Весняна школа Організації молоді Атомпрофспілки, яка відбулася вже вдруге, зібрала активну молодь з усіх підприємств атомної галузі. Захід відбувся за підтримки норвезьких профспілок і у партнерстві з ГО «Трудові ініціативи». Протягом кількох днів учасники не просто навчалися. Вони сперечалися, шукали рішення, ставили незручні запитання, презентували власні ідеї та разом шукали відповіді на виклики, що стоять перед молодими працівниками в умовах війни.
Особливо цінним став чесний обмін думками між молоддю та керівниками галузі. Молоді фахівці отримали можливість не лише поставити важливі запитання, а й бути почутими. Саме так можна описати атмосферу, яка панувала під час усієї школи.
Павло Олещук, помічник Голови Атомпрофспілки, наголосив, що саме такі зустрічі дозволяють побачити потенціал молодого покоління та зрозуміти, в якому напрямі має розвиватися молодіжний рух: «Завдяки таким заходам ми завжди бачимо перспективу на майбутнє, а також усвідомлюємо, куди нам ще рости. Тут народжуються ідеї, формується лідерство і з’являються рішення, які згодом можуть змінювати не лише профспілковий рух, а й усю атомну галузь».
У перший день всіх учасників очікувала вечірня екскурсія. Острог зустрічав молодих атомників тишею старовинних мурів, легендами князів Острозьких та історіями, що пережили не одне століття. Молодь Весняної школи слухала розповіді екскурсоводів про таємниці фортеці, стародавні битви, маловідомі факти про мешканців замку та роль князів Острозьких у становленні української державності. Ще не знаючи, що вже наступного дня ці знання стануть частиною запеклого брейн-рингу.
Не просто профспілка, а школа лідерства
Програма школи поєднала одразу кілька важливих напрямів: профспілкову освіту, зміни в трудовому законодавстві, тактичну медицину, безбар’єрність, розвиток лідерських навичок та обговорення майбутнього галузі.
Одним із головних напрямів програми стала профспілкова освіта. Під час навчальних сесій голова Організації молоді Атомпрофспілки Христина Левченко та помічник Голови Атомпрофспілки Павло Олещук говорили про те, що профспілкова діяльність починається не з гучних заяв, а з розуміння механізмів роботи організації.
Попереду звітно-виборна кампанія, тому багато уваги було приділено процедурним питанням та майбутньому молодіжних осередків. «З’їзд Організації молоді повинен пройти перед з’їздом Атомпрофспілки обов’язково, так само як і звітно-виборні конференції молоді мають відбутися перед конференціями профспілки», — наголосила Христина Левченко.
Попри нібито технічну тему, зустрічі проходили дуже жваво, запитань від учасників було більше, ніж запланованого часу. Кожна дискусія фактично була побудована навколо головної ідеї: молодь повинна не лише брати участь у житті галузі, а й впливати на її майбутнє. «Голова організації молоді за посадою є членом профкому. Він представляє молодь, і її голос повинен бути почутий», — додав Павло Олещук.
Закони, які визначають майбутнє
Окремий блок був присвячений трудовому законодавству. Юристи ГО «Трудові ініціативи» Георгій Сандул та Інна Кудінська розбирали з молоддю законодавчі зміни, які можуть вплинути на права працівників.
Особливу увагу експерти звернули на питання охорони праці. «У проєкті Трудового кодексу охороні праці присвячено лише дві статті, які відсилають до іншого закону. Але цей закон ще не прийнятий. І ми можемо опинитися в ситуації, коли охорона праці фактично не буде врегульована», — застеріг Георгій Сандул.
Дискусія вийшла далеко за межі юридичних термінів. Йшлося про безпеку людей, про відповідальність держави та роботодавців і про те, чому молодим працівникам важливо розуміти свої права.
А вже увечері цього дня Острозька історія ожила під час брейн-рингу. Команди з різних атомних станцій та підприємств змагалися не лише у швидкості мислення, а й у тому, наскільки уважно слухали екскурсоводів напередодні. Азарт, емоції, жарти та командний дух зробили цей конкурс однією з найяскравіших подій школи.
«Жива бібліотека»: про лідерство без прикрас
Однією з найочікуваніших подій стала «Жива бібліотека». Тут не було офіційних виступів, натомість були відверті розмови про шлях до успіху, помилки, сумніви та рішення, що змінювали життя.
Учасники спілкувалися з т.в.о. Голови правління АТ «НАЕК «Енергоатом» Павлом Ковтонюком, генеральним директором Хмельницької АЕС Андрієм Козюрою, головою ППО Дирекції НАЕК «Енергоатом» Ганною Заєць та міським головою Енергодара Дмитром Орловим.
Особливий інтерес викликали запитання до Павла Ковтонюка про баланс між відповідальною посадою та особистим життям. Відповідаючи на питання про спорт у житті, він пояснив, що фізична активність безпосередньо впливає на якість управлінських рішень: «Твій робочий стан — це твоя готовність приймати правильні рішення. І фізична активність позитивно впливає на це». Павло Іванович власним прикладом надихнув молодь, розповівши, що кожного ранку робить 100 присідань!
Для багатьох учасників саме такі особисті історії стали найціннішими моментами школи.
Емоційною була й зустріч із Дмитром Орловим. Розмова торкнулася не лише роботи місцевого самоврядування, а й життя міста після окупації, необхідності зберігати єдність громади та віри в повернення українського Енергодара. Для молодих атомників ця розмова стала нагадуванням про те, що атомна енергетика сьогодні — це не лише про виробництво електроенергії, а й про колег, які втратили дім, але не втратили віри.
Ганна Заєць відверто говорила про власний шлях у профспілковому русі, роль команди та рішення, які свого часу змінили її професійне життя. «Найголовніше для будь-якого лідера — це команда. Якщо поруч немає людей, які підтримують, розділяють твої цінності та готові працювати разом, буде дуже важко досягти результату», — переконана вона.
За словами Ганни, важливо не боятися брати на себе відповідальність і використовувати можливості, які дає життя: «Іноді стоїш перед вибором і думаєш: ні, не буду, не наважуся. Але якщо в цей момент відступиш, хтось інший зробить цей крок замість тебе. А можливість може більше не повернутися».
Не менш змістовною стала зустріч із генеральним директором філії «ВП ХАЕС» Андрієм Козюрою. Розмова вийшла максимально практичною та відвертою. Молодих атомників цікавили питання розвитку станції, перспективи будівництва нових енергоблоків, соціальна підтримка працівників, роль профспілки та умови роботи в галузі.
Андрій Козюра детально відповідав на запитання учасників, наголошуючи, що саме молоді фахівці є основою майбутнього української атомної енергетики. Відкрита розмова вкотре підтвердила: між керівництвом підприємства та молоддю існує неформальний діалог, у якому важливі питання можна обговорювати чесно та без посередників.
Галузь під час війни
Під час фінальної панельної дискусії молодь отримала можливість напряму ставити питання керівництву галузі.
Голова ППО НАЕК «Енергоатом», заступник Голови Атомпрофспілки Сергій Снітков говорив про виклики, які принесла війна. «Ми розуміємо, що без додаткової підтримки держави підприємствам буде складно. Але профспілка готова підставити своє плече. Якщо треба буде написати, звернутися, вирішити — ми завжди будемо на першому плані», — наголосив він.
Ці слова учасники зустріли підтримкою. Бо для багатьох молодих працівників вони стали підтвердженням того, що профспілка залишається не формальною структурою, а реальним інструментом захисту людей.
Не про обмеження, а про можливості
Окремий вимір Весняної школи відкрила зустріч із представницею ГО «Доступно.UA» Наталією Пархитько — вона говорила з учасниками про безбар’єрність та інклюзивність. Утім, розмова вийшла значно ширшою за тему архітектурної доступності. Спікерка запропонувала молоді подивитися на питання інвалідності під іншим кутом — через так звану соціальну модель, яка сьогодні є основою сучасного інклюзивного суспільства. «Проблема не в людині. Це не людина має обмежені можливості, щоб зайти й купити продукти. Це простір має обмежені можливості, щоб усі могли зайти й отримати необхідні послуги», — наголосила Наталія Пархитько.
Її виступ став нагадуванням про те, що справжня безбар’єрність починається не з пандусів чи ліфтів, а зі зміни мислення. Для багатьох учасників ця розмова стала можливістю по-новому подивитися на поняття рівних можливостей і відповідальності суспільства за створення комфортного середовища для кожної людини.
Проєкти, які можуть змінити галузь
Кульмінацією Весняної школи став конкурс молодіжних проєктів. Цьогоріч журі довелося робити непростий вибір, адже одразу кілька команд представили ідеї, які мають реальний потенціал для впровадження в молодіжному русі Атомпрофспілки. За словами членів журі, визначити переможця було непросто.
Перемогу та фінансову підтримку Атомпрофспілки здобув проєкт Дмитра Порошина з Рівненської АЕС — OMA Digital. Ініціатива передбачає створення єдиного цифрового середовища для молоді Атомпрофспілки, яке об’єднає сайт, Telegram-бот, базу знань, корисні матеріали, систему зворотного зв’язку та інструменти адаптації для нових працівників.
Отримавши нагороду, Дмитро не приховував емоцій: «Щоразу стаєш упевненішим у собі. Хочеться втілювати нові ідеї в життя. А тепер уже доведеться реалізовувати задумане», — сказав він після оголошення результатів.
Високу оцінку експертів отримав і проєкт представника ОМ ПАЕС Максима Поступальського, присвячений створенню сучасної навчальної платформи для молодіжного активу на базі Google Classroom. Автор запропонував доступне рішення, яке дасть змогу молоді навчатися незалежно від місця перебування та технічних можливостей. Саме ця ініціатива привернула увагу Українського Ядерного товариства, яке висловило готовність підтримати її подальший розвиток.
Тож конкурс став не лише змаганням ідей, а й підтвердженням того, що молодь атомної галузі готова пропонувати сучасні рішення та брати відповідальність за їх реалізацію.
Нова енергія
Весняна школа завершилася. Всі роз’їхалися по своїх домівках і повернулися до своєї роботи. Але залишилося те приємне відчуття спільноти. І саме це, мабуть, і є головним підсумком Весняної школи-2026. Адже майбутнє атомної енергетики визначають не лише реактори, мегавати чи технології. Його визначають наші люди, молоді, амбітні, небайдужі. Ті, які навіть після завершення насиченого дня готові сперечатися про майбутнє галузі, вивчати історію своєї країни, презентувати нові проєкти та шукати рішення для завдань, які ще вчора здавалися надто складними.
Тож уперед, до нових звершень!
Марічка СМЕРЕКА
