Наслідки одержавлення соціального страхування

10.01.2020

Наслідки одержавлення соціального страхування

            До 2001 року соціальне страхування управлялося профспілками і ніколи не виникало затримки з виплат лікарняних, бо вони оплачувалися з нарахованих страхових внесків на підприємстві, і тільки решта перераховувалась Фонду. За рахунок цього Фонд надавав дотацію тим підприємствам, де власного нарахування внесків не вистачало для виплати допомоги внаслідок, наприклад, значної кількості хворих.

З 2001 року почав діяти Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» та Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності». Ці закони напрацьовувалися за участю фахівців профспілок, тому максимально враховували інтереси людей.

            Ними передбачалося:

·                                  самоврядність фондів;

·                              паритетність управління (по 15 осіб у Правлінні – від застрахованих, яких представляють профспілки, від роботодавців та від держави);

·                                  контроль – Наглядова рада та держава;

·                                  кошти не входять до держбюджету;

·                                  бюджет Фонду затверджується Правлінням Фонду;

·                                  допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю оплачується з першого дня за рахунок Фонду;

·                                  сумарний страховий тариф разом з Пенсійним фондом та Фондом по безробіттю – 37-49%.

Не зважаючи на позицію профспілок, яких влада не захотіла слухати,

у 2007 році введено казначейську форму обслуговування рахунків Фондів у порядку, передбаченому для коштів державного бюджету.

І далі:

у 2011

·                                  введено єдиний внесок (36,7 - 49,7 %.) з розподілом часток по Фондах;

·                                  визначено, що оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності здійснюється за рахунок коштів роботодавця, а не Фонду.

З 2014 року

·                                  введено затвердження Кабінетом Міністром України бюджету Фонду.

у 2015

·                                  розмір єдиного внеску встановлено 22 відсотка;

·                                  об’єднано два фонди:  Фонд з тимчасової непрацездатності та Фонд від нещасних випадків в один Фонд соціального страхування; 

·                                  Правління зменшено, по 7 представників замість 15 від кожної сторони;

Станом на кінець 2019 року Фонд соцстраху фактично вже не є самоврядним оскільки бюджет Фонду та розподіл часток по Фондах затверджується Кабінетом Міністрів, кошти підраховуються Держказначейством, а самі кошти можуть спрямувати на будь-які цілі, які держава буде вважати більш важливими.

Фактично державне керування Фондом виявилось безвідповідальним та непрофесійним, на кінець 2018 року це керування призвело до виникнення заборгованості та затримки виплат з допомоги на лікарняні та інші страхові виплати у сумі більш як 1 млрд. грн.

З початку 2019 року саме профспілки звертали увагу державних органів на порушення конституційних прав громадян та усередині року таки домоглися від держави збільшення частки відрахувань до Фонду соцстраху і ситуацію було виправлено.

Але вона повторилася і у 2019 році. Станом на 19 листопада заборгованість зі страхових виплат становила більш як 1 млрд. грн. Але попри те кошти були. Причина невиплат – відсутність механізмів оперативного реагування на потреби суспільства, оскільки бюджет Фонду затверджується рішенням КМУ, а затверджений розмір видатків на 2019 рік був замалий, тому що розраховувалися ці видатки на рівні 2018 року без урахування зростання рівня заробітної плати. До того ж, виплати лікарняних працівники давно вже одержують не тоді, коли вони хворіють та потребують для лікування коштів, а через місяць – два після виходу на роботу! Тобто, у  державному управлінні відбувався, як кажуть, «прокол за проколом».

Наприкінці 2019 року держава вдалася до остаточного відсторонення профспілок від управління Фондом соціального страхування, з’явився законопроект № 2275, яким пропонувалося:

·          виключити із законодавства поняття «паритетність управління»;

·          виключити право Правління Фонду призначати та звільняти директора виконавчої дирекції, передавши його Кабінету Міністрів України;

·          збільшити кількість представників держави у Правлінні Фонду до 10, зменшити кількість представників профспілок до 4 осіб та роботодавців до 4 осіб;

·          виключити право Правління Фонду обирати голову Правління на 2 роки почергово від кожної представницької сторони.

                                              На жаль, 5 грудня 2019 року цей законопроект став Законом України. Держава ще далі віддалилася від урахування потреб людей праці… На черзі -заміна Кодексу законів про працю на закон про працю від «слуг народу», в якому передбачається скасувати цілу низку надзвичайно важливих для захисту людей праці законів.

Валерій Сіпєєв,

фахівець з охорони праці та соціального страхування

відділу колективно-договірної та правової роботи Атомпрофспілки

останні публікації
27.01.2020
Ян Віллем Гудріаан з візитом у Києві
24 січня на прохання українських профспілок, членських організацій EPSU, у Києві перебував з візитом Генеральний Секретар Європейської Федерації...
24.01.2020
STOP – трудовому рабству!
На сайті Верховної Ради України в розділі "Електронна петиція" 14 січня зареєстровано петицію під назвою: " Прошу не бачити...
24.01.2020
Зустріч українських профлідерів із посадовцями ЄС
У Брюсселі відбувається зустріч делегації українських профспілок із посадовцями EEAS Служби зовнішніх зносин ЄС, генерального директорату з питань зайнятості...
24.01.2020
Досягнення спортсменів з міста-супутника ХАЕС
Спортсмени міста-супутника Хмельницької АЕС заслужено входять до когорти найкращих не лише в Україні, а і успішно виступають на світовій...
23.01.2020
Без Атомпрофспілки атомної галузі не було б
23 січня 1992 року – День утворення Професійної спілки працівників атомної енергетики та промисловості України....