19-24 жовтня у Ганновері відбувся Конгрес IGBCE, Профспілки працівників гірничої, хімічної та енергетичної промисловості Німеччини. У складі запрошених на цю подію були й представники Атомпрофспілки. Їхні виступи викликали серед присутніх дуже емоційну реакцію, що підтвердило солідарність з Україною.
У Конгресі взяло участь до 400 делегатів IGBCE та сотні гостей: політиків, бізнесменів, представників міжнародних профспілкових платформ. На зустрічі були й німецькі урядовці та Фрідріх Мерц — високий рівень представництва владних структур унаочнив впливовість профспілкового руху в Німеччині.
Учасники розглянули понад 500 резолюцій, підбили підсумки роботи, окреслили плани на майбутнє та переобрали керівника — ним залишився Міхаель Васіліадіс. Обговорювані теми стосувалися розвитку демократії, справедливого переходу, діджиталізації, складнощів для промисловості, обумовлених квотами на викиди СО2, труднощів, що їх спричиняє міграція тощо. Вочевидь у фокусі уваги присутніх стала національна проблематика, однак усі визнавали, що на часі й міжнародні події. У виступах спікерів не один раз пролунала думка про те, що німці, сплачуючи податки, вносять свою частку в допомогу Україні, яка своєю героїчною боротьбою береже від воєнних загроз усю Європу.
Частину засідання, присвячену міжнародній політиці, розпочали саме представники України. Німецька сторона підготувала відеосюжет про солідарність IGBCE з Атомпрофспілкою, в якому розповіла про свою допомогу Павлові Пруднікову, заступнику Голови Атомпрофспілки, у реабілітації після бойового поранення, а також про участь молодих німецьких профспілковців в українських проєктах.
Після цього слово було надано голові Організації молоді Атомпрофспілки Христині Левченко. Розповідаючи про жахливі реалії сьогодення, вона наголосила на тому, що профспілки в Україні стали тим нервом нашого суспільства, що відчуває біль кожної людини.
Христина від усього серця подякувала зарубіжним колегам за підтримку та висловила сподівання на те, що постане нова Україна: сильніша, справедливіша, ближча до Європи не лише географічно, а й ідейно.
У відповідь на промови, сповнені болю і надії, присутні піднялися з місць, і зал буквально вибухнув аплодисментами. Тривалі оплески, зізнання модераторів у тому, наскільки сильно вони були зворушені розповідями українців, теплі слова, звернені до наших делегатів в приватних розмовах — усе це засвідчило, що трагічні події, які випали на нашу долю, не лишають байдужими європейців.
📸Фото IGBCE