Кристина Першина, голова організації молоді ППО «Атоменергомаш», працює референтом генерального директора підприємства — а отже, має комплексне уявлення про складну роботу машинобудівного підрозділу «Енергоатома». Його виробничі майданчики розташовані у різних містах України, проте спілчани усе ж знаходять можливості бути на зв’язку і підтримувати колектив.
Кристино, як давно ти працюєш на підприємстві?
Уже чотири роки. Я розпочала свій трудовий шлях у 20 років, після того, як моя родина ухвалила рішення виїжджати з окупованого Енергодара. У червні 2022 року нам вдалося вибратися без перешкод. Ми рухалися групою автомобілів разом із майбутніми колегами з «Атоменергомашу», тож подорож пройшла успішно — і в столиці для мене розпочався новий етап життя.
Чи одразу він був пов’язаний із профспілкою?
Заяву про вступ до профспілкової організації я підписала, як тільки мене прийняли на роботу, але на початку я не пов’язувала із членством особливих очікувань. По суті, перші два роки повномасштабної війни ми й не знали, що це таке — профспілка. Голова нашої ППО вимушено лишився в Енергодарі, ті, хто переїхав, оговтувалися на нових місцях… Ситуація змінилася тоді, коли у 2023 році відбулися перевибори і первинну профспілкову організацію очолив новий керівник, молодий і енергійний Роман Макодай. Робота закипіла! Роман запропонував мені очолити молодіжне крило профспілки, показав, які перспективи відкриває профспілкове навчання, і я приєдналася до кола активістів.
Напевно те, що колектив розпорошений по різних локаціях, утруднює роботу?
Так, тому через невиправдано складну логістику ми не можемо організувати власні заходи, які дали б змогу зібрати всіх атоменергомашівців разом. Екскурсії, які ми допомагаємо організувати, проводять для кожного з заводів окремо.
Понад те, ми з Романом ще досі не змогли виділити час на те, щоб об’їхати всі виробничі майданчики і познайомитися з кожним зі спілчан особисто, а не онлайн. Сподіваємося, що в повоєнний час ситуація покращиться і ми зможемо не тільки бути гостями на конкурсах і змаганнях, що їх проводять наші колеги, а й самим виступити в ролі господарів профспілкових івентів, нам би дуже цього хотілося!
На щастя, є можливість долучатися до активностей, спільних для представників усієї атомної галузі. Наскільки активно колективи беруть участь у заходах, якими традиційно опікується «молодіжка»?
Оскільки робота на наших виробництвах має прикладний характер, до конкурсів наукових доповідей колеги не долучаються. Натомість вони мають змогу показати свою вправність на конкурсах з профмайстерності, ми забезпечуємо для цього організаційну складову. Наші спеціалісти завжди демонстрували гідний рівень професійності, і хоча гучних перемог поки що не було, вірю: вони попереду.
Також і я, і колеги із задоволенням беремо участь у спортивних заходах: виїжджаємо на вихідні на змагання, як тільки є можливість.
Пропаганда здорового способу життя — один із пріоритетів?
Безумовно! Я дуже радію тому, що проєкти, які нам вдалося реалізувати, були спрямовані на підтримку здоров’я працівників. Так, у Нетішині, де молодь виявила бажання займатися спортом, був обладнаний зал, закуплено оснащення. У Києві забезпечили оренду залу для ігор у баскетбол. Робота триває на всіх майданчиках, ми всюди шукаємо способів для того, щоб колективи могли присвятити час фізичній активності — зокрема, ті, у кого є медичні показання, мають можливість піти до басейну, чи до залу тощо.
Чи спонукаєте колег до спортивних занять власним прикладом?
Відвідання спортзалу та участь у фізкультурно-оздоровчих заходах для мене — важлива частина життя, вона не тільки допомагає підтримувати форму, а й дарує багато позитивних емоцій.
Сприяння розвитку спорту й організація дозвілля — важливі напрями роботи профспілки. Однак левова частка щоденної роботи залишається в тіні: консультування, підтримка, роз’яснення тощо. Як організовуєте допомогу спілчанам у конвертних ситуаціях?
З усіма питаннями, які стосуються молодіжної проблематики, звертаються до мене, надалі ми обговорюємо можливі рішення з головою ППО. Загалом, у нас не надто велика команда, тож ми не виділяємо «молодіжні» питання як окремі, а разом опрацьовуємо всі звернення від усіх профспілковців. Щоп’ятниці у нас відбуваються спільні для всіх майданчиків наради, завдяки яким маємо можливість тримати руку на пульсі подій і оперативно реагувати на запити.
Роман Макодай жартував, що недаремно розпочинав свій трудовий шлях з посади слідчого — тепер кожного разу, коли потрібне втручання профспілки, він проводить дуже ретельне розслідування ☺
Це дійсно так, Роман всебічно вивчає кожну ситуацію, збирає повний пакет документів, роз’яснює, що відбулося і як треба діяти. Мати перед собою приклад такого ґрунтовного підходу до профспілкової роботи — це дуже цінно, і це прекрасне навчання, яке відбувається на практиці.
Розширюють горизонти й профспілкові навчальні заходи. Який із них вам сподобався найбільше?
Я знайома ще не з усіма форматами навчання — зокрема, поки що не була на молодіжній платформі Lake of Knowledge. Буде дуже цікаво, як він відбуватиметься. А ось «Весняна школа», де мені вже пощастило побувати — це на 100 % вдалий проєкт! Мені дуже сподобався формат «живої бібліотеки», було дуже цікаво почути живу розповідь про атомну галузь із уст керівників. Чудовою була й екскурсія — нагода побачити щось нове і цікаве завжди дуже тішить. А найголовніше, що дарують такі зустрічі — це нові знайомства, зміцнення зв’язків, обмін досвідом.
Також, говорячи про профспілкові заходи в цілому, хочу наголосити, що вони важливі не лише навчальною або спортивною складовою. Практично на кожній із зустрічей реалізовують волонтерські й благодійні ініціативи, до яких наша команда активно долучається. Допомога Збройним Силам України є моральним обов’язком для кожного з нас, і мені дуже приємно, що спілчани можуть зробити у цю життєво важливу справу посильний внесок.
Що найцінніше, на твою думку, несе в собі профспілковий рух?
Це відчуття єдності і підтримки. Ми бачимо своє завдання в тому, щоб забезпечити допомогу кожному із наших співробітників. Коли у них є питання, які вони не можуть вирішити самостійно, завжди можна звернутися до нас, і ми надамо всі необхідні роз’яснення.
А ще профспілка — це можливість жити більш повним і різнобарвним життям. Те, що профспілкові заходи дають можливість їздити в пізнавальні подорожі, випробовувати свою міць у спорті, навчатися, знайомитися з новими людьми і знаходити однодумців — це, як на мене, найкращий аргумент для того, щоб приєднуватися до нашої спільноти.
Любов НАТОЧІЙ