Галина Розварська, інструктор-методист з фізкультури і спорту УСО ХАЕС, уже багато років поспіль представляє команду станції з настільного тенісу на внутрішніх і міжгалузевих змаганнях та бачить своє покликання у тому, щоб надавати підтримку тим, хто прагне здобути та розвинути спортивні навички, вести здоровий та активний спосіб життя.
Галино Олександрівно, розкажіть, будь ласка, як давно Ви цікавитеся спортом та відколи працюєте на Хмельницькій атомній електростанції?
Настільним тенісом я почала займатися ще у шкільні роки, із задоволенням грала як любитель. Освіту здобула гуманітарну, вивчилася на викладача літератури та художньої світової культури. Але роботою для мене стало хобі! У 2007 році мене запросили на посаду інструктора-методиста до спортивного комплексу станції, і я з радістю прийняла цю пропозицію.
Відтоді як мені пощастило стати членом команди спортсменів-атомників, я щороку брала участь у змаганнях. В особистому заліку «золото» мені пощастило вибороти лише один раз, 2008 року, але в командному заліку збірна ХАЕС завжди здобувала першість. У цьогорічній спартакіаді мені вдалося зійти на срібну сходинку, а команда, як завжди, стала золотим призером.
Коли Ви приєдналися до когорти спортсменів-атомників, збірна тенісистів уже була сформована?
І вона була дуже потужною! Наш тренер, Микола Вагнер, зібрав чудову команду та докладає значних зусиль, аби підтримувати товариство тенісистів.
У команді переважають ті, хто вже давно займається тенісом, чи ті, хто лише розпочинає серйозні тренування?
Більшість — люди з досвідом. Вони часто виїжджають на змагання, гідно виступають у турнірах регіональної ліги. Але до нас приєднується і молодь. Наприклад, молодий співробітник Юрій Шминдра — наша справжня зірочка! Як спорт-смен він має високий рейтинг, і я пишаюся тим, що маю можливість виступати з ним в одній команді. Надана ним психологічна підтримка та поради, якими він ділився перед спартакіадою, були цінними навіть для досвідчених тенісистів.
І це — не єдиний талант серед вашого товариства?
Усі молодці! У рівненській обласній лізі виступають дві команди від ХАЕС, і одна з них, кістяк якої Богдан Мороз, Олексій Глазков і Юрій Шминдра, увійшла до вищої ліги.
Наскільки наполегливо тренуються дорослі спортсмени?
Зазвичай, якщо є можливість, вони займаються по 4 рази на тиждень. Тривалість тренування — дві години.
А як часто займаються ваші підопічні, діти?
Зазвичай заняття відбуваються двічі-тричі на тиждень. Проводяться як індивідуальні уроки, так і групові тренування невеликими командами, по 5-6 осіб. Завдяки тому, що групи невеликі, є можливість кожному приділити достатню увагу.
Чи є якісь досягнення у представників юного покоління?
Є, зокрема, у мене є привід пишатися моїм молодшим сином, який неодноразово ставав призером обласних змагань. В обласних і навіть у всеукраїнських турнірах брали участь й інші вихованці.
Як Ви оцінюєте те, що діти і дорослі мають змогу займатися спортом?
Дуже високо! Адже це — можливість оздоровитися, навчитися нового та покращити свої навички, зрештою, отримати гарний настрій. Поїздки на змагання сприяють тому, щоб гідно представити ХАЕС і водночас — перепочити та перезавантажитися, побачитися зі знайомими, поспілкуватися з однодумцями.
Коло однодумців — це також і про профспілку. Чим для Вас особисто є ця організація?
Я є членом профспілки і вважаю це правильним кроком. Завдяки профспілці я змогла отримати путівку на море, матеріальну допомогу… Але головне — це знати, що на підприємстві є спільнота небайдужих людей, які готові обстоювати права працівників, тобто виконувати основне завдання профспілкового руху.
