Головний напрям діяльності вашої профорганізації?

2022, 12
   

Науковці Академії запропонували нову методику

21.07.2022

Науковці Академії запропонували нову методику дослідження уранових родовищ

В Інституті геохімії навколишнього середовища НАН України розробили та відпрацювали нову методику комплексних геоекологічних досліджень уранових родовищ різних генетичних типів для оцінювання їхнього сучасного радіоекологічного стану і прогнозування потенційних екологічних ризиків.

Оцінка екологічного стану територій, на які впливають потенційно небезпечні техногенні об’єкти, важлива для прогнозування ймовірних ризиків для населення й довкілля. За масштабами впливу на довкілля об’єкти гірничорудної галузі – одні з лідерів серед промислових підприємств. Видобування й переробка уранових руд зазвичай викликає занепокоєння через потенційне посилення радіаційного ризику. Шахтний спосіб розроблення родовищ урану, який нині застосовується в Україні, передбачає видачу гірничої маси на денну поверхню, її збагачення, складування хвостів і напівфабрикату для відправлення на подальшу переробку. Спосіб видобування урану підземним свердловинним вилуговуванням (спосіб ПСВ) придатний для відпрацювання невеликих і неглибоких (так званих «екзогенних») родовищ в осадових породах; при цьому значно зменшуються масштаби промислового майданчика, на якому здійснюється первісна переробка сировини, що знижує радіаційні ризики.

Науковці Інституту геохімії навколишнього середовища НАН України – завідувач відділу мінеральної сировини ядерної енергетики доктор геологічних наук Валентин Верховцев і завідувач лабораторії радіоекології відділу мінеральної сировини ядерної енергетики кандидат геологічних наук Юрій Тищенко – відпрацювали методику комплексних геохімічних і радіоекологічних досліджень уранових та інших родовищ корисних копалин. Методика передбачає виконання натурних (польових) вимірювань, лабораторних вимірювань відібраних зразків (проб), узагальнення і геопросторове відображення результатів вимірювань, їхню інтерпретацію шляхом аналізу взаємопов’язаних показників, отриманих різними методами вимірювання. Зокрема, такий комплексний підхід дозволяє: виокремлювати техногенну складову радіаційного впливу (наприклад, на працюючих підприємствах з видобутку урану); оцінювати внесок іншої господарської діяльності у різні складові забруднення різних компонентів довкілля; прогнозувати екологічні та радіаційні ризики.

Фактичні дані досліджень отримуються завдяки комплексу польових і лабораторних вимірювань широкого спектру – радіологічних (дозиметричних, альфа-бета-гамма-радіометричних, спектрометричних), а також геохімічних, гідрохімічних, визначень валового вмісту мікроелементів у ґрунтах і воді та їхніх мобільних форм у ґрунтах тощо.

Методику вже апробували й відпрацювали на:

– родовищах урану, які експлуатуються в Україні, – Ватутінському (шахта «Смолінська»), Новокостянтинівському (однойменна шахта), Мічурінському та Центральному (Східна частина) (шахта «Інгульська»);

– родовищах урану, придатних для відпрацювання способом ПСВ і перспективних із техніко-економічного погляду на цьому етапі розвитку технологій видобування, – Сафонівському, Новогурівському, Сурському;

– відомих в Україні родовищах урану, які можуть бути придатні для відпрацювання у віддаленішій перспективі, – Михайлівському, Дібровському, Кременчуцькому;

– родовищах інших корисних копалин, перспективних для створення видобувних підприємств, – Пержанському родовищі берилію, Юрівському родовищі титан-апатиту, Ястребецькому родовищі цирконію, Балахівському родовищі графіту.

На перелічених родовищах методика комплексних досліджень використовувалася під час фонового моніторингу територій і незалежного моніторингу діяльності підприємств.

Узагальнення отриманих результатів виконаних досліджень – зокрема, порівняння екологічної ситуації на уранових шахтах і фонового стану довкілля на територіях родовищ, перспективних для відпрацювання способом ПСВ, – показує, що видобувати уран в Україні можна за допомогою сучасних ефективних екологічно прийнятних технологій, які цілком відповідають вимогам радіаційної безпеки.

Загалом методика комплексних геоекологічних досліджень дозволяє отримувати об’єктивні дані про стан хімічного й радіаційного забруднення довкілля внаслідок впливу будь-яких техногенних об’єктів.


за матеріалами Національної академії наук України

Читайте також:

21.07.2022
Новий закон: гарний для роботодавців
Новий закон: гарний для роботодавців
Президент України підписав Законопроект № 7251 "Про внесення змін до деяких законів України щодо оптимізації трудових відносин". Експерти помітили,...
21.07.2022
Науковці Академії запропонували нову методику
Науковці Академії запропонували нову методику
В Інституті геохімії навколишнього середовища НАН України розробили та відпрацювали нову методику комплексних геоекологічних досліджень уранових родовищ різних генетичних...
19.07.2022
СБУ зібрала докази ядерного тероризму окупантів
СБУ зібрала докази ядерного тероризму окупантів
Служба безпеки України зібрала докази ядерного тероризму російських військових на території зони відчуження Чорнобильської атомної електростанції з 24 лютого...
11.07.2022
Досягнення рівності в оплаті праці
Досягнення рівності в оплаті праці
Рівна оплата за рівноцінну роботу є визнаним правом людини, чоловіків і жінок. Це право закріплено у Конвенції МОП №...
останні публікації
17.08.2022
Світова кампанія за ветування законопроєкту 5371
Федерація профспілок України ініціювала світову кампанію з підписання петиції проти введення в дію законопроєкту 5371, який суттєво звужує права...
16.08.2022
Заява ВРУ щодо ядерного тероризму на ЗАЕС
15 серпня 2022 року народні депутати України прийняли Постанову про Звернення Верховної Ради України до Організації Об’єднаних Націй, Європейського...
15.08.2022
Україна просить про спільну місію на ЗАЕС
Україна офіційно звернулася до ООН та Міжнародного агентства з атомної енергії з проханням про невідкладну організацію ними спільної міжнародної...
15.08.2022
Визначний день в історії ЧАЕС. І України
50 років тому – 15 серпня 1972 року – у фундамент головного корпусу майбутньої ЧАЕС було закладено перший кубометр бетону....
21.07.2022
Україна офіційно приєдналася до МEA
Україна та Міжнародне енергетичне агентство підписали Спільну декларацію про асоціацію, яка забезпечить основу для тіснішої співпраці у сфері енергетичної...