Щорічно з 25 листопада по 10 грудня відбувається Всеукраїнська кампанія «16 днів проти насильства». У рамках кампанії проводяться просвітницькі акції, мета яких нагадувати, що будь-які прояви насильства над людиною є порушенням її прав.
Жіночий потенціал: нові ролі, нова якість
Найзнаковіша подія у рамках кампанії відбулася 5 листопада за підтримки міжнародних організацій — Український жіночий конгрес, що став публічною платформою для відомих громадських діячів, причетних до формування в Україні ґендерної рівності. Участь у ньому взяли посли і гості іноземних держав. Йшлося про те, що з початку повномасштабної збройної агресії росії проти України цивільне населення зіткнулося з безпрецедентним рівнем насильства, особливо жінки. 4 млн (дані на 2023 рік) жінок стали внутрішньо переміщеними особами, 8 млн жінок і дітей потребують гуманітарної допомоги.
Водночас зазначалося, що війна прискорила трансформацію ролі жінки в суспільстві (дійсно, складні часи народжують сильних людей). Жінки в умовах війни масово ідуть працювати на суто «чоловічі» раніше посади, утримують родини, поки чоловіки у війську, доглядають чоловіків, які повернулися з війни, відкривають власні справи.
Найбільша жіноча складова — в ЗСУ
Від нападу росії на Україну у 2014 році кількість жінок у ЗСУ почала зростати. 2014-го становила 6,5%, 2019-го — 23%. Тоді ж в Україні вперше офіційно надали можливість дівчатам навчатись у військових ліцеях. Але лише 2021 року, коли військовими стало близько 57000 жінок, із яких 16700 були учасницями бойових дій, їх перестали оформлювати «кухарками» і «швачками».
На сьогодні у ЗСУ 68 тисяч жінок. І це найбільша жіноча складова серед армій країн-членів НАТО.
Попри це, відмічалося на Конгресі, українські жінки в армії продовжують зустрічатися з безліччю викликів, серед яких найбільший — сексизм, упереджене ставлення до жінок. Досі відсутня відповідна жіноча амуніція (офіційно в Україні поки що є лише один стандарт військової форми, затверджений Міністерством оборони, — чоловічий). Цю прогалину заповнюють волонтери і фонди.
Йшлося також про «невидимість» військовослужбовиць порівняно з чоловіками. Серед декількох сотень Героїв України з початку повномасштабного вторгнення таке звання отримали всього три жінки (усі — посмертно).
Ґендерна рівність — це про свободу
До повномасштабного російського вторгнення в Україні було здійснено значні кроки у політичному вимірі — прийнято ґендерні квоти у виборчому законодавстві. Але з початком повномасштабного вторгнення голосів жінок у процесі прийняття рішень сильно поменшало. Багато з них були змушені обирати, чи піклуватися про сім’ю, чи залишатись на своїй посаді держслужбовця. 300 жінок, представниць місцевих органів самоврядування, склали свої мандати з прийняттям постанови Уряду від 27 січня 2023 року № 69, яка заборонила перетин кордону всім депутатам місцевих рад, незалежно від їх військового обов’язку, зокрема жінкам, особам з інвалідністю, пенсіонерам.
Ґендер у профспілках
Поняття «ґендер» й у цілому ґендерна політика почали формуватися в Україні ще у 1990-х роках. Але справжній прорив було здійснено в останні перед війною роки. 2017 року Кабмін нарешті скасував перелік «не жіночих» професій. Це майже 450 посад у різних галузях — будівництві, металургії, транспортній, авіаційній, гірничій сферах тощо, на які раніше жінок не брали. Було досягнуто зменшення розриву в оплаті праці чоловіків і жінок — 18,6 %, раніше — 25 %. Великою мірою це було зроблено завдяки профспілкам.
Атомпрофспілка за підтримки НАЕК «Енергоатом» та міжнародних партнерів у передвоєнні роки активно проводить заходи, спрямовані на створення рівних умов праці жінок і чоловіків на енергетичних підприємствах України. Профспілкою проводяться інформаційні кампанії на підприємствах, якими охоплено від 7000 працівників, навчальні тренінги, семінари і вебінари. Було розроблено й видано посібник для енергетичних компаній у просуванні ґендерної рівності.
«Закладення ґендерних засад у зміст тексту колективного договору став найбільш дієвим шляхом упровадження ґендерної рівності на підприємствах», — зазначив заступник Голови Атомпрофспілки Павло Прудніков.
«З 2022 року для всіх актуальнішою за ґендерну тематику стала підтримка наших воїнів, — каже голова профкому ХАЕС Михайло Гук. — Але хоча робота ґендерних комісій під час війни «на паузі», відповідні ґендерні норми, внесені у колективні договори, працюють».
На ЧАЕС ґендерною тематикою займається заступниця начальника відділу кадрів ДСП ЧАЕС Наталія Хропата. Вона розповіла, що на станції було розроблено та впроваджено розділ «Рівність і недискримінація», який увійшов до колективного договору підприємства.
Не збитися з курсу
Ті досягнення, які Україна має у ґендерній рівності, не варто сприймати як даність. Про це застерегла на Українському жіночому конгресі посол Канади Наталка Цмоць. На її думку, необхідно вже зараз будувати стратегію, яка забезпечить в Україні рівну роль жінок у прийнятті рішень в усіх сферах суспільного життя. «Є ризики, що під час війни і після її завершення соціальні питання будуть не на часі. Держава задекларувала повоєнний розвиток, заснований на ринкових принципах. Це буде згубно для жінок, які більше залежать від держави, її підтримки. Жіноче лідерство має бути неодмінною частиною відновлення України».
У червні 2024 року під час Міжнародної конференції з відновлення (URC-2024) Україна спільно з урядами країн-партнерів, міжнародними та громадськими організаціями погодили створення Альянсу для просування ґендерної рівності та розширення прав і можливостей жінок в Україні (загалом 16 країн).
Міжнародний профспілковий рух, який був ініціатором світового руху за ґендерну рівність, продовжує боротьбу в цьому напрямі. Палким захисником рівних прав чоловіків і жінок у соціальній і трудовій сфері є Глобальний Союз IndustriALL, членською організацією якого є Атомпрофспілка. IndustriALL виступає ініціатором конкретних заходів з упровадження ґендерної рівності.
Ґендерна рівність та розширення прав жінок сприймається в цивілізованому світі як питання прав людини. І тому дотримання ґендерних норм є вимогою і до України. Угода про Асоціацію України з ЄС актуалізує ґендерні питання на всіх рівнях, і на профспілковому також.
Лілія СОКОЛОВА
