Через передпорядкування єдиного медичного центру, що працює в Чорнобилі, перелік послуг, який він зможе надавати, радикально зменшиться. Нестача фінансування та брак спеціалістів можуть знищити наявну в Зоні систему охорони здоров’я.
У чому специфіка медзакладу?
ДЗ «Центр спеціалізованої медичної допомоги зони відчуження Міністерства охорони здоров’я України», який має багаторічний досвід у радіаційній медицині, від самого початку «не вписався» у логіку медреформи, за якою медичні заклади мають перейти у власність територіальних громад. Спеціалізовані медико-санітарні частини в містах-супутниках діючих АЕС були переведені на забезпечення за рахунок місцевих комунальних бюджетів; у Чорнобилі ж ситуація зовсім інша:
- місто не належить до жодної громади в Україні, тому не має приписного населення;
- співробітники підприємств Зони відчуження і ДСП ЧАЕС, які працюють вахтовим способом, мають реєстрацію в різних населених пунктах України та приписані до відповідних медичних установ за місцем проживання.
У 2016 році, коли вирішувалося питання про фінансування медчастини за рахунок місцевої громади смт Іванків, тодішню команду МОЗ України вдалося переконати у тому, що Чорнобильский медичний центр, який є невід’ємною ланкою ядерної, радіаційної та хімічної безпеки, повинен напряму фінансуватися міністерством.
Що відбувається сьогодні?
02.08.2024 МОЗ видало наказ №1361 «Про реорганізацію державного закладу «Центр спеціалізованої медичної допомоги зони відчуження Міністерства охорони здоров’я України».
На папері все видається звичайною процедурою, здійснюваною в рамках реформи: Чорнобильський центр не ліквідовують, а лише перепідпорядковують ДЗ «Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Міністерства охорони здоров’я України».
По суті ж, медзаклад у Чорнобилі опиняється в кризовому стані:
- Запропонована правонаступником програма оптимізації передбачає зведення функцій ЦСМДЗВ до фельдшерського пункту, де лікарі чергуватимуть лише кілька місяців для проведення профоглядів.
- У Чорнобилі потрібна багатопрофільна поліклініка, яка має досвід роботи в радіаційній медицині, тоді як УНПЦ ЕМД та МК МОЗ України спеціалізується на гострих травматичних станах. У статутних завданнях цього інституту немає функцій, які нині виконує ЦСМДЗВ.
Якими бачать наслідки медики Чорнобильського центру?
- Медогляди, якщо їх проводити у стислі терміни, призведуть до призупинення роботи підприємств Зони відчуження. Зараз графік укладений так, щоб не відволікати від роботи велику кількість працівників одночасно.
- Через скорочення термінів проведення профоглядів не всі встигнуть пройти цю обов’язкову процедуру.
- Працівники, які зобов’язані проходити огляди двічі на рік, не зможуть цього зробити.
- Відсутність лікарів протягом більшої частини року унеможливить вчасну діагностику патологій.
- Направлення працівників на профогляди за місцем проживання не буде ефективним, оскільки лікарі неспеціалізованих закладів не знайомі з алгоритмами діагностики захворювань, спричинених випромінюванням, не мають спеціалізації з профпатології.
- Непроходження профоглядів, по-перше, суперечитиме закону, який забороняє присутність у Зоні відчуження тих, хто має до цього медичні протипоказання та профзахворювання. По друге,\ дасть підстави зупинити роботу підприємств.
- Нетривале чергування лікарів позбавить усіх, хто перебуває в Зоні відчуження та поруч із нею, медичної підтримки. Робота лікарів — це не лише профогляди, а й медичний супровід працівників ЧАЕС і Зони відчуження, представників служб, відповідальних за безпеку і правопорядок, пожежників, військових, самопоселенців, а це щонайменше 7 000 осіб!
- Ліквідація «швидкої» допомоги може обернутися фатальними наслідками. Карета з найближчого населеного пункту може доїхати лише до КПП закритої Зони відчуження; тим часом, пацієнта у гострому стані потрібно буде доставити до КПП на транспорті, що не має систем підтримки життєдіяльності. Зважаючи, що відстань, з якої везтимуть пацієнта, може сягати 120 км, його шанси на порятунок суттєво знизяться. В умовах, коли країна-агресор будь-якої миті може завдати удару, спроможність ЦСМДЗВ надавати першу, екстрену і невідкладну медичну допомогу є критично важливою.
Як оцінюють ситуацію працівники підприємств Зони відчуження?
Микола Євсієнко, головний інженер ДСП «Екоцентр»
У Зоні відчуження має функціонувати не фельдшерський пункт, а уповноважений спеціалізований медичний заклад. Він має бути укомплектований медперсоналом такої кваліфікації, яка дозволить визначати, чи відповідає стан здоров’я працівників виконанню робіт, пов’язаних з дією джерел іонізуючого випромінювання (ДІВ). В іншому випадку система допуску до робіт з ДІВ стає лише формальною. А це тягне за собою ризики для здоров’я людини.
Ігор Рибаченко, т.в.о. гендиректора ДСП «Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами»
Медзаклад, де розуміють специфіку роботи в Зоні відчуження, потрібен однозначно. Я зацікавлений у цьому як керівник: якщо працівники проходитимуть огляди за місцем проживання, цей процес не буде контрольованим — і як тоді очільники підприємств зможуть узяти на себе відповідальність за нещасні випадки чи втрату працездатності? Я зацікавлений у збереженні медцентру й особисто: проходжу там обстеження й маю можливість переконатися, що вони здійснюються фахово, із залученням необхідного медичного обладнання.
Більшість видів діяльності ДСП ЦППРВ пов’язані з підвищеною небезпекою. У разі аварії перша допомога постраждалим повинна бути надана негайно. Для цього потрібні лікарі, а не чергові фельдшери. Так само, тільки лікарі зможуть поставити правильний діагноз у кризових ситуаціях, аби знати, до якого з медзакладів відправити пацієнта надалі. Й доправити його на місце повинна місцева «швидка», адже карета з іншого населеного пункту не зможе проїхати на територію Зони відчуження без спецперепустки.
Валентин Рижук, заступник керівника служби охорони праці ДСП «Центральне сервісне підприємство з експлуатації, відновлення та безпеки»
У нашого підприємства вже почалися проблеми з проходженням медоглядів. Якщо ми найближчим часом не отримаємо від МОЗ України підтвердження того, що Чорнобильський ЦСМДЗВ є єдиним закладом, який проводить медогляди, керівництво змушене буде розпочати процедуру відкритих торгів. У тендері муситимуть взяти участь щонайменше три учасники. Переможцем може виявитися заклад у будь-якому із міст України — в Києві, Дніпрі, Одесі… Як керівникам ДСП ЦСП, за умов катастрофічної нестачі транспорту, доправити туди 150 працівників — невідомо! Понад те, приблизно 90 осіб, які працюють у сфері громадського харчування, водопостачання тощо, повинні проходити медичні огляди двічі на рік. За невиконання цієї умови Держслужба з питань праці муситиме закрити підприємство. Чорнобиль та прилеглі території залишаться без доступу до питної води і харчування. Не будуть надаватися жодні комунальні послуги та інші сервіси.
Ліквідація або суттєве обмеження функцій ЦСМДЗВ спричинятиме сумні наслідки для всіх без винятку підприємств Зони відчуження.
Що було зроблено Атомпрофспілкою?
Державне агентство України з управління зоною відчуження і Профспілка працівників атомної енергетики та промисловості України неодноразово зверталися до Міністерства охорони здоров’я України із листами, в яких містилося роз’яснення ситуації. Не отримавши відповіді від МОЗ, Атомпрофспілка також звернулася за підтримкою задля врегулювання вказаної проблеми до Прем’єр-міністра.
Атомпрофспілка пропонує два можливі виходи із ситуації, що склалася:
- Відкликання наказу про реорганізацію медико-санітарної частини у Чорнобилі, збереження його прямого підпорядкування і фінансування.
- Збереження фінансування ЦСМДЗВ із державного бюджету та підпорядкування його ДАЗВ.