктні ситуації з адміністрацією. Тому вибудовувалася чітка структура взаємодії організацій молоді з ЦК Атомпрофспілки, профспілковими комітетами на місцях, цеховими комітетами. За прикладом організаційної структури Атомпрофспілки.

Треба було відобразити проблеми молоді в колективних договорах, у галузевих угодах. Тоді ж закладалися зміни до Статуту Атомпрофспілки, зокрема було внесено розділ «Організації молоді Атомпрофспілки». Зазначалося: голова організації молоді первинної профорганізації є делегатом профконференції, членом профкому; голова Організації молоді Атомпрофспілки є делегатом з’їзду, членом Центрального комітету за посадою тощо.

Молодіжні організації – полігон для обкатки нових ідей

– Було проведено багато навчальних проєктів для молоді: з командоутворення, підготовки профспілкових тренерів, які потім проводили навчання на місцях, зі стратегічного планування, – продовжує Павло Прудніков. – Саме на семінарах усі представники молодіжних організацій планували майбутнє.

Молодіжні заходи ставали також своєрідним полігоном для «обкатки» нових напрямів роботи Атомпрофспілки. Спочатку їх тестували на молодіжних аудиторіях, щось змінювали, удосконалювали, а потім робили загальними атомпрофспілковими.

Починала молодь з культмасових заходів, які служили зміцненню колективного духу і готували молодь до ведення громадської роботи. Організовувалися спортивні змагання. Спартакіади ОМ Атомпрофспілки почала проводити з 2001 року. Потім стали «копати» глибше – і вийшли на проблеми житла, оплати праці. Молодь – одна з найменш оплачуваних категорій працівників. Окрім того, що невеличкі посадові оклади, немає надбавок за вислугу років, коефіцієнтів за професійну майстерність. Тоді й з’явилася ідея проведення щорічних конкурсів профмайстерності, які не тільки стимулювали професійне зростання молоді – переможці отримували також вагому винагороду і підвищення своєї кваліфікації по посадах.

Ставка на молодь

 – Наше гасло було, можливо, і не всіх, але моє точно, – веде далі Павло Прудніков, – «чи потрібні профспілки молоді, це ще треба подивитись, а ось молодь профспілкам – потрібна конче». Ми  займалися молодіжною політикою, бо це питання не лише розвитку профспілки, а  й її виживання.

Проводилось у той час багато досліджень, опитувань Атомпрофспілки на підприємствах. Деякі висновки спантеличили: молодий спеціаліст, який прийшов на виробництво й у перший рік не вступив до профспілки, вже до неї не вступить. Треба сказати, що раніше молодь не йшла у профспілку, бо вважала її «нафталіном».

Зараз, коли молодіжна організація Атомпрофспілки пройшла певний період розвитку, у молоді змінилося ставлення: для неї це цікаво і сучасно.  А ще, молодіжна організація в Атомпрофспілці – це вже традиція. І це здорово, що ОМ стала невід’ємною частиною Атомпрофспілки.

Я пишаюсь нашою молоддю, і тим, що колись доклав зусиль до розвитку Організації молоді.

Павло Олещук: «Ми можемо поділитися досвідом»

Організація молоді як засіб профспілкового органайзингу

 – Коли я прийшов працювати на РАЕС, мене вразило, що на режимному об’єкті, який має особливе стратегічне значення, знаходиться під охороною, де скрізь чіткість і порядок, є такий вільний молодіжний рух, –  згадує помічник Голови Атомпрофспілки Павло Олещук. – В організації молоді ти можеш себе творчо реалізувати, поспілкуватися, познайомитися з працівниками інших електростанцій, побачити інший майданчик.

Мене це «зачепило» і я захотів бути причетним до цього руху. Звичайно, коли ти тільки входиш до молодіжної організації, передусім цікавлять іміджеві заходи: конкурс Клубу веселих і кмітливих, тематичні дискотеки, спортивні змагання. Потім усвідомлюєш, що молодіжна організація – це щось набагато більше: це захист на підприємстві твоїх прав, можливість для професійного зростання і саморозвитку. Я включився в роботу, і згодом мене обрали головою організації молоді РАЕС.

Принагідно зауважу, молодіжні профструктури на підприємствах – це чудовий момент профспілкового органайзингу. Старшим профспілковцям, які займаються тільки профспілковою роботою, важко молодій людині, яка щойно прийшла на підприємство, пояснити, для чого потрібна профспілка. А молодіжний лідер це зможе.

Оптимізація профспілкових коштів для збереження заходів

– У лютому 2012 року на V з’їзді ОМ Атомпрофспілки мене обрали її головою, –  продовжує Павло Олещук. – І хоча до того я мав досвід: у складі Ради Організації молоді Атомпрофспілки, заступника голови організації, але це була велика відповідальність. До того ж головувати довелось у дуже непростий час. 2014 рік – героїчний і трагічний Майдан, згоріло приміщення ФПУ, скоротилося фінансування. Попри труднощі, нам вдалося зберегти усі напрацювання попередніх періодів ОМ і передати їх новому поколінню молодіжного активу.

Аби зекономити, було вирішено не проводити окремі заходи, а об’єднати їх, наприклад, провести молодіжний Форум та конкурс КВК. А згодом  започаткували не менш цікавий проєкт – фотоконкурс «Молодь. Наше майбутнє» та акцію з обміну подарунками до Дня Святого Миколая під назвою «Станьмо ближчими».

Стратегію об’єднання заходів було продовжено, і в 2015 році практично всі вони були комбіновані: Спартакіада з турніром «Силачі Атомпрофспілки», Форум –  з конкурсом КВК, засідання Центральної ради – з пленумами ЦК профспілки тощо.

Від місцевого – до всеукраїнського масштабу

У наступні роки ОМА було також ініційовано та проведено низку іміджевих заходів: «Забіг під градирнями», «Перегони на Хомецькій», веломарафон «100ВЕЛОwatt» і перший у Рівненській області тріатлон «3 Блок. Перезавантаження». Вони були об’єднані в Кубок РАЕС – «РАЕС CUP».

 – І це вражає, – зазначає Павло Олещук. –  Організація молоді починала з простих суботників на місцевому рівні. Сьогодні проводить заходи всеукраїнського масштабу.

Потім були карантинні обмеження 2020 року, але молодіжна робота не зупинялася, просто перейшла в інший формат: освоєння кіберпростору, зокрема розроблення інтелектуально-розважальної онлайн-вікторини «Home energy». 2020 року «Забіг під градирнями» відбувся у форматі онлайн. Учасниками стали понад 400 бігунів у різних куточках нашої країни. Навчання «Колегіум Атомпрофспілки» теж перейшло в онлайн, проводилися інші дистанційні заходи.

«Прокачані» під соціальну складову

В усіх проєктах цікава сама молодь, люди. Коли ти потрапляєш на якийсь захід, розумієш, що тут кожна людина не випадкова, адже приїжджають вже обрані. Це круто – стикатися з активно насиченими людьми, у яких є ідеї. У неформальному спілкуванні ділитися досвідом. Знаходити однодумців. Після заходів завжди синергія – об’єднання думок в один вектор, відчуття спільної справи.

На таких заходах молодь отримує не лише досвід комунікації, а й вчиться слухати інших, що є дуже важливим у профспілковій роботі. Звісно, профспілковий лідер має фахово відповідати, але й має володіти комунікаційною складовою.

Атомпрофспілка об’єднала молодіжні організації і змогла дати платформу для комунікації: молодіжні спартакіади, форуми, конкурси профмайстерності тощо. І ще – можливість соціального ліфта. Наприклад, майстер на підприємстві не дає змоги проявитися молодому працівникові. А той може показати свій професіоналізм на профспілковому конкурсі – і буде відповідно оцінений.

І так в усіх сферах. Молодіжна організація має сьогодні своє представництво в усіх вищих профспілкових органах. Це дає можливість і ЦК Атомпрофспілки виявляти лідерів, враховувати думку молоді.

Молодий профспілковець в організації вчиться і простих речей: бухгалтерії, роботи з документами. А ще – лідерських навичок: обстоюванню своєї позиції, аргументації, відповідальності. Багато з вихідців ОМ Атомпрофспілки обіймають зараз керівні посади: хтось по адміністративній лінії, хтось по профспілковій. Тобто молодь є резервом кадрів.

Цікаво було довідатися, що наш молодіжний проєкт не має у світі аналогів, і ми перші. Коли ми потрапляли на міжнародні молодіжні заходи, там часто йшлося про те, що треба було би створити якусь структуру для профспілкової молоді. А в нас створено, і ми можемо поділитися досвідом.

Христина Левченко: «ОМА під час війни швидко переорієнтувалася на волонтерську діяльність»

Війна внесла серйозні корективи у роботу ОМ Атомпрофспілки. На третій день війни профспілкова молодь швидко зорієнтувалася і почала працювати у волонтерському напрямі. Перші 9 місяців війни брала участь у зборі, сортуванні, відправленні, роздачі гуманітарної допомоги переселенцям, працівникам ЗАЕС та військової допомоги ЗСУ. В подальшому організації молоді, які підпорядковуються ЦР ОМА, почали проводити благодійні спортивні, культурно-масові заходи та збирали кошти на допомогу ЗСУ. У грудні 2022 року відбувся VII З’їзд Організації молоді Атомпрофспілки, на якому обрали мене її головою та членів Центральної ради ОМА. У грудні відбулося й перше засідання ЦР ОМА, на якому визначили основні пріоритетні напрями діяльності ОМ Атомпрофспілки.

У грудні 2023 року перше засідання ЦР ОМА проходило в режимі офлайн, на якому було визначено основні виклики, з якими стикнулася молодь під час війни. Одним із таких є те, що профспілкова молодь дуже швидко переорієнтувалася на волонтерську діяльність і всі заходи зараз спрямовані на наближення Перемоги. Простежується падіння інтересу молоді до покращення соціальних гарантій для молодих працівників та до профспілкової діяльності загалом. Тож більша частина заходів ОМА на 2024 рік спрямована на об’єднання профспілкової молоді, повернення інтересу до розвитку та популяризації профспілкового руху на підприємствах атомної енергетики та промисловості України.
Ще одним серйозним викликом для ОМА є те, що в перспективі вона може лишитися членства однієї з найбільших своїх членських організацій, а саме організації молоді ППО ВП ЗАЕС. Усі члени ОМА всіма можливими засобами наближають Перемогу України, вірять у повернення окупованих територій під контроль України, відновлення роботи ОМ ППО ВП ЗАЕС та подальший розвиток Організації молоді Атомпрофспілки.

                                                                          Лілія СОКОЛОВА