Мета колективу, який сьогодні працює над друкованим виданням Атомпрофспілки — зробити газету тим сучасним майданчиком, на якому продовжуватимуть виразно звучати голоси профспілчан.
Драйвер інновацій
Марічка Кормушкіна має понад 20 років журналістської і редакторської роботи. Творчий та управлінський досвід дозволили їй заснувати власну справу — створення і ведення корпоративних видань і мереж для працівників. Започатковані нею проєкти мали неабиякий успіх за рахунок застосування до роботи найвищих стандартів і розуміння того, що на передньому плані завжди повинна стояти Людина.
Ці ж принципи вона послідовно застосовує, очоливши колектив пресцентру. Оновлення дизайну газети, зміна формату подачі матеріалу, інтеграція видання і цифрових каналів комунікації в єдине ціле — щоб «Атомник України» був тим сучасним майданчиком, на якому продовжує виразно звучати голос профспілки.
«Для мене стало відкриттям, яким потужним інструментом впливу є профспілки. За два роки роботи тут я закохуюсь у цю справу і прагну зробити все, щоб працівники, спілчани усвідомлювали, яка це потужна рушійна сила, і цінували те, що вони є частиною Атомпрофспілки».
Хранителька традицій
Анна Пруднікова прийшла в «Атомник України» 25 років тому. Для неї це було перше місце роботи, де вона крок за кроком почала набувати усе більшої майстерності. Серед нинішнього колективу вона співробітник, який найдовше працює в редакції. Як фахівець з інформаційних технологій, Анна відповідає за технічні й естетичні аспекти підготовки газети, ведення соцмереж і сайту Атомпрофспілки.
Однак цим її роль аж ніяк не вичерпується. Саме Аня є і душею, і стрижнем газети і пресслужби, вона уособлює Цінності, яких нові члени команди вчаться у неї. Будучи співробітником, глибоко обізнаним у житті Атомпрофспілки, Анна радо сприймає вдосконалення і робить суттєвий внесок у формування редакційної політики.
«Атомник України» — це моє життя, моя сім’я. З нею я зростала, розвивалася, з нею знайшла своє кохання, своїх друзів. З нею продовжую вчитися, вдосконалюючи видання і надихаючись».
Коваль сенсів
Любов Наточій приєдналася до редакції нещодавно. Сфера її відповідальності — робота з текстами. Серед них немає «важливих» і «неважливих»: за кожним із них повинна стояти ретельна аналітика, вичленування основного меседжу, пошук оптимального формулювання. Так само, надважливим є кожен із співбесідників, до якого слід дослухатись із максимальною увагою.
Сьогодні, коли в країні вирує війна, ми неминуче говоримо не лише про професійну проблематику, а й про особисте — про випробування, що їх принесло з собою повномасштабне вторгнення, про надії на те, що країна зможе вистояти. Ці теми неможливо не брати близько до серця: «Спілкуючись із профспілковими лідерами, я переконуюсь у тому, що це непересічні люди, спроможні ділитися ресурсами, переймаючись бідами і переживаннями тих, хто перебуває поруч — і це викликає неймовірну повагу!»
Управителька фінансів
Марина Коптелець для редакції — добра фея, яка завдяки відточеним навичкам роботи з документацією швидко наводить лад у рутинній фінансовій звітності та допомагає вирішити питання у нетипових ситуаціях, які вимагають термінових рішень. Вона завжди готова оперативно оформити необхідні папери та проконсультувати щодо правильного алгоритму дій.
У позаробочий час вона демонструє численні таланти: від умілості у водінні авто до новаторства у кулінарії, від вправності у фаху перукаря-колориста до майстерності у створенні декору. Поєднання таких різнопланових захоплень стає можливим за рахунок її чудових організаційних здібностей та здатності до самоорганізації.
