Головний напрям діяльності вашої профорганізації?

2024, 8
   

Ми віримо у Перемогу і обов’язково її здобудемо!

07.03.2024

Ми віримо у Перемогу і обов’язково її здобудемо!

Герой нашої сьогоднішньої публікації – Василь Зубенко, захисник, який мужньо боронить Батьківщину на найгарячіших напрямках фронту. Кілька тижнів пресслужба ДП «СхідГЗК» намагалася зв’язатися з воїном для підготовки публікації про нього, але це виявилося досить складно. Нарешті нам пощастило: перебуваючи у відпустці, Василь знайшов час для спілкування.

 Чому позивний «Музикант»?

Наш співрозмовник живе у с.Олександрівка на Кіровоградщині. Його добре знають та поважають односельці. «Талант, аматор, чудовий музикант, активіст», - розповідають олександрівці про Василя Зубенка. Дійсно, без нього тут не обходилося жодне свято. Керував вокально-інструментальним ансамблем «Перевесло», допоміг відновити роботу місцевого клубу та значно активізувати культурне життя у селі.

 Неабиякий авторитет у Василя Зубенка і у селищі Смоліному. Тривалий час він там працював на шахті. Спочатку на монтажній дільниці №7, а коли ж за станом здоров’я вже не міг працювати у підземних умовах, перейшов до воєнізованої охорони техніком із сигналізації. Взяв безпосередню участь у запровадженні та встановленні систем спостереження для об’єктів шахти.

 Звільнившись з підприємства, не втратив зв’язку з колегами. У мирний час брав активну участь у художній самодіяльності шахти, проявив себе і у смолінському клубі як креативний та завзятий ентузіаст. Професійно займався музичним супроводом культурно-мистецьких заходів. Тож, не дивно, що зараз Василь має позивний «Музикант».

Коли життя рятують хвилини…

«Перші години повномасштабного вторгнення для мене, як і для всіх українців, стали шоком, - згадує В.Зубенко. - Але зібрався з думками та силами, опанував себе і вирішив діяти. Біля військкоматів стояли черги, адже тисячі чоловіків мали бажання стати на захист Батьківщини. Оскільки я не проходив строкову службу в армії, а перевага надавалася тим, хто мав військовий досвід, то прийшлося зачекати».

 Але ж чекав своєї черги наш співрозмовник, не склавши руки. З перших днів повномасштабного вторгнення організував у своєму селі та очолив загін ДФТГ (Добровольчого формування територіальної громади). Співпрацював із формуваннями сусідніх громад, разом із іншими місцевими добровольцями пильнували за порядком на території. Долучився і до волонтерської діяльності. «Ми допомагали нашому славнозвісному 3-му окремому полку спецпризначення імені Святослава Хороброго та іншим військовим підрозділам, - розповідає Василь. - Фінансами, продуктами харчування, обмундируванням – відправляли все, що було потрібно. А 15 вересня 2022 року я вже і сам став до лав ЗСУ. Був прийнятий до однієї з мотопіхотних бригад. Протягом місяця тривала підготовка в тилу. Отримав військову спеціальність радіотелефоніста. Не варто пояснювати, наскільки важливий для військових зв'язок. Без нього неможливо скоординувати дії, розуміти стан справ на різних позиціях тощо. В цьому ми переконалися, коли були направлені на Миколаївщину, а згодом – на Херсонщину. Перебували там у районі села Давидів Брід, яке відзначилося на карті воєнних дій запеклими боями. Наприкінці жовтня 2022 року військову частину було передислоковано на Бахмутський напрямок.

 На той час ми вже набули певного військового досвіду та звикли до регулярних обстрілів на Півдні. Але ж на Донеччині тривали дуже серйозні бої. Обстріли були постійні та інтенсивні. Пригадую таку ситуацію. Я привіз боєкомплекти до спостережного пункту. Тільки встиг дійти до підвалу – приліт… Коли вийшов та глянув на свою машину – вона була вся побита, вікна – майже без скла. Стало зрозуміло, що мене врятували якісь хвилини…»

Важкі спогади

Стан, коли люди перебувають у постійній небезпеці, дуже виснажує. Тому Василь із побратимами відчули певне полегшення, коли 31 грудня їхню військову частину вивели на відновлення до Київської області. Там військові виконували завдання з охорони та трохи приходили в себе після виснажливих бойових дій під Бахмутом.

 «Перепочивши півтора місяця, ми знову повернулися до Донеччини, - розповідає Василь Зубенко. - Ворожа орда пішла у наступ, вони почали захоплювати околиці Бахмута. Ми дислокувалися на відстані 10 кілометрів, у місті Часів Яр, та брали участь у боях на тому плацдармі. Освоїлися на місцевості вже так, що добре знали кожну посадку. Це допомагало, але, на жаль, не рятувало… Ситуація була дуже важка. Втрати – серйозні. Там загинуло чимало моїх побратимів.

 Влітку 2023 року нас перевели на Куп’янський напрямок. Вороги почали активно застосовувати дрони. Зокрема, FPV-дрони. Це швидкісні квадрокоптери, перетворені на дрони-камікадзе або дрони-бомбардувальники шляхом встановлення бойової частини або пристрою для скидання боєприпасів.

 Ворожі ударні дрони полювали на наших військових. Бувало, що хлопці виїхали на завдання на автомобілі, тільки зупинилися… І вже двохсоті, трьохсоті…

 Було дуже багато загиблих. У мене з Куп’янським напрямком пов’язані тяжкі спогади. Я втратив там чимало друзів. Серед них, як солдати, так і офіцери – чудові вмотивовані люди… Україна для них була – понад усе! З різницею у пару днів спочатку зник безвісти один ротний, потім загинув інший… Це трапилося під час штурму ворожих позицій. Снайпер поклав тоді багатьох… Не повернулися з бою 18 побратимів… Такі втрати були лише за один день.

 Нещодавно мене перевели до іншої частини. Поки що не буду розповідати деталі, але сподіваюся, що нам вдасться, якщо не докорінно змінити хід війни, то хоча б суттєво на нього вплинути. Скажімо так. Це пов’язано з більш сучасними технологіями».

Підтримка мотивує та надихає

Василь Зубенко зазначає, що дуже цінує підтримку, яка надходить до військових з тилу: «Велика вдячність за підтримку моїм землякам! Волонтери роблять надзвичайно важливу справу. Передавали нам маскувальні сітки – і літні, і зимові. А на додачу завжди – кава, чай, печиво та інші смаколики… Ось вам і мотивація – ми бачимо, що цивільні люди не скорюються, вони прагнуть жити у вільній незалежній Україні! Хочуть, щоб всі ми були господарями у своїй державі. Дякую усім волонтерам, зокрема, громадській організації «Смолінський актив».

 Окрема вдячність Володимиру Валерійовичу Осієвському – голові Добровеличківської територіальної громади. Він чимало робить задля наближення Перемоги. Дуже багато допомагає, відгукується на кожне звернення! Неодноразово надавав автомобілі для військових. Виділив нашому підрозділу автомобіль «Нива», який відремонтували мій батько та дядько. Вони ж за потреби продовжують допомагати і з поточними ремонтами.

Взагалі, у мене велика дружна родина, яка дуже підтримує мене. Це дружина, дві доньки (молодша – школярка, старша – навчається в університеті на вчителя іноземної мови), а також батьки та інші родичі. Сім’я – це мій тил. І це міцний тил.

 Ми віримо в Перемогу! І обов’язково її здобудемо! За нами – наші сім’ї, наші діти, наша рідна Україна!»

Від редакції

Дякуємо Василю Зубенку за те, що знайшов час для спілкування, за цікаву розповідь. Велика вдячність за важку службу! Пишаємося усіма нашими Героями та готові розповісти про кожного захисника-комбінатівця. Єдина умова – згода воїна на таку публікацію.

Чекаємо дзвінків за телефоном: 050-329-90-19.

На фото: Василь Зубенко (справа) з побратимами

Пресслужба ДП "СхідГЗК"

 

 

 

Читайте також:

11.04.2024
Хто допомагає Україні відновлювати енергетику?
Хто допомагає Україні відновлювати енергетику?
13 країн, понад 20 установ та приватні інвестори. Хто допомагає Україні відновлювати енергетику?...
08.04.2024
Щоб українці щасливо жили під мирним небом
Щоб українці щасливо жили під мирним небом
Продовжуємо знайомити читачів з історіями мужніх захисників. Герой нашої сьогоднішньої публікації – жовтоводець Артем Пікущенко, який з перших днів...
04.04.2024
 Тільки разом ми здолаємо ворога!
Тільки разом ми здолаємо ворога!
27 квітня Галина Козакова відзначатиме 40 років своєї праці на Інгульській шахті, структурному підрозділі Східного ГЗК, найбільшої з уранових...
04.04.2024
Майже тридцять років в професії
Майже тридцять років в професії
Сергій Помпенко, апаратник виробництва сірчаної контактної кислоти, – старожил СКЦ. У цеху працює з 1995 року. Прийшов учнем, а...
останні публікації
26.04.2024
День пам’яті Чорнобильської трагедії
Сьогодні ми вшановуємо мужність, героїзм і самовідданість ліквідаторів страшної аварії - персоналу ЧАЕС, пожежників, військовослужбовців, будівельників, учених, медиків,...
24.04.2024
Атомпрофспілка лобіює погашення заборгованості
Атомпрофспілка лобіює питання погашення заборгованості із заробітної плати на підприємствах зони відчуження та соціального захисту працівників, які зараз долають...
25.04.2024
Міжнародний день пам’яті працівників 2024
У цей Міжнародний день пам’яті працівників, 28 квітня, профспілки вимагають вжити термінових заходів з протидії «кліматичним ризикам на робочому...
23.04.2024
Стажування на керівних посадах
У межах сьомого сезону освітнього проєкту «Ядерна школа РАЕС» більш ніж 70 старшокласників з м. Вараш, с. Заболоття, с....
23.04.2024
Ядерне паливо Westinghouse в Болгарії
Агентство ядерного регулювання Болгарії видало атомній електростанції "Козлодуй" дозвіл на поетапний перехід енергоблока №5 на ядерне паливо Robust Westinghouse...