Масштабна лісова пожежа в Зоні відчуження може мати не менш згубні наслідки, ніж аварія на ЧАЕС. Також вогонь може знищити оборонні бар’єри на кордоні з Білоруссю.
Аби не допустити цього, відповідальне за лісовпорядкування ДСП «Північна Пуща» мусить виконувати свої обов’язки. Підприємство між тим перебуває у кризовому стані, розповідає Олександр ЗАЙЧЕНКО, заступник генерального директора ДСП «Північна Пуща».
Нерозривний зв’язок
Підприємства, розташовані в Зоні відчуження і зоні безумовного (обов’язкового відселення), — це складний господарський комплекс, в якому кожна з установ виконує свою критично важливу функцію. «Просідання» одного з елементів цієї системи спричиняє негативні економічні та безпекові наслідки для Зони відчуження в цілому. Понад те, недотримання безпекових заходів на закритій території може мати ризики для всієї країни і навіть — континенту. Цю тезу підтверджує ситуація, що склалася навколо ДСП «Північна Пуща», яке за своїми статутними обов’язками відповідає за ведення лісового господарства в Зоні відчуження: здійснення санітарних чисток лісу, організацію протипожежних заходів та гасіння пожеж, насадження нових лісів задля підтримки балансу ґрунтових вод і перешкоджання рознесенню радіоактивних часток вітром тощо.
Баланс не знайдено
Після того, як більша частина територій Зони відчуження, на яких раніше здійснювало свою діяльність ДСП «Північна Пуща», було передано Чорнобильському радіаційно-екологічному біосферному заповіднику, оптимальна модель співпраці між цими двома структурами так і не була напрацьована.
Державне підприємство та Заповідник не мають спільної точки зору на те, в який спосіб треба доглядати за лісами закритої зони. З 2022 року в Заповіднику не здійснювалося жодних санітарних рубок, розчищень просік, якими може проїхати пожежна машина, та інших заходів. Це є небезпечним, оскільки, за підрахунками фахівців з лісовпорядкування, в Чорнобильських лісах накопичилося приблизно 14 млн кубів сушняку (впалих стовбурів та гілок). Під час пожежі 2020 року, коли горів живий ліс, підвищення радіаційного фону зафіксували у Європі. Страшно навіть уявити, наскільки потужнішою може бути пожежа, якщо горітиме суха деревина, і наскільки більшим буде забруднення повітря.
У представників ДСП «Північна Пуща» і профспілковців є серйозні питання щодо того, наскільки раціонально розподілені обов’язки між лісовим господарством і Заповідником, а особливо — щодо справедливості перерозподілу коштів між ними (ці два та інші підприємства фінансуються за одною програмою «Підтримка екологічно безпечного стану у зонах відчуження і безумовного (обов’язкового) відселення КПКВ 2708110»).
У глухому куті
У 2025 році ДСП «Північна Пуща» отримала фінансування в сумі 50 000 тис. грн, що на 27 625,7 тис. грн менше, ніж фактичні видатки 2024 року, та не покриває обов’язкові платежі підприємства в рамках бюджетної програми.
Унаслідок цього підприємство не зможе повністю виплатити працівникам зарплату, не здійснить соціальні виплати, а також збільшить свої борги перед Пенсійним фондом. Крім того, воно буде неспроможним закупити паливно-мастильні матеріали для гасіння пожеж у 10-кілометровій зоні (а саме тут зосереджено найбільш критичні об’єкти). Зрештою, зупинить діяльність своїх об’єктів через несплату за комунальні послуги.
Колапс може статися й з іншої причини. Оскільки ДСП «Північна Пуща» є боржником зі сплати податків, воно не може отримати права на бронювання навіть половини своїх працівників.
Один із варіантів порятунку — відхилений
Виходом із ситуації, що склалася, могло б стати відновлення господарської діяльності ДСП «Північна Пуща» у довоєнних обсягах. На території Заповідника було б наведено лад, здійснено необхідні протипожежні заходи, деревина, чиста від радіаційного забруднення, могла б бути продана, за рахунок цього — погашена заборгованість ДСП «Північна Пуща».
Керівництву Заповідника був запропонований алгоритм, аналогічний тому, який використовує по всій Україні державне підприємство «Ліси України». Він регулює взаємини між заповідниками, що не є прибутковими організаціями, і лісництвами: фахівці лісового господарства здійснюють вирубку та реалізують деревину, передаючи обумовлений відсоток коштів заповідникам. Така схема унеможливила б корупційну складову та поклала край чуткам про те, що Чорнобильський заповідник ось-ось виставить на продаж деревину. Однак така пропозиція від ДСП «Північна Пуща» не була схвалена.
Внаслідок нестачі коштів
У разі, якщо не буде ухвалено рішення про додаткове фінансування ДСП «Північна Пуща», воно муситиме якщо не зупинити діяльність, то принаймні вже у травні суттєво обмежити її. Це матиме такі наслідки:
у соціальній сфері: скорочення щонайменше 80 працівників ДСП «Північна Пуща» із 190 наявних співробітників та подальше поринання підприємства у боргову яму;
в економічній сфері: недоотримання коштів іншими підприємствами Зони відчуження (зокрема це ДСП «Екоцентр», який мав можливість поліпшити свій фінансовий стан за рахунок здійснення дозиметричного контролю деревини, призначеної для продажу);
в екологічній сфері: зростання ризиків винесення радіонуклідів за межі Зони відчуження внаслідок пожеж, що можуть виникнути в забрудненій зоні, на ЧАЕС, у місцях захоронення радіоактивних відходів. А загоряння через дронову атаку рф, візьмемо до уваги, може статися у будь-який момент.
в оборонній сфері: пожежі в Чорнобильській зоні знищать усі мінні бар’єри та інші оборонні споруди, створені нашими військовими. Шлях на Київ, яким росіяни вже вторгалися на українську територію, знову стане відкритим.
Атомпрофспілка переконана: попри те, що ДСП «Північна Пуща» офіційно не внесена до переліку критично важливих підприємств, насправді установа виконує функції, які мають величезне значення для безпеки держави. ДСП «Північна Пуща» розіслала листи з роз’ясненням наслідків недотримання протипожежних заходів керівникам критичних установ, які розташовуються у 10-кілометровій зоні. Якщо проблеми ДСП «Північна Пуща» і його представників не будуть успішно вирішені на рівні Державного агентства України з управління зоною відчуження, ці питання слід підіймати на рівні Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України.
