Лукашенка посилив тиск на профспілки
Лукашенка посилив тиск на профспілки
Олександр Лукашенко продовжує репресії на тлі широко поширеного занепокоєння всередині країни щодо білоруської ролі у війні Путіна проти України. Білоруський диктатор зробив кроки щодо розпуску незалежних профспілок. Так, 10 червня, генпрокурор Білорусі Андрій Швед направив до Верховного суду країни заяву про припинення діяльності кількох незалежних профспілок і криміналізацію їхньої діяльності. До списку ввійшли Вільна профспілка Білорусі, Вільна профспілка металургів, Білоруська незалежна профспілка шахтарів і хіміків, Білоруська профспілка радіоелектроніки та Білоруський конгрес демократичних профспілок.
У заяві йдеться, що члени профспілок «брали активну участь у деструктивній діяльності, несанкціонованих масових заходах, розповсюджували інформаційну продукцію екстремістського змісту». Заява була спрямована до Верховного суду «з метою запобігання подальшому порушенню закону».
Цей крок багатьма сприймається як прояв заклопотаності режиму щодо можливих страйків. Адже профспілкові лідери виступили проти війни в Україні та закликали до виведення російських військ із Білорусі.
Лукашенко дозволив Росії зробити свою країну перевалочним пунктом для вторгнення в Україну, а також використати Білорусь як базу для сотень авіаударів по цілях в Україні. Багатьом це дуже не сподобалося. Багато білорусів виступають проти підтримки їхньої країни у війні Путіна. При цьому опозиція здійснює диверсійні атаки на залізницях Білорусі, щоб запобігти переміщенню російського військового персоналу та техніки. Нещодавно Лукашенко розширив законодавство країни про страту, включивши до нього осіб, які вчиняють такі дії.
Режим Лукашенка посилив тиск на профспілки Білорусі після того, як у серпні 2020 року розпочався загальнонаціональний рух проти сфальшованих президентських виборів. Багато співробітників установ, контрольованих державою, — від телекомпаній до виробників добрив — відреагували на сфальсифіковане голосування, організувавши страйки, вимагаючи відставки Лукашенка.
У відповідь на це режим розпочав тотальні репресивні заходи. На лідерів страйків нападали, їм погрожували звільненнями, а деяких членів страйкових комітетів було викрадено, їх «пресував» білоруський КДБ. Щонайменше 13 видних діячів страйкового руху звинуватили у державній зраді. Багатьом довелося тікати з країни.
Тоді як режиму вдалося придушити страйкові комітети, що виникли наприкінці літа 2020 року, незалежні профспілки Білорусі користувалися деяким захистом завдяки своєму офіційному статусу та могли продовжувати діяльність, незважаючи на погрози, арешти та випадки залякування. Однак тепер, схоже, узялися і за них, оскільки Лукашенко прагне припинити будь-яке потенційне відновлення протестної активності, підживлюваної антивоєнними настроями.
18 квітня Лукашенко провів екстрену нараду з білоруською поліцією й іншими правоохоронними органами, щоб поскаржитися на передбачувану відсутність лояльності та стабільності. Ті відреагували миттєво. Наступного дня поліція провела обшуки в офісах трьох незалежних профспілок.
Серед мішеней — Білоруський конгрес профспілок, який є частиною Міжнародної конфедерації профспілок та об'єднує незалежні профспілки країни. Його члени — близько 10 тис. осіб. Понад 20 профспілкових лідерів було затримано та звинувачено в «організації дій, що грубо порушують громадський порядок». Їм загрожує до чотирьох років ув’язнення.
За матеріалами ЗМІ