Детальніше розповідаємо про цей надзвичайний захід, який зібрав на початку вересня активну молодь Атомпрофспілки. Подія, що об’єднала понад 100 молодих активістів, стала справжнім джерелом енергії та нових знань. У рамках зустрічі учасники мали змогу зануритися в різноманітні теми — від нагального нині питання реінтеграції ветеранів до пізнавальних дискусій про майбутнє атомної галузі. «Озеро знань» не лише відкрило нові горизонти знань, а й сприяло згуртуванню молоді, даруючи їм незабутні враження та можливості для розвитку, а також підкреслюючи важливість спільної роботи та підтримки.
Складні часи потребують вирішення складних питань
Ключовою подією першого навчального дня став круглий стіл «Реінтеграція та адаптація ветеранів на робочих місцях, обмін досвідом і думками».
В обговоренні взяли участь Голова Атомпрофспілки Валерій Матов, заступник Голови Атомпрофспілки, очільник ППО НАЕК Сергій Снітков, заступник Голови Атомпрофспілки Павло Прудніков, голова ППО РАЕС Іван Мельник, заступник генерального директора з персоналу Олег Килюх, заступник генерального директора з персоналу ЗАЕС Олег Попов, заступник генерального директора з персоналу ПАЕС Сергій Котельник, ЗГДП ХАЕС Костянтин Кічан, т.в.о. генерального директора ВП РАЕС Віктор Кравець, головний консультант по взаємодії з громадськими організаціями Вячеслав Губа.
У фокусі уваги спікерів були такі основні моменти:
• Створення цілісної системи з підтримки військових, котрі повертаються до робочих колективів. На сьогодні основні положення такої програми вже є зафіксованими у проєкті програми з адаптації і реінтеграції ветеранів на робочих місцях. Але цей документ не є остаточним: надалі в ньому повинні бути враховані усі можливі пропозиції, які підказуватиме практичний досвід. Тому кожного, хто знайомиться з проєктом, закликають брати активну участь у його обговоренні та вносити необхідні доповнення.
• Навчання колективів. Першим кроком, передбаченим проєктом, стала навчальна програма «Ліга профлідерів: освіта для сильних», у рамках якої професійні психологи із військовим досвідом роз’яснюють представникам робочих колективів ті основні засади, на яких слід будувати спілкування з ветеранами. Під час перших зустрічей до участі запрошували до 40 слухачів. У листопаді заплановано масштабувати цю освітню програму: проводити її на базі атомних станцій та залучати вже до 100 учасників.
• Соціальний захист. Нормою закону, що сьогодні врегульовує долю військовослужбовця після демобілізації, є вимога до підприємств зберегти за мобілізованими їхні робочі місця. Однак ця вимога жодним чином не конкретизує подальші дії. Наразі немає затвердженого правильного алгоритму, відтак завдання профспілковців — напрацювати ту модель захисту, яка дозволить забезпечити демобілізованих соціальними гарантіями.
Так, навіть якщо військовому пощастить повернутися з фронту цілим і неушкодженим, йому потрібно буде пройти курс з відновлення кваліфікації. Ще більшої підтримки потребуватимуть ті, хто демобілізувався за станом здоров’я (нині це більшість ветеранів). Багато хто із них не зможе працювати на своєму попередньому місці за медичними показаннями. В такому разі перед підприємствами стоятиме завдання знайти для демобілізованого таку посаду, на якій він міг би бути корисним, і забезпечити перенавчання. Буде справедливим, якщо протягом перекваліфікації працівник продовжуватиме отримувати середню зарплатню, яку отримував раніше.
• Безбар’єрність. Над створенням простору, комфортного для перебування ветеранів зі значними тілесними ушкодженнями, зараз працюють на кожному з майданчиків. Проте атомна електростанція — це аж надто технологічно складна споруда, щоб на ній було реально впровадити тотальну безбар’єрність. Як альтернативу повному переобладнанню підприємств розглядають облаштування окремих приміщень, створення своєрідних ветеранських хабів. На думку учасників обговорення, спочатку таке рішення може бути ефективним і комфортним для ветеранів, які перебуватимуть серед «своїх». Але в довшій перспективі ізольованість від колективу може призвести до маргіналізації ветеранської спільноти.
• Комплексний підхід до відновлення. На колективах лежить величезна відповідальність за те, наскільки успішною буде реінтеграція ветеранів. Кожен із представників команди має спитати себе: «А що я персонально можу зробити заради того, щоб людина, яка постраждала від війни, почувалася краще?»
Однак найближче оточення ветеранів — це їхні сім’ї. Тож доцільною була б також організація роботи з родинами військовослужбовців.
До реінтеграції колишніх воїнів повинні бути залучені й самі ветерани — це та категорія людей, котрій найлегше буде знайти правильні слова для побратимів.
Підсумовуючи зустріч, Голова Атомпрофспілки Валерій Матов наголосив на тому, що необхідні рішення повинні напрацьовуватися якнайширшим колом фахівців, і закликав молодь приєднуватися до цього процесу зі свіжими ідеями. Обговорювані теми викликали живий відгук серед молодої аудиторії.
Історії успіху в живих бесідах
Далі на різних локаціях відбулися «живі бібліотеки» — активності, що вже стали постійними й улюбленими для учасників. На них лідери різних напрямів діяльності атомної галузі ділилися з молоддю своїми історіями професійного профспілкового шляху, створюючи жваві дискусії.
Помічник Голови Атомпрофспілки Павло Олещук розповідав про важливість активності в молодіжному профспілковому русі — про цілеспрямованість, подолання складнощів, хорошу комунікацію, давав слушні поради на запит учасників, згадував веселі, а іноді й курйозні ситуації у профспілковій роботі.
Ірина Плєханова, т.в.о заступника Генерального директора з управління інфраструктурою філії «ВП РАЕС» захопливо розповіла про свої доволі непрості кроки і рішення на шляху до професійного розвитку і кар’єрного зростання, про виклики в роботі, в управлінні. І про велику відповідальність — не тільки перед керівництвом і компанією, а передусім перед собою, адже головне — не зраджувати своєму основному девізу в житті: не підвести!
Данило Лавренов, виконавчий секретар Українського ядерного товариства, ділився своїми життєвими принципами, що супроводжували його на всьому його цікавому професійному шляху, наголосив про важливість навчання впродовж життя, постійного опанування нових знань і навичок, оскільки це і є запорукою досягнення певних професійних вершин. Учасники зацікавилися книжками, які пан Данило вважає доцільним рекомендувати прочитати для власного розвитку.
Справжній скарб для профспілковця
Важливою складовою заходу були воркшопи на професійні та навколопрофесійні тематики. На окрему увагу заслуговували профспілкові виступи.
Заступник Голови Атомпрофспілки Павло Прудніков розповідав і відкрито дискутував з учасниками про загальні основи й функції профспілки, а також роз’яснював нюанси діяльності Організації молоді Атомпрофспілки.
Запрошені тренери з ГО «Трудові ініціативи» юристки Аліна Антоненко і Катерина Швець давали нові важливі знання щодо Колективного договору і змін у Трудовому законодавстві під час війни. Для слухачів було відкрито чимало глибоких юридичних питань.
Пізнавальний контент і нові скіли
Лідер молодіжного осередку УкрЯТ Едуард Омельчук спочатку доволі жваво розповідав про перспективи атомної галузі, а потім напрочуд легко й доступно відповідав на найскладніші запитання і роз’яснював технічні моменти роботи реакторів різних типів.
Олександр Бянов, член ради ОМ ППО ХАЕС не просто провів лекцію про майстерність публічних виступів, а й організував справжні практичні тренування правильного дихання і контролю власного мовлення і стану. Цікаво, що учасники мали комунікувати парами і допомагати одне одному.
Наталія Журик, членкиня ради ОМ ППО РАЕС, зуміла зацікавити і за короткий час навчити учасників не тільки особливостей зйомки відео з використанням світла і різних ракурсів, а й доволі швидко монтувати відеоролики у безкоштовних версіях спеціальних програм на телефоні.
Хто спритніший?
Звісно, наприкінці насиченого навчального дня потрібна була якась фізична активність. І для всіх охочих було влаштовано справжній квест! Команди з різних підприємств мали наввипередки шукати приз по всій території комплексу «Біле озеро», виконуючи вказівки. Зрештою квест було успішно закінчено, приз знайдено, тож усі втомлені, але щасливі пішли відпочивати☺
Свідомий ранок
О 7-й ранку на березі зібралися ті з учасників, хто вирішив взяти участь у Забігу пам’яті. На честь загиблих на війні друзів або рідних. Кожен учасник написав ім’я близької йому людини, за яку він бігтиме. Спочатку слухали гімн. Потім бігли. Забіг був символічним, відстань і час не були важливі. Важливою була пам’ять. І честь.
Далі можна було залишитися на ранкову йогу, щоб урівноважити свій стан, душевний і тілесний.
Досвід колег
На другий день після другого етапу воркшопів відбувся нетворкінг — із запрошеними представниками лідерів молодіжного руху Профспілки робітників морського транспорту України — Сухроба Собірова і Ірини Єріненко, Профспілки залізничників і транспортних будівельників — Івана Петращука, Укрелектропрофспілки — Анастасії Пруднікової та Голови Молодіжної ради Федерації профспілок України Іванни Храпко. Було цікаво послухати досвід ведення молодіжної роботи у колег, знову-таки дізнатися багато нового, поспілкуватися і подискутувати за підсумками спільного навчання.
Хто розумніший?
А потім під центральним наметом майданчика всіх зібрав Брейн-ринг. У ньому брали участь три команди, які мали відповісти на 30 тематичних запитань. Ось тут панував суцільний азарт і незабутній драйв. Уболівальники також були залучені, адже у разі відсутності правильної відповіді від команд хтось із глядачів міг дати свою відповідь. Це була запекла боротьба і бурхливі емоції!
Глибокі сенси
Надалі емоції не вщухали, оскільки на учасників очікувала вечеря на свіжому повітрі та аукціон на допомогу ЗСУ, що став уже традиційним. На ньому було розіграно багато різноманітних лотів, від брендованих футболок та інших речей — до гільз великих снарядів, 3Д макета гвинтівки і ворожого трофейного дрона. За деякі лоти велася доволі азартна боротьба. Загалом було зібрано понад 107 000 грн!
Ці гроші було передано бійцям 158-ї механізованої бригади на ремонт їхньої бойової автівки. Наші захисники вже отримали гроші й записали нам відео!
https://www.youtube.com/shorts/AmiGRW5yFd4
Враження наших учасників
Євген Вінс, ОМ ППО АЕМ:
На цьому заході ми багато розмовляли про залучення молоді до профспілки. І тепер я впевнений, коли розповім співробітникам на своїй дільниці про той профіт, який я отримав, покажу відео- та фотоматеріали — буде дуже багато охочих приєднатися до лав Атомпрофспілки. Після того, що вони побачать, почують від мене, вони зрозуміють, що це не просто круто — це корисно! Після цього навчального заходу я маю нові знання і розуміння, чому саме треба залучатися до профспілки в організації молоді, бути небайдужим, активним. Мені є чим поділитися з колегами!
Дарія Науменко та Анастасія Супрунюк, ОМ ППО ЗАЕС:
Дарія: Цього року ми вперше на такому заході. Це перший наш досвід, мабуть, у такій великій організації. Нам дуже приємно, було максимально цікаво! Ми намагалися брати участь всюди, куди кличуть. Ми отримали величезну кількість нових знань. І чекаємо наступних зустрічей з усіма. Приємно було познайомитися☺
Анастасія: Окремо хочу сказати про організацію: ви все чудово влаштували! Це унікальне поєднання легкого вайбу з важливою тематикою, яку ми обговорювали на цьому заході. Справді було неймовірно. Мені дуже-дуже сподобалося. Навіть не очікувала, що буде настільки цікаво й корисно.
Дмитро Івашко, ОМ ППО АТЦ:
Вважаю, ці заходи дуже важливі для нас. Вони нас об’єднують як молодь, як Атомпрофспілку загалом. Дуже тепла атмосфера і купа корисної інформації. Хоча я практично нікого з учасників не знав, та все одно було круто! Дуже дякую.
Назарій Точинський, ОМ ППО ХАЕС:
Це потужний захід! Так багато нових цікавих людей, з якими я познайомився. Мені все сподобалось, я в захваті, що всі запам’ятали моє ім’я ☺ Тут, на Білому озері, дізнався дуже багато всього нового, отримав глибші знання про профспілкову діяльність. Крім того, я у Вараші, в цих краях вперше за все своє життя — ще й нові враження! Дякую!
Юлія Колесник, ОМ ПООП (ПАЕС)
Цьогорічна навчальна профспілкова платформа стала для мене чимось особливим. Атмосфера об’єднання молодих працівників енергетики та інших галузей була настільки живою й драйвовою, що відчувалося — ми всі на одній хвилі, ми творимо щось більше, ніж просто зустріч.
Особливий захват викликали воркшопи, які з’явилися цього року. Це додало події нового формату, інтерактивності та ще більше залучення. Було надзвичайно цікаво занурюватись у теми, обмінюватися досвідом та вчитися одне в одного. А ще цінним стало партнерство з іншими профспілками — мати можливість почути їх, побачити інший досвід і відкрити для себе нові горизонти.
Та найбільше гордість переповнює від нашої спільної справи: разом ми змогли зібрати понад 100 000 гривень на ремонт автомобіля для 158-ї окремої механізованої бригади. Це доказ того, що ми не лише говоримо про єдність — ми справді єднаємося заради важливих справ.
Я безмежно пишаюся бути частиною енергетичного руху, цієї команди, цієї сили, що здатна змінювати і надихати!
Іван Петращук, Профспілка залізничників і транспортних будівельників:
Найкраще, коли хобі стає роботою, адже навчатись ліпше того, що цікаво. Організатори «The Lake of knowledge» чудово втілили свій задум, поєднавши актуальні воркшопи, командобудування і нетворкінг, а Біле озеро, з ранковими зарядами енергії та йогою, дало змогу перезавантажити себе від рутини і повернутися «на колію» з новими силами☺
Олександр Міщенко, ОМ ППО ХАЕС:
Я дуже щасливий, що мені вдалося потрапити на платформу «The Lake of knowledge», яка проходила на Білому озері. На цьому заході познайомився з новими позитивно зарядженими людьми, а декого вже знав з Весняної школи. Набув чимало нових навичок, які зараз застосовую у блогерстві, а саме відеозапис та ораторське мистецтво (Наталія і Санька, привіт і дякую ☺) Більш поглиблено зацікавився у колективному договорі і таке інше. Організація заходу пройшла на найвищому рівні, бо профспілка — це колектив, то й відчутна колективна робота! Таких заходів треба робити більше, щоб люди розуміли: профспілки — це не тільки путівки, це ще обстоювання їхніх прав, це велика і кропітка праця.
А найголовніше у теперішній час — допомога нашим Захисникам, і я радий, що всі задоначені кошти пішли на ремонт автомобіля для наших хлопців.
Ірина Єріненко, Профспілка робітників морського транспорту України:
Передусім хочу подякувати організаторам за нашу співпрацю. Бо, незважаючи на всі виклики, ми залишаємося партнерами і намагаємося реалізувати класні проєкти разом.
Ви дуже круті, ви заряджаєте, ви надихаєте. Тож бажаю, щоб у вашому житті поруч з вами завжди були люди, які насправді вас надихають і які вам допомагають. Захід чудовий!
Олександр Трушинський, голова ППО ГМЗ СООП:
Взагалі я вперше на такому заході, хоча вже 23 роки працюю на ГМЗ. Тож це мій перший досвід. Перше враження? Коли тільки приїхав, у перший день було маленьке розчарування: стоп, що я тут роблю? У мене своя робота. Навколо молоді люди. Думаю, завтра подивимося, що буде далі. А далі почалися зустрічі, воркшопи… Круглий стіл справив велике враження. Потім безперервно нові знання, нові знайомства, представники різних організацій нашої Профспілки! Мене захоплювало, що навколо люди такі цікаві, з ними легко. Тішило те, що ми на одній хвилі, поєднані спільною ідеєю. Мене вражала ця енергія молодих людей! Я ж дещо старший ☺ Якби мені тоді таку енергію, такі знання, напевно, я досяг би набагато більшого. Але зрозумів, що ніколи не пізно вчитися.
Як голова первинки, можу сказати: проблем на моєму підприємстві дуже багато. І ці знання мені вкрай потрібні. Тож будемо вчитися☺ Серед воркшопів найбільше хочу відзначити тренерів з «Трудових ініціатив». Дівчата круті!
Давид Ейвазов, голова ОМ ППО РАЕС:
Молодіжна платформа «Озеро знань» зібрала активну профспілкову молодь. Це були кілька днів навчання, обміну досвідом та спільних відкриттів. Атмосфера була справжньою — дружня, відкрита й заряджена енергією. Такі зустрічі допомагають молоді зростати, вчитися одне в одного та знаходити нові ідеї для майбутніх проєктів.
Для мене цей захід став особливим, адже я був водночас учасником і організатором. Це дало можливість не лише вчитися самому, а й підтримувати інших, щоб навчання проходило максимально ефективно. Такий подвійний досвід відкриває більше розуміння цінності подібних зустрічей, а також дає змогу дивитися на подію і зсередини, і ззовні, дає розуміння бачити всю концепцію ще до її початку.