Національна служба посередництва і примирення, яка сприяє врегулюванню колективних трудових спорів та визначенню репрезентативності профспілок і організацій роботодавців, була створена ще у 1998 році. Проте трапляються випадки, що колективи, не знаючи про можливості цієї організації, не звертаються до неї по допомогу. Голова НСПП Дмитро Володимирович Кухнюк розповідає про те, яку підтримку може надати НСПП та які задачі вона розв’язує в умовах воєнного стану.
Адвокат, науковець, викладач права в КНУ ім. Тараса Шевченка та громадський діяч, Дмитро Володимирович був призначений очільником НСПП 14 вересня 2022 року.
На думку багатьох експертів, роль Національної служби посередництва і примирення у сфері соціального діалогу та колективних трудових спорів зростає. Хоча кількість останніх й зменшилася через низку факторів — законодавчі зміни, що значно розширюють можливості роботодавця, вимушену міграцію, фактичне знищення вугільної, металургійної та важкої промисловості, а також інші об’єктивні обставини — НСПП фокусується на проактивному вирішенні конфліктів.
Дмитро Володимирович наголошує: замість реєстрації усіх конфліктних ситуацій краще діяти завчасно і вирішувати суперечності до того, як вони досягнуть критичної стадії.
У ситуації на ЧАЕС (нагадаємо, йшлося про конфлікт через скасування відпусток за особливий характер праці), яку цьогоріч допомагала вирішити НСПП, Служба була налаштована рішуче. На щастя, новопризначений очільник станції пішов назустріч колективу, і НСПП не довелося задіювати всі ті важелі, які було заплановано.
Дмитре Володимировичу, в чому полягала особливість ситуації на Чорнобильській станції? Ваші колеги, які вели цю справу, похвалили профспілковців за професіоналізм, однак зазначили, що їм слід було б звернутися до НСПП раніше, ніж вони це зробили. Які дії були б доцільнішими?
Особливість ситуації полягала в тому, що колектив намагався домогтися виконання своїх вимог у судовому порядку, але у Верховного Суду є напрацьована правова позиція. Якщо не було зареєстровано колективний трудовий спір і не було застосовано примирних процедур (примирної комісії або трудового арбітражу), суд залишає заяву без розгляду. Так і сталося.
Трудовому колективу треба було одразу перевірити, чи може бути розглянута їхня вимога без реєстрації колективного трудового спору (конфлікту), наприклад у судовому порядку. Якщо такої можливості немає, оптимальним алгоритмом дій було б:
• на ранньому етапі, коли з’являється невдоволення чи протиріччя, сторонам слід звернутися до НСПП, яка зареєструє розбіжності на підприємстві і поставить його на облік з метою запобігання виникненню колективного трудового спору (конфлікту);
• ми здійснюємо правовий аналіз, надаємо рекомендації й консультації сторонам, попереджаємо про настання можливої відповідальності, допомагаємо визначити предмет спору;
• якщо конфлікт загострюється, ми допомагаємо вступити в колективний трудовий спір (конфлікт), роз’яснюємо процедуру та реєструємо його в установленому порядку;
• формується примирна комісія та/або трудовий арбітраж. Примирна комісія створена для узгодження позицій сторін. Зазвичай більшість спорів вдається врегулювати саме через переговори на стадії примирної комісії. Трудовий арбітраж більше схожий на судове засідання, де арбітри виносять рішення по суті вимог.
Наскільки обов’язковим є рішення трудових арбітрів?
Воно є обов’язковим, якщо сторони про це попередньо домовилися. Такі домовленості закріплюються письмово в угоді щодо проведення трудового арбітражу. Таке рішення є результатом роботи сторін та арбітрів, які виносять рішення по суті як незалежна сторона. Важливим моментом є те, що арбітрів обирають сторони і здебільшого вони обирають тих, кому довіряють.
Навіть рішення, де немає згоди сторін на обов’язковість їх виконання, переважно виконуються добровільно, бо ґрунтуються на балансі інтересів сторін колективного трудового спору.
Але так буває не завжди: трапляється, що роботодавець знаходить способи ухилитися від виконання рішення.
Навіть рішення, де немає згоди сторін на обов’язковість їх виконання, переважно виконуються добровільно, бо ґрунтуються на балансі інтересів сторін колективного трудового спору.
Але так буває не завжди: трапляється, що роботодавець знаходить способи ухилитися від виконання рішення.
Саме тому ми підтримуємо ідею більш чіткого законодавчого врегулювання цього питання, щоб підвищити відсоток виконання рішень трудового арбітражу. Відповідні положення містяться у розробленому НСПП законопроєкті «Про колективні трудові спори».
Згадаймо про це детальніше, адже внесення законодавчих ініціатив — серед найважливіших завдань, які виконує НСПП.
Так, Служба постійно бере участь у підготовці пропозицій до законодавства. Зокрема, йдеться про участь у роботі над проєктом Закону України «Про колективні угоди та договори», прийнятого Верховною Радою України 23 лютого 2023 року.
Крім того, НСПП протягом 2023-2024 років працювала над фундаментальним і важливим законопроєктом «Про колективні трудові спори». Він має на меті осучаснити організаційно-правові засади, форми та методи вирішення колективних трудових спорів в Україні, запровадити сучасний механізм вирішення таких спорів за допомогою примирних процедур та трудової медіації, удосконалити інститут трудового арбітражу, уточнити повноваження та функції НСПП, удосконалити порядок та процедури оголошення страйків і локаутів, збалансувати інститут відповідальності та інтереси працівників і роботодавців у сфері акцій протесту тощо. Нині проєкт закону №12034 «Про колективні трудові спори» очікує на розгляд Верховною Радою.
Крім того, НСПП підготовлено нову редакцію закону «Про соціальний діалог в Україні», оскільки чинний документ не враховує національні досягнення у сфері цифровізації, наслідки пандемії «Covid-19», воєнний стан. Ці та інші фактори вплинули на український ринок праці, створили необхідність переглянути підходи до критеріїв репрезентативності та інших важливих питань соціального діалогу.
Наскільки великі надії ви покладаєте на розвиток інституту медіації?
Переконаний, що проведення перемовин за участі медіатора, особи, яка має спеціальні навички із вирішення конфліктів, є дуже перспективним. Минулого року ми долучилися до розробки професійного стандарту трудового медіатора.
У співпраці з міжнародними та вітчизняними структурами ми проводимо численні тренінги, нині маємо 18 тренерів з трудової медіації, сертифікованих за міжнародними стандартами. На початку наступного року плануємо, що ці спеціалісти почнуть навчання інших медіаторів в Україні. Таким чином ми хочемо створити пул медіаторів зі спеціалізацією в трудовій медіації, які допомагатимуть вирішувати колективні трудові спори в позасудовому порядку.
Бо саме безконфліктний розвиток сприятиме відновленню України від наслідків війни.
Майбутнє після закінчення бойових дій — яким ви його бачите?
Економічна ситуація буде дуже складною, на це накладеться ще й політична боротьба. У сфері трудових спорів прогнозуємо справжній вибух. Тому нинішній період ми використовуємо для того, щоб належним чином до цього підготуватися: проводимо тренінги, вдосконалюємо навички, підсилюємо нашу команду.
Марічка СМЕРЕКА, Леся ГАЙОВА