Колегіум Атомпрофспілки, якій відбувся у Львові 10-12 липня, був присвячений підтримці роботи профспілкових організацій, що опинилися під окупацією. Захід, організований за підтримки Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні, зібрав 30 представників профспілкових організацій, які об’єднують тих, хто змушений був покинути рідні міста та будувати своє життя наново.
Актуальне коло проблем
Вітаючи учасників Колегіуму, голова ППО ЗАЕС Іван Здравчев наголосив на тому, що головне завдання сьогодення для активістів — збереження самого профспілкового руху. Роман Макадай, очільник ППО «Атоменергомаш», акцентував увагу на ролі, яку відіграє в профспілковій діяльності досвід старших товари— шів, і водночас — на значенні активної позиції молоді.
З метою обміну досвідом Михайло Костюченко, начальник управління кадрів Південно— української АЕС, розповів про те, як на станції організовано роботу із внутрішньо переміщеними особами. За роки, що минули від початку повномасштабного вторгнення, кожному кандидату на працевлаштування пропонувались наявні на підприємстві вакансії. Співпраця не складалася лише у тих випадках, коли вимушені переселенці самі відмовлялися від пропозицій. Проблемою номер один стала недостатня кількість житла. Тим не менш, значна кількість енергодарців усе ж змогла адаптуватися на нових робочих місцях, інтегруватися в колектив і навіть долучитися до спільних активностей, зокрема до спорту.
На жаль, позитивний досвід є не в усіх. Вочевидь, процес працевлаштування спеціалістів, які виїхали з окупованих територій, не може проходити безболісно через зовнішні об’єктивні причини: наявні енергетичні потужності не можуть забезпечити всіх фахівців рівноцінними посадами; в усіх містах-супутниках не вистачає житла; зрештою, у державі, що воює, немає ресурсів для того, щоб забезпечити переселенцям гідний рівень життя. Крім того, життя переселенців ускладнюють внутрішні переживання: туга за домом, образа і біль через неприйняття колективами, непевність у майбутньому тощо.
Що ж робити в умовах постійного емоційного перенапруження? Саме цій проблематиці було присвячено основну частину навчального процесу — тренінг, який провела психотера— певтка, оргконсультантка, тренерка громадських та соціальних проєктів Марія Яцухненко.
Між минулим і майбутнім — найважливіше
Навіть для тих жителів окупованих міст, які змогли знайти роботу та облаштуватися на нових місцях, втрата рідного дому не стала перегорнутою сторінкою. Усі учасники обговорення погодилися з тим, що сприймають своє нинішнє життя як «несправжнє» й «тимчасове». І в цьому таїться небезпека, роз’яснила психологиня.
Дослідження, які проводили серед людей, котрі вимушені були покидати рідні краї, показали, що краще адаптуватися до нових умов були спроможні ті, хто змирився з остаточністю своєї втрати. Розчарування в ідеї про повернення додому обходилося психіці «дешевше», ніж зависання в минулому, адже ностальгія — це той стан, який надпотужно витягує з людини її ресурси. На жаль, спрямованість у світле майбутнє також не стає рятівною. Адже тоді, коли омріяне повернення додому раз за разом не відбувається, на зміну надіям приходить гірке розчарування. Напевно, це відчував кожен, хто покладав сподівання на успіх контрнаступу, на міжнародну підтримку, на «переговори» тощо.
То що ж залишається, зневіра? У жодному разі! Єдиним правильним виходом із ситуації, що склалася, є акцентуація уваги на теперішньому, на вмінні жити тут і зараз, вирішуючи ті питання, що постають на даний момент.
Аби підтримувати, треба втриматись самому
Кому ж тут і зараз судилося витримувати найбільше навантаження? Звісно, це профспілкові лідери, особливо ті, хто представляє організації з окупованих територій. Переживаючи власний травматичний досвід, вони беруть на себе додатковий тягар, занурюючись у проблеми колег, котрим прагнуть допомогти. Для того, щоб не допустити такого перевантаження тяжкими емоціями, яке призведе до повного виснаження, лідери повинні передусім подбати про власне психічне здоров’я.
Щоб дати слухачам Колегіуму дієві інструменти, які можна використовувати самостійно, та потім поділитися знаннями із колегами, Марія Яцухненко провела низку роз’яснень у лекційному форматі та запропонувала практичні вправи. У фокусі уваги були способи подолання гострого стресу та пошук ресурсів, які допомагають виживати в умовах хронічного стресу, методики розпізнавання і подолання тривожних станів, правила поведінки під час панічних атак, оптимальні стратегії комунікації у колективі та багато інших важливих моментів. Окремий блок був присвячений такому надважливому елементу відновлення, як здоровий сон — окрім теоретичних роз’яснень, тренерка ознайомила аудиторію із методами, що покращують засинання, а також із вправами, які дозволяють взяти під контроль нічні жахіття.
Ознайомитися з базовими техніками самодопомоги можуть усі наші читачі, адже книги «Психолог на зв’язку» і «Психолог на зв’язку-2», в яких Марія Яцухненко разом з колегою Ганною Могильник акумулювали свій досвід, є у вільному доступі онлайн. Будемо також мати надію на продовження серії тренінгів, адже знання найкраще засвоюються у процесі живого спілкування.
Експертна допомога юристів
Завершальний блок навчальної програми провели представники ГО «Трудові ініціативи» — юристка Інна Кудінська і директор організації Георгій Сандул. На лекції обговорили останні зміни у законодавстві, які стосуються гарантій і прав працівників і профспілок, колективно-договірне регулювання і трудові права та гарантії, що надаються ветеранам війни, які повертаються на робочі місця.
Відгуки учасників
Євгенія Маслова:
Щиро вдячна за можливість взяти участь у надзвичайно важливому та корисному заході для профактиву ВПО «Підтримка роботи профспілкових організацій, які опинилися під окупацією». Навчання допомогло здобути нові знання. Колегіум став платформою для зустрічі людей, яких об’єднують спільні цінності, досвід та прагнення зберегти й підтримати роботу профспілок навіть у найважчих умовах.
Безумовно, захід дуже корисний, він дав відчутний ресурс для подальшої роботи, нагадав про важливість єдності та взаємної підтримки, наповнив надією, надав практичні інструменти для подолання викликів.
Найціннішим для мене була жива взаємодія з колегами, які, попри всі труднощі, продовжують вірити в силу профспілкового руху. Особливо запам’ятався блок про способи самодопомоги в умовах хронічного стресу, обмін практиками збереження командного духу та тренінг від психолога Марії Яцухненко.
Я отримала практичні техніки самопідтримки та допомоги колегам у стані емоційного виснаження. Дізналася про зміни в трудовому законодавстві під час воєнного стану та нові підходи до підтримки ветеранів і ветеранок у командах — це надзвичайно актуально й важливо.
Такі навчання не тільки підсилюють професійно, а й надають моральну підтримку, сприяють збереженню єдності, обміну досвідом та взаємному зміцненню. У нинішні часи змін і невизначеності це єднає нас і допомагає рухатися вперед.
Олена Курносова:
У Колегіумі Атомпрофспілки беру участь не вперше, і щоразу отримую чудові враження від зустрічей. Хочу відзначити те, наскільки вдало було організовано знайомство учасників. Завдяки цікавій формі презентації всі перезнайомилися дуже швидко, і це від самого початку спонукало до відкритості. Можливість розповісти про складнощі, з якими ми стикаємося, знайти відповіді на найактуальніші питання, обмінятися досвідом — це дуже корисно для об’єднання різних людей, котрі працюють над однією спільною справою.
Об’єднанню сприяла й велика кількість інтерактивних завдань. Така форма допомагає значно краще опанувати знання, ніж традиційні лекції. Дуже змістовною та інформативною була зустріч з юристами ГО «Трудові ініціативи», які ознайомили зі змінами в трудовому законодавстві і в питаннях колдоговорної роботи, а також дали відповіді щодо актуальних питань.
Зустріч залишила по собі позитивні емоції, надала змогу поєднати корисне з приємним — відволіктися на кілька днів від рутини та помилуватися чудовим Львовом.
Олена Прокопенко:
Хочу подякувати організаторам за навчання, що відбувалось у комфортних умовах, а також за відкритість, увагу та готовність реагувати на запити щодо тематики та нагальних потреб учасників. Окрема вдячність за професійних спікерів, котрі готові до діалогу з аудиторією та допомагають розглянути будь-яку проблему під різними кутами зору. Виступ Михайла Костюченка дав можливість порушити питання інтеграції і адаптації працівників зі статусом ВПО не тільки на ПАЕС, а й у інших філіях. Групові заняття, проведені Марією, були дуже цікавими, а практичні поради щодо подолання стресу — корисними.
Інна та Георгій, юристи ГО «Трудові ініціативи», у відповідь на запитання від учасників Колегіуму надали вичерпну інформацію.
Дякую за нові знайомства, за можливість спілкування й обміну інформацією та досвідом!
Любов НАТОЧІЙ