7-9 травня у Львові відбувся Колегіум Атомпрофспілки, проведений у рамках спільного проєкту, який реалізовують Федерація профспілок України та Шведське агентство міжнародного розвитку і шведські профспілки за допомогою міжнародної організації Union to Union. Представники Східної об’єднаної організації Атомпрофспілки отримали змогу поспілкуватись із шведськими партерами і взяти участь у семінарі під назвою «Переговори як інструмент співпраці: як знаходити спільні рішення у складних ситуаціях».
Неформальна обстановка — основа для відкритості
Уже традиційно для колегіумів, зустріч спілчан розпочалася з інтерактиву. Оскільки СООП об’єднує різні підприємства — від промислових до соціальних — нагода зустрітися всім профспілковцям разом випадає нечасто. Тож динамічне спілкування в ігровій формі допомогло стати ближчими тим, хто раніше не був знайомий. А тим, хто пропрацював пліч-о-опліч довгі роки — побачити своїх колег з нового ракурсу як різнобічних, талановитих, неординарних людей. Невимушена атмосфера стала запорукою того, що в подальшому кожен із присутніх міг вільно висловити свою позицію.
Міжнародний досвід: спілкування корисне для всіх
Центральною подією першого навчального дня стала онлайн-зустріч зі шведськими профспілковцями. Мартін Йефлен, міжнародний секретар Профспілки Unionen (найбільшої у Швеції профспілкової організації) і Оксана Гузь-Бланк, координаторка програми по Україні Union to Union, розповіли про структуру і роль профспілок у шведському суспільстві та відповіли на запитання українських спілчан про те, які можливості та інструменти використовують шведи для захисту інтересів працівників.
Ознайомлення зі шведською системою наочно продемонструвало, яку потужну роль відіграють профспілки у країнах з розвиненою соціальною складовою. Вочевидь тамтешні реалії значно відрізняються від вітчизняних. Це увиразнив той факт, що Мартін Йефлен просто не зрозумів питання про те, як діють шведські профспілки у разі порушення роботодавцем прав працівників ☺ Проблема була не в труднощах перекладу, а в тому, що у Швеції такі випадки в принципі неможливі: у разі підписання колективного договору кожна зі сторін завжди і неухильно дотримується своїх зобов’язань.
Зрозуміло, що просто перенести шведську модель на український грунт не вдасться. Однак досвід скандинавської країни може стати одним із взірців на нашому шляху до побудови вільної, правової, демократичної, соціально орієнтованої держави. Окрім того, зауважили наші спілчани, комунікація та зміцнення зв’язків із профспілками інших країн корисні й для шведів: разом, обмінюючись досвідом, профспілковці зможуть ефективніше протистояти сучасним загрозам, таким, як імовірний прихід до влади ультраправих сил, можливі хвилі вимушеної міграції тощо.
У фокусі уваги
Наступного дня відбувся тренінг, присвячений принципам ведення переговорів та ефективним підходам до пошуків спільного рішення. Ініціатором цієї теми став Ігор Охріменко, юрист Атомпрофспілки, викладач профспілкових навчань і досвідчений переговірник. На тому, що профспілка прагне розв’язувати проблеми підприємства через перемовини, суто дипломатичним шляхом, наголосив Олександр Сорокін. Колишній генеральний директор, який керував ДП «СхідГЗК» протягом 12 років, і нинішній очільник СООП, Олександр Геннадійович дуже добре знає переговорний процес з обох сторін. Тематика перемовин не була чужою і для багатьох інших учасників заходу, які вже не вперше беруть участь у профспілкових навчаннях. Чи вдалося їм дізнатися чогось нового? Забігаючи наперед — вдалося, адже кожен із тренерів розглядає переговорні процеси під своїм кутом, і кожна зустріч актуалізує різні аспекти.
Раціональний підхід до перемовин
Ведучою тренінгу була Ірина Руденко, психолог з понад 20-річним досвідом проведення індивідуальних консультацій і групових сесій для бізнес-структур. За її спостереженнями, заняття, побудовані на вивченні конкретних алгоритмів ведення переговорів, не виправдовують себе, адже жодна схема не може охопити всієї багатоманітності життєвих ситуацій; натомість розуміння психологічних процесів, які лежать в основі переговорного процесу, дає набагато кращий результат.
Однією з ключових тез, яку висунула тренер, було окреслення мети переговорів не як «перемоги», а як пошуку прийнятного для сторін компромісу в наявній ситуації.
Присутні погодилися з тим, що такий підхід є абсолютно правильним у разі, коли обидві сторони перемовин зацікавлені у розвитку підприємства. Однак ситуація на ДП «СхідГЗК» є такою складною, що спілчани геть не впевнені в тому, що метою призначених керівників є процвітання, а не знищення комбінату.
Дискусія навколо долі уранової галузі набула настільки експресивних форм, що тренер мусила зауважити: аби в неї була чарівна паличка, вона б з радістю вирішила всі проблеми! Однак у її силах — лише надати психологічні інструменти, які допоможуть шукати рішень у складних ситуаціях.
Перехід до конструктиву
Один із таких інструментів — це вміння розпізнавати і контролювати емоції. Саме зменшення афективних проявів дозволить перевести діалог у суто професійне русло. Тож практичною частиною занять стала пропозиція уважно придивитися до аргументів профспілковців: які з них базуються на неспростовних фактах, а які — на оціночних судженнях, що не будуть сприйняті іншою стороною через інший погляд на суть процесів. Як узяти емоції під контроль, як підготуватися до переговорів і яку стратегію застосувати, як діяти, коли тебе «не чують» — до уваги було взято ці та багато інших важливих питань.
Зокрема, виразно прозвучала тема про те, що робота профактиву — це не лише перемовини з керівництвом, а й спілкування з колективом. Важливим завданням, на переконання Ірини Руденко, має стати роз’яснення працівникам реальної ситуації та наслідків тих чи інших вимог. Йдеться не про те, щоб пристати на позицію адміністрації, а про те, щоб усвідомлювати межі можливого. Це допоможе колективу стати в «дорослу», а не в «дитячу» позицію, в якій уся відповідальність перекладається на перемовників від профспілки.
Підбиваючи підсумки
Фінальна зустріч була присвячена осмисленню основних акцентів навчального процесу. Свою позицію озвучили модератори Колегіуму.
Павло Олещук, помічник Голови Атомпрофспілки, виклав свій погляд на спілкування зі шведськими партнерами. Він вважає, що досвід шведів яскраво унаочнює той факт, що профспілки — це не радянський пережиток, а невід’ємна частина сучасного демократичного суспільства.
Христина Левченко, голова Організації молоді Атомпрофспілки, висловила співчуття працівникам уранового підприємства. Вона завжди безмежно пишалася тим, що працює на ЗАЕС, але їй судилося стати свідком окупації станції. Так само болісно сприймаються події на «СхідГЗК» — багато хто з присутніх вклав у підприємство значну частку свого життя, і нині бачить руйнацію свого дітища.
Ситуація дійсно є дуже складною, погодилися спілчани, однак завдяки зустрічі у прекрасному весняному Львові ставлення до неї почало змінюватись: якщо діяти разом, підстави для оптимізму неодмінно з’являться!
Відгуки про подію
Владислав Бакум, голова ПО ЦНДЛ ДП «СхідГЗК»
Присвятивши профспілковій діяльності уже 20 років, я щоразу переконуюся у тому, наскільки важливим є навчання для спілчан — саме завдяки таким заходам, які дають поштовх для саморозвитку, де можна дізнатися чогось нового, використовувати отримані знання в роботі і в особистому житті, профспілкова робота набуває справжнього змісту і щодалі відходить від радянських зразків. Атомпрофспілка, яка однієї з перших заклала основи системного навчання, посідає серед українських організацій передове місце. Як бачимо завдяки нинішній зустрічі,, цінність навчального процесу розуміють і в демократичних країнах, зокрема, у Швеції.
Ірина Добровольська, голова ПО ДХЗ ДП «СхідГЗК»
Організатори заходи — справжні молодці! Ось що вони дійсно вміють — то це провести все на висковому рівні. Сподобалося усе — і локація в центрі історичного Львова, і навчальна програма. З інформаційної частини мені вдалося отримати чимало інформації, раніше невідомої – і щодо устрою шведської профспілкової моделі, і щодо принципів, на яких базується ведення перемовин. Н жаль, не все залежить від майстерності перемовників. Ми мали змогу порівнювати: під керівництвом професіоналів підприємство процвітало; коли ж призначають людей, що не мають профільної освіти, ситуація складається в інший спосіб.
Оксана Говрта, бухгалтер СООП
Профспілкові заходи, які мені пощастило відвідувати раніше, це були молодіжні зльоти. І попередні заходи, і навчальний навчальний проєкт вирізняє особлива атмосфера, яка сприяє відкритості. Люди, познайомившись поближче, продовжують більш тісне спілкування й процесі роботи, більше радять один одному, активніше допомагають вирішувати складні ситуації. У нас на підприємстві вона дійсно непроста — тож мені особисто не вистачило в ході психологічного семінару практичної частини.
Ірина Шустова, заступник голови ППО КНП ЖМЛ
На подібному тренінгу я побувала вперше, і мушу визнати: інформація була для мене дуже корисною, адже я постійно виступаю посередником між роботодавцем і колективом. У мене залишилися дуже позитивні враження від професіоналізму нашої лекторки. Ми багато говорили про пошук компромісів. Особисто для себе я визначила: повинно бути порозуміння; але водночас, необхідно накреслити і т межі, за яку не можна відступати, потрібно стояти на своєму!