У період дії воєнного стану Законом України від 15.03.2022 р. №2136-ІХ була запроваджена можливість призупиняти дію трудового договору. Зробити це стало можливо тимчасово, у разі якщо роботодавець не може забезпечити працівника роботою чи робітник не може тимчасово виконувати свою роботу через збройну агресію. Зважаючи на те, що призупинення трудового договору спричиняє певні негативні наслідки для працівника: найперше — це втрата заробітку та інших виплат, страхового стажу, — стали непоодинокими звернення працівників до суду з позовами про оскарження призупинення трудових договорів.
Зміни в судовій практиці
За роки воєнного стану відбулася певна трансформація підходів судів до визначення законності чи незаконності таких призупинень.
Це стосується того, що для призупинення дії трудового договору повинна існувати одночасна неможливість і надання роботи роботодавцем, і виконання роботи працівником. На цей час суди, керуючись узагальненою позицією Верховного Суду з конкретних справ, визнають призупинення законним лише за наявності законних та фактичних підстав, а саме: належних доказів, які підтверджують одночасну неможливість надання та виконання роботи через військову агресію.
При цьому Верховний Суд наголосив, що право роботодавця на призупинення не є абсолютним. Роботодавець має довести, що він перебуває в умовах, які не дозволяють забезпечити працівника роботою, зокрема, що неможливо організувати дистанційну форму роботи чи запропонувати працівнику іншу роботу.
Хоча у період призупинення дії ТД роботодавець не зобов’язаний виплачувати працівнику зарплату, оплачувати та компенсувати будь-які відпустки, дні відпочинку, лікарняні, але: виплати, нараховані працівникові до дня призупинення дії ТД, надалі виплачуються у звичайному порядку.
Ініціатори, вимоги та комунікація
Порушити питання щодо необхідності призупинення трудового договору може і роботодавець, і працівник. Якщо призупинення відбувається з ініціативи працівника, він зобов’язаний подати заяву. На підставі цієї заяви роботодавець видає відповідний наказ. Якщо ініціатором є роботодавець (що буває частіше), заява від робітника не потрібна, але видати наказ треба обов’язково. У наказі зазначається інформація про причини призупинення та спосіб обміну інформацією, строк призупинення дії трудового договору, кількість, категорії і ПІБ, ідентифікаційні номери відповідних працівників, умови відновлення дії трудового договору.
Попри те, що дія призупиненого трудового договору звільняє працівника від виходу на роботу, між роботодавцем та працівниками має бути постійна комунікація. Законом № 4412 прямо зазначено, що навіть під час призупинення тд його сторони (роботодавець та працівник) зобов’язані підтримувати зв’язок. Вони повинні повідомляти про зміну адреси, email, номера телефону у 10-денний строк після їх зміни.
Нові правила з 14 березня
До недавнього часу не було встановлено обмеження щодо тривалості призупинення трудового договору — його можна було призупинити за ініціативою однієї зі сторін на певний термін, але не довше ніж до закінчення або скасування воєнного стану. Починаючи з 14 березня цього року термін дії призупинення трудового договору за ініціативою однієї зі сторін обмежується за своєю тривалістю! Він не може бути сукупно більшим, ніж 90 календарних днів під час дії воєнного стану, враховуючи строки його продовження. Тобто йдеться не про 90 днів за один наказ, а про «загальний граничний строк». Це означає, що з 91-го дня дія трудового договору відновлюється, працівник повинен стати до роботи, а роботодавець зобов’язаний нараховувати та виплачувати працівнику зарплату.
Необхідно зазначити, що ст. 13 Закону №2136 передбачає, що за згодою сторін строк призупинення дії трудового договору може бути продовжений на понад 90 календарних днів, але не більш ніж до дня припинення або скасування воєнного стану. Отже, якщо обидві сторони домовилися, то строк призупинення дії трудового договору може бути більшим. Домовленість сторін про продовження призупинення трудового договору необхідно підтвердити заявою від кожного працівника та виданням відповідного наказу (розпорядження) від роботодавця щодо кожного працівника окремо.
Вимоги та умови
У разі прийняття рішення про скасування призупинення дії трудового договору до припинення або скасування воєнного стану, або до закінчення встановленого у наказі (розпорядженні) строку, роботодавець повинен за 14 календарних днів до відновлення дії трудового договору повідомити працівника про необхідність стати до роботи.
Але можливі випадки, коли сторони не можуть виконувати свої попередні обов’язки після закінчення 90-денного терміну. Наприклад, працівник не має реальної можливості повернутися на територію, де розташоване підприємство, або підприємство зруйноване, переведене в іншу місцевість чи ліквідоване. Такий трудовий договір припиняється на загальних підставах, передбачених нормами КЗпП.
Важливо зауважити, що згідно з законом призупинення не спричиняє припинення трудових відносин, а відшкодування заробітної плати за час призупинення у повному обсязі покладається на державу, що здійснює збройну агресію проти України.
Ігор ОХРІМЕНКО, юрист Атомпрофспілки