У цьогорічній Спартакіаді у змаганнях з міні-футболу в групі В переможцем стала команда СООП, а її гравець, провідний інженер з розробки і впровадження програмного забезпечення Олександр Ганул був визнаний найкращим бомбардиром. Розпитуємо футболіста-любителя про його захоплення.
Олександре, як давно ви зацікавилися грою у футбол?
Це хобі, яке я маю ще з дитинства. В нас у дворі була компанія, яка любила поганяти м’яч. Ніхто з нас не претендував на те, щоб стати професійним спортсменом, грали задля задоволення. Але для мене футбол став більше, ніж дитячою розвагою, я продовжував тренуватися й у дорослому віці. Загалом, я вважаю фізичну активність невід’ємною частиною життя — разом з колегами з ІТ-служби брав участь у змаганнях зі спортивного орієнтування. Разом з дружиною, яка захоплюється легкою атлетикою — у змаганнях з дуатлону. Але найулюбленішим видом спорту для мене завжди залишався саме футбол.
Чи граєте в нього разом із колегами?
Обов’язково! У 2006 році, коли я розпочав працювати на Східному гірничо-збагачувальному комбінаті, тут уже була сформована футбольна команда. Я грав разом із нею, а також з іншими жовтоводськими спортсменами-аматорами. Команда, в якій я беру участь, регулярно виступає на міських турнірах з футзалу і нерідко посідає призові місця.
Чи займаєтеся ви разом із тренером?
Ні, професійного наставника в нас немає. Я ж виступаю організатором тренувань.
Як часто відбуваються заняття?
Ось уже кілька років ми стабільно займаємося двічі на тиждень.
Команда, яка грала у Спартакіаді атомників, тренується разом постійно?
Не зовсім так. Оскільки Спартакіада — це профспілкові змагання, то до команди, яка поїде в Бояни, були запрошені спортсмени, які є членами Східної об’єднаної профспілкової організації. Дехто із них тренувався постійно, а дехто брав перерву в заняттях, але швидко зміг відновити свої навички.
Скільки часу знадобилося для згуртування?
Ми тренувались у тому складі, в якому виступали, протягом трьох тижнів. За цей час звикли один до одного, скоординувалися. Було дуже приємно, що всі гравці дуже швидко схоплювали, як нам треба діяти разом, дуже добре розуміли один одного.
Порозуміння і є основною запорукою успіху?
Саме так, найважливіше — це злагодженість, чітке розуміння того, хто яку роль повинен відігравати.
Вас було визнано найкращим футболістом нападником нинішньої Спартакіади!
Я задоволений тим, що мені вдалося вдало зіграти, але не виключаю, що в моєму успіху як бомбардира була доля випадку. Адже зазвичай я граю в захисті.
Як вважаєте, завдяки чому вдалося здолати суперників?
Оскільки середній вік нашої команди — 40+, то навряд чи ми взяли за рахунок супершвидкості ☺. Але на нашому боці був досвід! А ще те, що кожен із гравців виклався на 100%.
У вас спортивна родина — чи наслідують ваш приклад і приклад вашої дружини діти?
Так. Тринадцятирічна дочка, як і її мама, займається легкою атлетикою. А дев’ятирічний син — футболом.
Ви є для нього наставником?
Син відвідує секцію, яку веде професійний тренер Павло Шеремет, тож я, радше, є порадником. Як малеча грає у футбол? Поки що кожен із них прагне сам заволодіти м’ячем і сам забити якнайбільше голів. А я намагаюся роз’яснити синові, що футбол — це гра, в якій потрібно не тільки бігати і бити по м’ячу, а й думати: координувати свої зусилля з іншими, щоб досягати вищих результатів.
Марічка СМЕРЕКА, Любов НАТОЧІЙ
