У цьому переконана Яна Гаврилець, інженер з ремонту служби технічної підготовки, реконструкції та продовження строків експлуатації ЦТАВ у філії «ВП ЗАЕС». Вимушений переїзд з Енергодара став для неї початком нового життя, в якому улюблена робота відіграла роль однієї з важливих точок опори. Свідченням успішності Яни у професійній сфері стало призове місце в конкурсі наукових доповідей серед молоді з темою, підготованою разом з Євгенієм Чернявським, головним метрологом філії «ВП ЗАЕС».
До початку повномасштабної війни
Яно, розкажіть, будь ласка, як ви обрали професію, пов’язану з енергетикою?
Вибір було зроблено ще у старших класах школи. Тоді у Севастопольському національному університеті ядерної енергії та промисловості навчалася моя двоюрідна сестра і завдяки її розповідям я переконалася, що атомна галузь — це надзвичайно цікаво! А автоматизація технологічних процесів, спеціальність, за якою я навчалася, була обрана як найбільш перспективний напрям.
Першим місцем роботи стала ЗАЕС?
Так, я розпочала працювати там 2016 року, з посади електрослюсаря з ремонту й обслуговування технічних засобів автоматизації четвертого розряду, займалася ремонтом манометричних термометрів у цеху теплової автоматики та вимірювань.
Одразу доєдналася до профспілки. Брала участь у багатьох заходах молодіжної організації, серед яких найбільш пам’ятним став молодіжний форум Запорізької області у 2018 році. Тоді ми представляли ЗАЕС серед інших промислових майданчиків, і завдяки талантам наших колег посіли II місце. І тоді, і зараз вважаю, що коли є можливість заявити про себе й розповісти про нашу станцію — нею обов’язково варто скористатися!
Наскільки складним було для вас рішення про переїзд?
Насправді воно було ухвалено дуже швидко. На початок повномасштабного вторгнення я була у відпустці, тож змогла виїхати миттєво, ще 24 лютого, до окупації. Щоправда, думала, що їду на кілька тижнів, а виявилося — на роки… Але в мені перемогло бажання робити щось далі, будувати нове життя. Коли почала працювати у Києві, з’явилася впевненість, усе стало сприйматися легше і зрозуміліше.
Спільна робота над проєктом та участь у конкурсі
У вас знайшлися сили на те, щоб шукати способів покращити застосовувані нині алгоритми. Ваша доповідь мала назву «Підвищення достовірності онлайн-моніторингу датчиків тиску відповідно до методики за СОУ НАЕК 234:2021». Як вам вдалося виявити недосконалість застосовуваних методик?
Буде доцільним, якщо про історію пошуків розповість головний метролог філії «ВП ЗАЕС» Євгеній Чернявський, — запропонувала Яна.
Євгеній: Коли згадуваний стандарт впроваджувався у 2021 році, було помічено, що пропонований алгоритм не працює належним чином: є дуже обмежена кількість випадків, коли він дійсно виявляє дефекти. Про це було заявлено, однак із невеликими корективами документ усе ж таки ухвалили.
Яна працювала з виробничою документацією підрозділу, яка була пов’язана із СОУ НАЕК 234 і також помітила недоліки в роботі алгоритму, я був вражений цим! За збігом обставин, саме тоді було розпочато конкурс доповідей на технічні теми. Я підтвердив, що тема вдосконалення алгоритму буде актуальною та погодився бути консультантом і наставником.
Спочатку ми бачили лише недосконалість у роботі програми, але не знали, як її усунути. Яна пропонувала ідеї, я підбирав літературу і нормативні документи, в яких описувалися подібні методи. У підсумку спільними зусиллями ми вдосконалили програму, додавши ще два методи обробки інформації і поєднавши їх в єдиний алгоритм. Надалі моя колега самостійно готувала презентацію, розставляла акценти, провела доповідь — і, судячи з результатів, гідно з цим впоралася!
Яно, якою буде подальша доля запропонованих вами вдосконалень?
Сподіваємося, розробники програмного забезпечення із заводу, що виготовляє прилади, візьмуть до уваги наші напрацювання, і вдосконалення будуть впроваджені.
Чи брали ви раніше участь у подібних конкурсах і що вам найбільше сподобалося у нинішньому заході?
Я була учасницею конкурсу наукових доповідей, який проводився на Запорізькій станції, і навіть посіла перше місце. Було дуже приємно, що мою роботу високо оцінено, це також дозволило мені перейти з електрослюсаря на посаду інженера в службу супроводу реконструкції ЦТАВ. Але проблема, яку я пропонувала розв’язати, була суто локальною, актуальною лише для нашого майданчика, тому доцільності у тім, щоб виносити цей проєкт на загальний конкурс серед усіх підрозділів НАЕК «Енергоатом», не було. Тож у міжстанційному конкурсі я взяла участь вперше.
Серед доповідей на технічну тему мене найбільше зацікавив проєкт представника філії «ВП РАЕС» Степана Гребеня, щодо створення «корпоративного мозку», впровадження штучного інтелекту для обліку і пошуку документів. З огляду на те, що у значній кількості документів міститься дуже багато подібних ключових слів і фраз, мені було цікаво, які рішення можуть бути запропоновані для того, щоб швидко знаходити потрібну інформацію, і чи доцільно це для нашої галузі.
А серед доповідей на соціальну тематику мою увагу привернула презентація Олексія Гончаренка з ПАЕС про реінтеграцію ветеранів, які повертаються з фронту. Вважаю цю тему дуже актуальною. Багато з наших ЗАЕС-івців та працівників інших станцій нині несуть військову службу, у мене також багато друзів у війську, які не дотичні до атомної галузі. Ми повинні підтримувати військових на фронті — і підтримувати їх тоді, коли вони повертаються до цивільного життя.
Волонтерство, спорт і перспективи
Вважаєте підтримку ЗСУ обов’язковою?
Так, для мене волонтерство є дуже важливим. Участь у зборах коштів для військових розцінюю як свій обов’язок.
Допомагаючи іншим, не слід забувати і про себе. Які захоплення дають вам ресурси для підтримки сил?
Нещодавно взяла участь у Київському марафоні незламності 2025. У команді Енергоатома було шестеро представників із Запорізької станції. Нікому з нас не вдалося посісти призові місця, однак усі показали дуже гідні результати. Я подолала фініш п’ятою у забігу серед жінок, які представляли НАЕК, на 5 км.
Бажаємо подальших досягнень в усіх сферах! Якщо буде нагода, чи плануєте здійснювати подальші наукові розробки і впроваджувати вдосконалення?
Якщо вдасться знайти цікаву тему — обов’язково! Якщо глибоко цікавишся тим, над чим працюєш, якщо живеш цим, тоді завжди можна знайти додаткові способи, які можна покращити, полегшити, зробити більш точними. Якщо ми повернемося на ЗАЕС, роботи з удосконалень у нас буде дуже багато!
Любов НАТОЧІЙ