Юрій Недашковський: «Мирний атом» в умовах війни
Юрій Недашковський: «Мирний атом» в умовах війни
Основні тези голови НАЕК «Енергоатом» − про реалії української атомної енергетики.
Про диверсифікацію постачання ядерного палива та обладнання, про політику імпортозаміщення та розширення власного виробництва Юрій Недашковський розповів у розмові з кореспондентом Forbes у кулуарах українсько-французького ядерного бізнес-форуму. Причому підкреслив, що питання диверсифікації та імпортозаміщення в атомній енергетиці − це не тільки бажання «Енергоатому», а є й відповідне доручення уряду.
На сьогодні атомна енергетика України видає в об'єднану енергосистему країни до 70% електроенергії. Однак дефіцит потужностей, залежно від температури повітря, все одно становить від 2,5 до 3,5 ГВт. «Енергоатом» змушений коригувати в безперервному режимі свої графіки ремонтів, продовжуючи роботу енергоблоків, щоб максимально перекрити важкий період. І це при тому, що «на валу» повинен бути хоча б один ГВт потужності в гарячому резерві, і 1,5-2,5 ГВт − у холодному резерві, тобто повинні стояти 2-3 блоки. Така ситуація веде до прискореного зношування обладнання, до підвищення технологічних витрат, прискореного використання палива. При цьому компанії необхідно вирішувати серйозні стратегічні завдання.
Про ядерне паливо
Найвідоміший приклад диверсифікації − свіже ядерне паливо, цей проект «Енергоатом» веде вже понад 10 років. На сьогодні у нас є два постачальники і два діючих контракти: з російським ТВЕЛ і американо-японською компанією Westinghouse. Зараз ми готуємося завантажувати 3 блок Південно-Української АЕС паливом вдосконаленої конструкції Westinghouse. Для цього блок зупинили на плановий ремонт.
Це паливо буде знаходитися в режимі дослідної експлуатації, і, якщо вона буде успішною протягом паливної кампанії наступного року, будемо приймати рішення про розширення дослідної експлуатації цього палива на інші енергоблоки українських АЕС, наприклад, на п'ятий блок Запорізької. Ми будемо використовувати як базову модель палива Westinghouse, так і вдосконалену.
На сьогодні атомна енергетика України видає в об'єднану енергосистему країни до 70% електроенергії. Однак дефіцит потужностей, залежно від температури повітря, все одно становить від 2,5 до 3,5 ГВт
Якщо говорити про диверсифікацію стосовно «заднього фронту» ядерно-паливного циклу − мається на увазі відпрацьоване ядерне паливо − якраз про це доречно сказати в рамках сьогоднішнього форуму. Досі ми вивозимо це паливо тільки в Росію, платимо їй великі гроші, і більше 10 років намагаємося побудувати власне сховище відпрацьованого ядерного палива в районі Чорнобиля. А це ж не один рік роботи.
Тому сьогодні, як один із диверсифікаційних варіантів, розглядаємо постачання відпрацьованого ядерного палива на підприємства французької компанії Areva. Нещодавно було підписано угоду про концептуальне дослідження. І ми розраховуємо, що через кілька років матимемо альтернативну можливість вивозити туди відпрацьоване ядерне паливо − як російського виробництва, так і виробництва Westinghouse. Що для нас уже актуально.
Процес диверсифікації поставок обладнання, комплектуючих, матеріалів у нас теж триває давно, коли почала реалізовуватися програма підвищення безпеки АЕС на виконання так званих норм МАГАТЕ. Каталізатором їх перегляду стала аварія на Чорнобильській АЕС. Норми були розроблені спільно експертами МАГАТЕ і тих країн, які експлуатують реактори російського дизайну. Відповідно, поставки обладнання під програму вже йшли не тільки від традиційного постачальника − Росії, але й низки великих західних підприємств. На сьогодні у нас більша частина постачання під усі програми модернізації та продовження термінів служби реакторів АЕС йде із західних країн.
На жаль, чинне тендерне законодавство, м'яко кажучи, не бездоганне, і нашим традиційним постачальникам, які працюють на українському ринку, простіше працювати через свої представництва, уповноважених дилерів, дистриб'юторів. Нас це не влаштовує. Ми хочемо працювати безпосередньо. Тому доводиться витрачати час і зусилля, щоб налагодити прямі контакти. У нинішній ситуації може скластися враження, що ми намагаємося відрізати Росію повністю. Це не так.
Про українських виробників
Ми не повинні залежати від якихось монопольних поставок чи видів робіт. Та частина товарів і послуг, яку легко диверсифікувати на міжнародних ринках, повинна йти на конкурентних засадах. А те, що не стандартне, специфічне чи легко монополізується, «Енергоатом» намагається оптимізувати самостійно. Ми регулярно проводимо тендери, намагаємося відбирати за тими критеріями, які закладено в нашій тендерній документації, але надаємо перевагу нашому українському виробнику.
Якщо говорити про українські підприємства, то в нас представлені практично всі елементи машинобудування, виробництва обладнання, виробництва запасних частин. Наприклад, турбінне обладнання − у нас є свій «Турбоатом», який випускає турбіни, відповідні запасні частини. Що ж до насосного устаткування − завод ім. Фрунзе практично повністю закриває наші потреби. Причому − для обладнання і першого, і другого контуру реактора, і для допоміжного обладнання.
У всьому світі є 5 компаній, які виробляють АСУ ТП. При цьому в Україні теж є 5 компаній, і ми намагаємося конкуренцію створити тільки серед них: кіровоградський «Радій», сєверодонецький «Імпульс», харківські «Хартрон» і «Моноліт»
Що стосується електротехнічного обладнання − у нас є кілька заводів: Рівненський завод високовольтної апаратури, Запорізький трансформаторний завод, ми там сьогодні розміщуємо замовлення. Арматурне обладнання для атомних електростанцій: це Івано-Франківський арматурний завод, київський ЦКБА і ще кілька підприємств. Кабельно-провідникова продукція − п'ять вітчизняних підприємств на нашому ринку.
Автоматичні системи управління технологічними процесами (АСУ ТП) − найпоказовіший приклад. У всьому світі є 5 компаній, які виробляють АСУ ТП. Водночас в Україні теж є 5 компаній, і ми намагаємося конкуренцію створити тільки серед них: кіровоградський «Радій», сєверодонецький «Імпульс», харківські «Хартрон» і «Моноліт». У них є весь спектр АСУ ТП, який потрібен Україні.
Обладнання, особливо нестандартне, замовлення на яке просто не вигідно розміщувати десь на інших заводах, оскільки це разовий виріб, ми намагаємося освоювати у себе, на підприємствах «Енергоатому». У нас є відокремлений підрозділ «Атоменергомаш», є потужні конструкторські бюро і на атомних станціях, і в нашому київському відокремленому підрозділі «Атомприлад». Вони розробляють приладовий парк, який ми впроваджуємо у себе. Наш ремонтний підрозділ «Атомремонтсервіс», там спеціалісти проводять ремонти першого контуру реактора, серед них зварювання вузько щілинного розділення − такі речі в Україні вже більше ніхто не робить.
Замовлення для вітчизняної промисловості стимулюватимуть підйом всієї економіки України.
Про добудову нових блоків
Терміни добудови третього та четвертого блоків на Хмельницькій АЕС (Х-3, Х-4) Кабінет міністрів ставить дуже жорсткі (2018 рік − прим. Forbes), ми навряд чи впораємося, і це, напевно, об'єктивно. Незрозуміло також є і модель фінансування. Для того, щоб її знайти, ми повинні для себе чітко вирішити, який тип реакторної установки буде використано для цих блоків. Чи це буде два блоки, чи буде один з однією моделлю, а другий ми будемо добудовувати за іншими технологіями − ми зараз в пошуку.
На сьогодні вся законодавча база в Україні створена під те, щоб проект Х-3, Х-4 реалізовувався з російським «Атомстройекспортом». Це і два закони України, і 6 актів Кабміну. З Росією ми будувати не будемо, тому всі вони вимагають відповідного коригування. Йдеться, зокрема, і про денонсацію міжурядової угоди 2010 року, оскільки в 2011 році її було підтверджено відповідним законом. Це тривала процедура, але ми зараз на початку цього шляху.
На сьогодні вся законодавча база в Україні створена під те, щоб проект Х-3, Х-4 реалізовувався з російським "Атомстройекспортом". Це і два закони України, і 6 актів Кабміну. З Росією ми будувати не будемо, тому всі вони вимагають відповідного коригування
Що ми маємо на сьогодні: підготовлено та погоджено з усіма міністерствами і відомствами – «Міненерговугілляпромом», «Національною комісією ядерного регулювання», «Мінрегіонбуд» − так зване «концептуальне рішення», яке передбачає добудову блоків із використанням корпусів реакторів, вироблених на потужностях чеської Skoda.
Але в нас виникла низка питань, пов'язаних із безпекою, які вимагають технічного відпрацювання. Ми перебуваємо в безперервному пошуку разом із нашими проектувальниками, чеськими колегами, Регулятором щодо показників безпеки, які увійдуть у новий ТЕО. Оскільки ми міняємо реакторну установку, то за процедурою повинні розробити доповнення до ТЕО, пройти необхідні експертизи, отримати позитивний висновок. І вийти на наш парламент для того, щоб внести зміни в один із законів, який був прийнятий щодо іншого типу реакторної установки.
Це досить тривалий шлях, ми намагаємося його скоротити і проводити всі роботи, які необхідні для проведення цього рішення, паралельно. Ми розраховуємо, що в середині 2015 року зможемо вийти з новими законодавчими ініціативами щодо добудови нових блоків на Хмельницькій АЕС.