Корпоратизація НАЕК потребує окремого закону
Корпоратизація Енергоатома потребує розробки окремого закону
Корпоратизація Енергоатома потребує розробки окремого спеціального закону – консультанти ЄБРР Консорціум Deloitte&Touche та IMEPOWER
Проведення корпоратизації НАЕК «Енергоатом», що передбачено гарантійною угодою між Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР), потребує розробки спеціального закону, який враховуватиме усі особливості функціонування Енергоатома як підприємства атомної енергетики. Такий висновок міститься у звіті про результати аналізу та оцінки найважливіших аспектів процесу корпоратизації Енергоатома, який було підготовлено консорціумом компаній Deloitte&Touche LLC та IMEPOWER в рамках виконання проекту «Україна: Енергоатом – сталий корпоративний розвиток», фінансування якого відбувається за рахунок фондів технічної співпраці ЄБРР. Результати першого етапу проекту було презентовано 11 жовтня у Києві.
Відкриваючи захід, президент Енергоатома Юрій Недашковський підкреслив, що потреба у корпоратизації ДП НАЕК «Енергоатом» обумовлена не лише зобов’язаннями України перед ЄБРР, але й нагальною необхідністю удосконалити діяльність Компанії. «Корпоратизація дозволить розширити можливості Енергоатома у сфері міжнародного співробітництва, завдяки підвищенню його інвестиційної привабливості», ‒ відзначив Юрій Недашковський. Він нагадав, що Енергоатом є останнім у світі оператором атомних електростанцій, який залишається у формі унітарного державного підприємства.
У свою чергу, презентуючи звіт, експерти Deloitte&Touche LLC та IMEPOWER наголосили, що ефективне проведення корпоратизації НАЕК «Енергоатом» можливе лише за умов ухвалення спеціального закону, який міститиме особливості створення та подальшої діяльності акціонерного товариства НАЕК «Енергоатом». Зокрема, для впорядкування відносин для забезпечення умов подальшого використання акціонерним товариством майна, яке не підлягає приватизації.
Нагальну потребу в розробці такого закону Консультанти пояснюють парадоксальністю ситуації, що склалась на законодавчому рівні навколо корпоратизації НАЕК «Енергоатом». Адже, з однієї сторони, за існуючими міжнародними зобов’язаннями України, НАЕК «Енергоатом» має бути корпоратизовано, і законом України дозволена така корпоратизація. Але, як підкреслюють фахівці, на сьогодні в Україні згідно із Законами «Про приватизацію державного майна», «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» та «Про управління об’єктами права державної власності», майно Енергоатома не може бути передано у власність до статутного капіталу акціонерного товариства НАЕК «Енергоатом». У тому числі й те майно, яке забезпечує здійснення основної господарської діяльності підприємства,
Відтак, у разі створення акціонерного товариства «Енергоатом» згідно існуючого порядку та застосування режиму використання ним державного майна на праві господарського відання, 97% майна буде безоплатно використовуватись створеним господарським товариством для отримання прибутку, а відносно невеликий розмір статутного капіталу, по відношенню до загальної вартості державного майна, яке буде обліковуватись на балансі товариства, не буде сприяти поліпшенню інвестиційної привабливості підприємства.
Крім того, при застосуванні такого підходу, Консультанти прогнозують отримання від’ємного значення розміру статутного капіталу, що унеможливить державну реєстрацію нового акціонерного товариства. Проте, необхідно враховувати, що згідно міжнародних зобов’язань вжиття Україною всіх необхідних заходів для корпоратизації ДП «НАЕК «Енергоатом» повинно відбуватися за умови незменшення розміру статутного капіталу підприємства.
Консультанти звертають окрему увагу на те, що невід’ємною та необхідною складовою господарської діяльності Енергоатома є використання ядерних матеріалів, які згідно Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» є виключно загальнодержавною власністю.
«Якщо корпоратизація ДП «НАЕК «Енергоатом» буде відбуватись відповідно до існуючого порядку, «акціонерне товариство «НАЕК «Енергоатом», як правонаступник ДП «НАЕК «Енергоатом», буде стороною контрактів на придбання ядерних матеріалів та, здійснюючи оплату їх вартості, набуватиме право власності на майно, яке може перебувати виключно у загальнодержавній власності», ‒ пояснюють в Deloitte&Touche.
«Необхідність реформування системи управління державними підприємствами в Україні зумовило внесення нещодавно змін до законодавства із введенням наглядової ради як органу управління державного підприємства. В умовах ідентичності органів управління державного підприємства та акціонерного товариства першочерговим постає питання майнових відносин щодо майна, яке не підлягає приватизації», ‒ зазначають автори звіту.
Консультанти наголошують, що НАЕК «Енергоатом» має стратегічне значення для економіки та безпеки держави і врегулювання правових колізій, які унеможливлюють ефективну корпоратизацію підприємства, відповідно, належить до стратегічних інтересів держави. В Deloitte&Touche переконані, що на законодавчому рівні має бути встановлений особливий правовий режим використання майна, забороненого до приватизації, публічним акціонерним товариством, створеним в процесі корпоратизації НАЕК «Енергоатом».
У ході дискусії, старший банкір Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) Ольга Єрьоміна наголосила на необхідності формування незалежної моделі управління Компанією. «Підсумком корпоратизації має стати досягнення компанією незалежності в ухваленні економічних та господарських рішень в інтересах Енергоатома і в рамках стратегії його розвитку. Це особливо важливо в контексті впровадження в Україні нової моделі ринку електроенергії», ‒ переконана представник ЄБРР.
Ольга Єрьоміна вважає, що результатом корпоратизації Енергоатома буде звільнення Компанії від необхідності в своїй інвестиційній діяльності узгоджувати кожен крок з державою.
Представник ЄБРР також зазначила, що прийняття спеціального закону про корпоратизацію НАЕК «Енергоатом» дозволить ефективно перетворити держпідприємство в акціонерне товариство.
Підбиваючи підсумки дискусії, експерт Deloitte&Touche, керівник проекту «Україна: Енергоатом – сталий корпоративний розвиток» Тарас Сірий відзначив: «Нажаль сьогодні в державі немає стратегічного бачення, що робити з Енергоатомом у майбутньому, як розвивати Компанію. Сформувати таке бачення і є нашим спільним наступним завданням».
Довідка. НАЕК «Енергоатом» для виконання проекту Комплексна (зведена) програма підвищення рівня безпеки енергоблоків атомних електростанцій (КЗПБ) залучило кредит ЄБРР та Європейського співтовариства з атомної енергії (ЄВРАТОМ). 25 березня 2013 року було укладено кредитну угоду на суму 300 млн євро з ЄБРР, а 7 серпня 2013 року Угоду про механізм надання позики у розмірі 300 млн євро з ЄВРАТОМ.
Згідно гарантійної угоди між Україною та ЄБРР, яку було підписано 25 березня 2013 року, банк надає Енергоатому кредит на реалізацію заходів у рамках КЗПБ під державні гарантії. Однією з обов’язкових умов кредитної угоди є провeдeння процeсу корпоратизації Енергоатома відповідно з дорожньою картою, розроблeною Консультантом з корпоратизації за зразками кращої світової практики. Таким Консультантом для Енергоатома ЄБРР обрав консорціум консультантів на чолі з Deloitte&Touche LLC.
Крім того, слід підкреслити, що відповідно до умов Гарантійної угоди з ЄВРАТОМ (яка є міжнародним договором), Гарант (Україна) зобов’язується перед Кредитором (ЄВРАТОМ), що доти, доки будь-яка сума залишається ненаданою в позику або такою, що підлягає сплаті за документами про надання позики (2028 рік) гарантує, що Україна, як Гарант, увесь час є та залишатиметься 100-відсотковим власником Енергоатома як Позичальника, а також що Гарант повністю контролює та буде контролювати Позичальника, крім тих випадків, в яких Кредитор дає свою попередню письмову згоду.