Гастрономічна складова значною мірою визначає якість життя, але зусилля співробітників, які забезпечують харчування у Зоні відчуження, зазвичай залишаються за лаштунками. Щоб виправити це, ми попросили завідувачку їдальні «Казка» Тетяну Мартиненко розповісти про себе та про роботу своїх колег.
Особиста історія
Відповідаючи на запитання про вибір професії, Тетяна віджартовується: «В атомній фізиці я не спеціаліст, у вищій математиці — також… Отож обрала кухарський фах». А між іншим, для того, щоб нагодувати сотні, а то й тисячі людей, потрібні не менші, ніж для наукової діяльності, знання, навички, досвід.
До того, як Тетяна приїхала до Чорнобиля у 1987 році, вона, випускниця кулінарного училища, вже мала річний досвід роботи в їдальні на «Азовсталі». Надалі, не полишаючи роботи в Зоні відчуження, закінчила технікум, потім інститут. З Чорнобилем було пов’язане й особисте життя — тут вона зустріла свого чоловіка. Тетяна хотіла із часом повернутися до Маріуполя, однак на сімейній нараді вирішили, що у двох доньок будуть кращі перспективи щодо навчання у Києві. Як виявилося нині, рішення жити у Вишгороді та працювати в Чорнобилі стало рятівним. Тож сьогодні Тетяна Іванівна продовжує опікуватися «Казкою».
Колективними зусиллями
Принципи організації харчування для атомників були напрацьовані ще в 1970-х. Однак це — не готові рішення. Повсякчас необхідно враховувати кількість порцій, калорійність та баланс поживних речовин, максимально урізноманітнювати меню, аби щодня був вибір, та навіть врахувати період посту. І при цьому — ще й вкластись у вельми скромний бюджет, який на сьогодні становить 79,46 грн на день!
Запропонувати продуманий і різноплановий перелік страв працівницям їдальні вдається за рахунок оптових закупівель продуктів; а ще, завдяки творчому підходу до приготування їжі. Колеги вдало розподіляють ролі у цьому процесі. Тоді як Тетяна Мартиненко завжди любила у своїй роботі власне кулінарну складову, її колега, Ольга Богданова, інженер з підготовки виробництва, любить математику, і бере на себе основні розрахунки.
Роботи вистачає всім представницям колективу, й не лише керівникам і кухарям: підготувати продукти, приготувати і подати готові страви, перемити посуд, підтримувати чистоту на кухні та у кожному із виробничих цехів, окремих для певного типу продуктів — на долю дівчат випадають величезні обсяги роботи.