Майбутнє урановидобувної і уранопереробної галузі в Україні залежить не від контраверзійних перипетій навколо «мінеральної угоди», до яких прикута увага суспільства, а від рішень, які уряд повинен ухвалити «тут і зараз». Якщо не вживати термінових заходів, інвестори, на яких ми сподіваємося, можуть прийти на зупинені затоплені шахти, які нестимуть загрозу всьому й усім навколо.
Атомпрофспілка повсякчас тримає руку на пульсі тих проблем, з якими стикається ДП «СхідГЗК», єдине в Україні підприємство, що забезпечує видобуток уранової руди і виробництво уранового оксидного концентрату, а також до 40% потреб в урановій сировині для фабрикації паливних збірок для потреб українських атомних електростанцій.
На сьогодні вдалося добитися виплат заборгованості із заробітної плати працівникам та припинити зростання боргу. Однак установа продовжує балансувати на межі, у будь-який момент ризикуючи зупинити свою діяльність.
Криза триває: в чому причини
Сьогодні підприємство не може виконувати свої зобов’язання через такі чинники:
• Постійне зростання цін на енергоносії. Тільки у 2024 році порівняно з 2023-м ціна на природний газ зросла на 36%, на електроенергію — на 67%, на воду технічну — на 70%. Через значну кредиторську заборгованість за спожиту електроенергію підприємство постійно перебуває під загрозою її відключення і, як наслідок, зупинки уранового виробництва.
• Гострий дефіцит робітників підземної групи (укомплектованість від 39% до 53% штатної чисельності). Аби залучити працівників, необхідно підняти зарплату, адже нині середньомісячна зарплата на урановому виробництві становить лише 15 тис. грн, що набагато менше, ніж середній показник по промисловості у 23,6 тис. грн.
• Зношеність та недостатня кількість гірничошахтної техніки. Продуктивність обладнання переважно китайського виробництва не досягає навіть 50%. Це унеможливлює не тільки збільшення обсягу видобутку, а й навіть виконання поточних програм.
• Потреба у терміновій заміні вентиляційної установки на основній Новокостянтинівській шахті. Її стан загрожує зупинкою видобутку.
• Втричі перевищений нормативний строк роботи сірчанокислотного та уранопереробного виробництва. Це також спричиняє загрозу зупинки процесів і завдає шкоди екологічній ситуації.
• Невирішеність питання щодо виведення з експлуатації та утримання Смолінської шахти, що вимагає від ДП «СхідГЗК» додаткових невиробничих витрат на її утримання в розмірі 20 млн грн щомісячно.
Атомпрофспілка бачить два основні напрями, в яких слід діяти, щоб урятувати підприємство. Це перегляд ціни, за якою ДП «СхідГЗК» продає уран, та корпоратизація підприємства.
Справедлива ціна: раціональний підрахунок
АТ «НАЕК «Енергоатом» за вироблений ДП «СхідГЗК» урановий концентрат здійснює платежі в розмірі 146 дол. США за 1 кг уранового концентрату без ПДВ.
За підсумками 2024 року загальні витрати на виробництво урану становили 205 дол. США за 1 кг уранового концентрату, що суттєво перевищує ціну на УОК у Договорі.
Таким чином, на наш погляд, не забезпечується виконання статті 5 Закону України «Про видобування і переробку уранових руд», в якій зазначено, що уранові руди та продукти їх переробки за державним замовленням закуповуються за договірними цінами, які забезпечують рівень рентабельності не нижче мінімального.
Враховуючи це, вкрай необхідно переглянути ціну на уран між ДП «СхідГЗК» у бік підвищення принаймні до рівня цін довгострокового світового ринку уранового концентрату — 208 дол. США за 1 кг.
Форма управління: оптимальне рішення
Практична реалізація заходів щодо стабілізації діяльності ДП «СхідГЗК» неможлива також у зв’язку й з тим, що досі є чинним розпорядження Кабміну 2019 року про його реорганізацію шляхом приєднання до НАЕК «Енергоатом». Це рішення втратило актуальність, оскільки відтоді «Енергоатом» став акціонерним товариством.
Нині ДП «СхідГЗК» належить до сфери управління Міністерства енергетики України. Під час «години запитань до Уряду» в січні поточного року міністр Герман Галущенко, відповідаючи на запитання щодо ДП «СхідГЗК», зазначив, що Міністерством розроблений відповідний законопроєкт про корпоратизацію ДП «СхідГЗК». Є плани щодо передачі до цього державного підприємства відповідних ліцензій на видобуток урану. В подальшому планується залучення стратегічного інвестора для того, щоб наростити виробіток за відповідними ліцензіями. І це давало нам бодай якусь надію на розвиток стратегічного підприємства, особливо в умовах російської агресії. Але наразі стан підприємства лише погіршується. Міністерство жодних реальних заходів не вживає.
Тому, на нашу думку, буде єдиним правильним рішення Уряду вивести ДП «СхідГЗК» із сфери управління Міненерго. Адже комбінат є специфічним підприємством, не пов’язаним безпосередньо з енергетикою, і для його управління необхідна інша стратегія.
Перепідпорядкування ДП НАЕК «Енергоатом» з управління Міненерго і подальша його корпоратизація позитивно вплинула на діяльність компанії, тому вважаємо прийняття аналогічного рішення стосовно ДП «СхідГЗК» вкрай необхідним.
Пропозиції озвучені: що далі?
Усі вищенаведені аргументи, підкріплені посиланнями на наявні законодавчі норми, Атомпрофспілка виклала у листі до Прем’єр-міністра України та запропонувала терміново скликати і провести виїзне засідання Уряду на промисловому майданчику ДП «СхідГЗК» із залученням до участі в роботі народних депутатів України, місцевих та обласних військових адміністрацій.
На жаль, відповіді на звернення профспілковці не отримали. Між тим долю унікального підприємства слід вирішувати терміново. Адже його зупинка може мати фатальні наслідки не тільки для колективу підприємства, а й для країни в цілому.
