Якщо робота подобається, то навіщо її міняти?!
Якщо робота подобається, то навіщо її міняти?!
На ремонтно-механічному заводі є своє ливарне виробництво, яке забезпечує підрозділи ДП «СхідГЗК» унікальною продукцією. Одна з таких — блоки для футеровки обладнання млинового відділення ГМЗ. Вони захищають внутрішню поверхню млинів під час процесу подрібнення руди.
Обсяг замовлення сягає близько 70 тонн. За зміну тут виготовляють три тонни продукції. Могли б і більше за умови укомплектування дільниці кадрами та забезпечення матеріалами.
До початку повномасштабної війни колектив ливарної дільниці налічував 21 працівника. Сьогодні семеро її представників боронять нашу державу від ворога. Втім і в такому складі ливарники намагаються виконувати поставлені перед ними завдання.
Процес відливки деталей водночас складний та цікавий. У підготовлені форми заливається сплав металу, який має відповідати стандартам якості. Вони закладені у технічній документації до виробів. Перед тим, як розжарений метал потрапить у форми, хімічною лабораторією заводу проводиться експрес аналіз проби на хімічний склад. Якщо відібраний зразок не відповідає встановленим нормам, то відбувається процес корегування сплаву. Першу скрипку в цьому складному процесі відіграє сталевар. Саме він вирішує, яких компонентів і скільки додати, щоб отримати якісний сплав. Потім відбирається повторна проба, і так до тих пір, доки не буде досягнуто необхідної якості. Якщо аналіз демонструє готовність сплаву, його виливають у ківш і спрямовують на майданчик для розливу та виробництва заготовок.
Здавалося б, для досвідченого сталевара, який роками робить подібні «заміси», такий процес не є складним. Але це лише на перший погляд. «Складність полягає в тому, що кожного разу сталевар працює з компонентами різного складу, — розповідає начальник ливарної дільниці Валерій Проценко. — Візуально спрогнозувати результат можна, але без експрес аналізу не обійтися».
Олександр Жук працює сталеваром на РМЗ вже 27 років. Говорить, що професія захоплює його своєю романтикою. Приємно відчувати себе дотичним до процесу перетворення різних компонентів у певний вид сплаву, керувати піччю, подачею, самим процесом плавки. «Сталевар має вдосконалюватися весь час, — вважає Олександр — У кожної плавки є свої нюанси: якість сировини, різноманітність матеріалів. Постійно тримаю руку на пульсі — черпаю знання з різних джерел, сьогодні це не проблема. А от застосувати на практиці отриманий досвід не завжди можу. Обладнання у нас застаріле. От якби його оновити…» На запитання, що тримає його на одному робочому місці стільки років , відповідає просто: «Якщо робота подобається, то чого її міняти?! Звик вже тут. Та і колектив чудовий. Головне, щоб війна скоріше скінчилася. Підприємству — стабільності! Перемоги та Миру Україні!»
ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат»