Зустріч міжнародної солідарності
Зустріч міжнародної солідарності:
"Українські профспілки: два роки в умовах війни - виклики, пріоритети та подальша підтримка"
Таку назву мала міжнародна конференція солідарності, яка відбулася у Будинку профспілок у Києві 22 лютого 2024 року напередодні другої річниці з початку повномасштабного російського військового вторгнення. Організаторами заходу, до якого приєдналася онлайн на платформі zoom велика кількість українських та міжнародних учасників, виступили ФПУ та КВПУ за підтримки МКП, ЄКП, АКТРАВ, Фонду ім. Фрідріха Еберта.
Голова Федерації профспілок України Григорій Осовий підбив підсумки двох років діяльності ФПУ в умовах війни. Він зазначив, що два роки війни перекреслили цілу низку профспілкових здобутків у сфері захисту працівників: «Для всіх профспілок очевидно, що тільки в умовах миру можна забезпечити працівникам гідну працю».
В умовах війни удвічі скоротилося в ФПУ членство у профспілці. Серед причин: зупинка чи знищення ворогом підприємств, виїзд значної кількості українців за кордон, 26 відсотків української землі окуповано російським агресором.
Григорій Осовий розповів про жахливі наслідки війни: руйнація українських міст, тисячі убитих мирних громадян, у тому числі 560 дітей. 3 мільйона українців, серед них 19, 393 дитини, вивезені до Росії. 8 мільйонів громадян України емігрувало за кордон. 5 млн вимушено переселених в інші українські регіони. До війни населення України становило 42 мільйона, зараз – близько 27 мільйонів. Григорій Осовий поінформував про створені у дев’яти найбільш постраждалих регіонах України центри профспілкової правової допомоги.
Очільник ФПУ розповів про гуманітарну роботу українських профспілок і про велику допомогу у цьому міжнародних колег. Разом з тим він відмітив не зовсім втішну тенденцію. Якщо у перший рік війни, 2022 року, спільна міжнародна профспілкова допомога сягала 127 мільйонів гривень, у 2023 році вона становила 72 мільйона гривень, 2024 року – 7 млн гривень.
Про наслідки війни і роботу в умовах війни розповідали керівники профспілкових організацій КВПУ, представники Молодіжної ради ФПУ, профспілковці-захисники з фронту. «Україні потрібна зброя, якою ми переможемо», зазначали вони. А для цього потрібна більш активна міжнародна допомога.
Своїми першочерговими завданнями для профспілок в Україні на після Перемоги, профспілкові лідери називали: відновлення соціального діалогу, євроінтеграцію, відбудову України.
Голова Атомпрофспілки Валерій Матов розповів про окупацію Чорнобильської зони відчуження, взяття у полон 179 нацгвардійців ЧАЕС, допомогу після деокупації працівникам підприємств Зони цілої низки міжнародних організацій. Про підрив Каховської ГЕС російськими окупантами, «що спричинив екологічну катастрофу на площі понад 5 тис кв км., який вже має наслідки для природи, людей, економіки країни. Найбільша електростанція в Європі – Запорізька АЕС унаслідок руйнації Каховської ГЕС втратила водопостачання для охолодження шести атомних реакторів. Це може призвести до техногенної катастрофи».
Він також розповів про захоплення ЗАЕС російським варварами. «Це є актом ядерного тероризму. На жаль, немає відповідної оцінки міжнародного товариства», зазначив Валерій Матов. Він навів факти жахливих умов життя в окупації, психологічного тиску на працівників ЗАЕС, де з 11 тисяч їх залишилася тисяча. «Кількість вбитих рашистами атомників буде встановлена після війни. Зараз Атомпрофспілка допомагає родичам викрадених працівників ЗАЕС. У списку вже підтверджених – семеро людей. Ми звертаємося до міжнародної спільноти допомогти у розповсюдженні цієї інформації».
Він також сказав, що у профспілок України є чимало завдань, які можна вирішити лише спільними, з європейськими профспілками, зусиллями.
Про глибоку повагу і захват мужністю українців, які захищають свою країну, українських профспілок, які активно включилися в роботу зі збору коштів на потреби української армії та вимушеним переселенцям, про солідарність з українськими колегами йшлося у виступах лідерів міжнародних профспілок: Генерального секретаря ЄКП Естер Лінч, Конфедеративного секретаря ЄКП Людовіка Фута, директорки міжнародного департаменту АФТ-КВП, віце-президентки МКП Кейті Фейнгольд, генерального секретаря Європейської федерації профспілок громадського обслуговування Яна Гудріана, директора Данського агентства профспілкового розвитку Лоне Крістіансен, голови шведської профспілки державних службовців, президентки Інтернаціоналу громадського обслуговування Бріти Лейон та інших.
Заступник генерального секретаря Глобального Союзу IndustriAll Кемаль Озкан наголосив: «Від нас вам рішуча сильна непохитна наша допомога. Ви мужні, але країні потрібна ще і єдність. На жаль, уряд підриває цю єдність. Зміни у сфері законодавства – це не той напрям, яким треба зараз рухатися Україні».
Таку ж тезу підтримав у своєму виступі Генеральний секретар МКП Люк Тріангл: «Ваша боротьба – це боротьба за демократію і свободу, за вільний світ. Профспілки мають надзвичайно важливу роль у цьому. Натомість, і це неприпустимо, уряд займається знищенням трудового українського законодавства».
Директорка Бюро МОП з діяльності трудящих (АКТРАВ) Марія-Єлена Андре зазначила: «Допомога Україні – безумовно, так. Але має бути і підтримка для українських профспілок. Уряд планує комплексні трудові реформи, важливо, щоб профспілки долучатися до підготовки нової моделі розвитку України ще на етапі імплементації законодавства».
Лідери міжнародних профорганізацій наголошували на солідарності і підтримці України «Допомагали і будемо допомагати, скільки буде необхідно. Бо ця війна є вирішальною не тільки для майбутнього України, а й всієї Європи: не буде вільної Європи без вільної України».