Війна триває, життя продовжується… Перед профспілкою постають нові виклики — реінтеграція та адаптація ветеранів, які повертаються з фронту. Питання нагальне, складне. Вирішувати його необхідно, спираючись на державну політику, спільно з адміністрацією підприємств. Але рушійною силою є люди: небайдужі, діяльні, освічені, фахово підготовлені. З ініціативи ППО НАЕК «Енергоатом» та за підтримки Атомпрофспілки започатковано освітній проєкт «Ліга профлідерів: Освіта для сильних». 26-28 червня у Львові відбувся перший навчальний семінар. Його учасниками стали понад 40 представників різних відокремлених підрозділів АТ «НАЕК «Енергоатом».

Важлива тема — соціалізація захисників
Темою навчального модуля цього разу обрали «Зміни в законодавстві під час війни. Психологічна підтримка різних категорій працівників під час війни». Першим виступив Володимир Ковальчук, юрист, психолог, профспілковий тренер, два роки служить у ЗСУ. Має не лише теоретичний, а й практичний досвід у питаннях, які слід опрацювати активістам профспілкового руху, котрі планують займатися реінтеграцією військових. Спікер зробив огляд змін у законодавстві, що впливають на діяльність профспілкових органів (за період війни було внесено чотири зміни до Закону про профспілки) проаналізував поточне та перспективне законодавство у сфері регулювання трудових відносин. Чимало уваги приділив темі психологічної підтримки працівників, які повертаються до роботи після демобілізації.

«Важливо, як ви зустрінете ветерана. Трудовий колектив може зробити адаптаційний період військового коротшим і ефективнішим», — наголосив Володимир Ковальчук.

Соціалізація захисників, які повертаються на своє робоче місце — перш за все завдання адміністрації підприємств. Відповідно до ст.33 Закону України «Про систему охорони психічного здоров’я в Україні» від 15 січня 2025 року №4223-IX кожен роботодавець може розробити та затвердити програму психосоціальної підтримки працівників на робочому місці. Ключові елементи такої підтримки — офіційно затверджена політика організації, прийнята програма дій, система внутрішніх комунікацій для оцінювання першочергових проблем демобілізованих працівників, періодичний моніторинг результатів задля коригування програми та її покращення.

Роботу розпочато
«Наразі профспілка є ініціатором цієї роботи, з боку адміністрації ми відчуваємо розуміння, — зазначив заступник Голови Атомпрофспілки, Голова ППО НАЕК «Енергоатом» Сергій Снітков. — Ми всебічно вивчаємо це досить складне і багатогранне питання: юридичну, психологічну соціальну, економічну складові. Залучаємо небайдужих та ініціативних спілчан.

Наступним кроком у Компанії має бути створена робоча група з представників відокремлених підрозділів для того, щоб напрацювати зміни до Колективного договору, якщо потрібно, то й зміни до ПОРП. Зараз ми на початку довгого і складного шляху. Поки що на підприємства повертаються одиниці демобілізованих військових — хто за станом здоров’я, хто за сімейними обставинами. А після закінчення війни їх будуть сотні. Ми маємо бути готовими до цього. Нам потрібен чіткий алгоритм дій, затверджені документи, підлаштовані під особливі потреби робочі місця (за можливості), продумані та обраховані пільги, морально й психологічно підготовлені колективи».

Заступник Голови Атомпрофспілки Павло Прудніков представив проєкт «Програми реінтеграції та адаптації ветеранів для підприємств атомної енергетики». Її мета — забезпечити повернення працівників на свої робочі місця, створити умови для їх професійного відновлення, соціальної підтримки та психологічного благополуччя. Учасників семінару закликали надавати пропозиції та доповнення до проєкту програми, аби максимально врахувати всі нюанси, пов’язані з адаптацією військових на виробництві.

Реабілітація — не лише медичний висновок, а й душевна рівновага
Чимало уваги під час навчального модуля приділили темі психології. Спікер Андрій Лазаренко, психотерапевт, психолог-практик, ІТ-вець, колишній військовий (демобілізований після поранення), змусив присутніх зазирнути у власну свідомість, оцінити свої інстинкти, реакції, потенціал. За допомогою простих прикладів він пояснив, наскільки важливо людину з пораненою душею чи тілом прийняти у своє «плем’я», дати зрозуміти, що вона корисна, навіть якщо довірена їй робота сьогодні незначна. Запорука успіху — залученість до спільної справи. Адже реабілітація — не лише медично-фізіологічний висновок, це душевний спокій, відчуття своєї значимості, а згодом — соціалізація та ефективна праця.

«У питаннях відновлення ветеранів слід дотримуватися «концепції саду», — порадив Андрій. — Сад сходить і росте повільно, але коли виросте — годуватиме дітей та онуків».

***
Попереду — активна робота: проведення тренінгів, семінарів, підготовка фахівців для роботи з ветеранами; круглі столи із залученням керівництва Компанії, профактиву та представників органів міської влади міст-супутників АЕС; формування у філіях груп із фахівців, які працюватимуть з демобілізованими; організація ветеранських хабів; зміни до Галузевої угоди та Колективного договору; залучення органів державної влади та міжнародних організацій до питання адаптації ветеранів у робочому середовищі та їхньої соціалізації в суспільстві.
Олена РЕЗНИК