Зона відчуження десятиліттями функціонує в умовах нестачі фінансування. Проте фахівці, відповідальні за управління нею, повсякчас докладають зусиль до того, щоб утримувати баланс. Які здобутки слід відзначити? Що лишається невирішуваною проблемою? За рахунок чого сьогодні, в умовах війни, можна покращити ситуацію? Як триває співпраця зі спілчанами? — на ці запитання відповідає очільник ДАЗВ Володимир Фещенко.
Здобутки попри труднощі
До успіхів, яких вдалося досягнути, необхідно віднести завершення першої стадії зняття ЧАЕС (вилучення палива та його переміщення до СВЯП-1). Наразі триває друга стадія — консервація. Протягом 2025 року було виведено з експлуатації 15 систем та елементів енергоблоків, що дало змогу суттєво зменшити обсяги обладнання, яке потребує постійного обслуговування та контролю. Також активно ведеться переробка рідких РАВ — минулоріч перероблено 83,2 м³. Рівень звільнення сховищ від відпрацьованого обладнання та матеріалів сягнув 7,6%.
Окремий важливий результат — безпечне поводження з відпрацьованим ядерним паливом. У 2025 році зі СВЯП-1 до СВЯП-2 перевезено 2052 відпрацьовані тепловидільні збірки. Це 104,6% від річного плану. Загалом перевезено 26,2% від накопиченого обсягу палива. Усі операції здійснюються з дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки під постійним наглядом відповідних служб. Однак зняття ЧАЕС з експлуатації все одно залишається процесом, розрахованим на десятиліття. І головним викликом продовжує бути недостатнє та нестабільне фінансування. Якщо видатки на поточну діяльність мінімально забезпечуються із держбюджету, то на капітальні роботи коштів у 2026 році взагалі немає.
Стратегії на покращення
Що можна зробити, аби зміцнити фінансове становище? Для цього необхідні кілька кроків:
• прийняття ВРУ змін до Закону України «Про Загальнодержавну програму зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему», якими затвердити додаток до програми із переліком робіт і заходів на 2026-2036 роки і визначенням обсягу необхідних коштів. Потреба в них становить 50,7 млрд грн (з держбюджету — 45 млрд грн, міжнародної допомоги — 5,7 млрд грн);
• якнайшвидше ухвалення рішення щодо звільнення підприємств Зони відчуження від обов’язку відшкодовувати Пенсійному фонду витрати з доставки та виплати пільгових пенсій (адже нині 12% коштів з держбюджету спрямовуються до ПФ як відшкодування його витрат);
• поглиблення взаємодії з вкладниками Рахунку міжнародного співробітництва для Чорнобиля (РМСЧ) щодо наповнення рахунку для збільшення коштів на проведення капітальних робіт.
Міжнародне співробітництво
РМСЧ загалом із 1995 року міжнародна спільнота спрямувала близько 2 млрд євро на чорнобильські програми під управлінням ЄБРР. Станом на сьогодні на рахунку зареєстровано внесків на суму 70 млн євро донорських коштів. Зараз актуальним є питання ремонту пошкодженого російським дроном Нового безпечного конфайнмента ЧАЕС. На засіданні Асамблеї вкладників РМСЧ, що відбулося 31 березня в Лондоні, було схвалено план виконання робіт з раннього проєктування та закупівель, на основі яких визначатимуться ефективні рішення для потенційного ремонту.
Програма РРПЗ передбачає реалізацію у три етапи, під час яких буде проведено додаткові інженерні дослідження для повної оцінки стану пошкоджених систем, а також розроблено безпечні, технічно обґрунтовані та прийнятні для регулятора рішення з ремонту.
Для відновлення повної функціональності конструкції ремонтні роботи необхідно завершити до 2030 року. За попередніми оцінками, їх вартість може становити від 300 до 700 млн євро.
У співпраці з профспілкою
Між ДАЗВ та Атомпрофспілкою налагоджений постійний конструктивний діалог.
За результатами проведених консультацій з первинними профспілковими організаціями та адміністраціями підприємств, які входять до сфери управління ДАЗВ, Атомпрофспілкою та ДАЗВ у 2025 році було проаналізовано виконання Галузевої угоди за попередній період та затверджено Галузеву угоду між Державним агентством з управління Зоною відчуження та Профспілкою працівників атомної енергетики та промисловості України на 2025-2027 роки. На постійній основі проводяться консультативні наради із нагальних питань, що виникають у процесі виконання Галузевої угоди, для прийняття узгоджених рішень.
