План дій – далекий від бажаного
План дій з реалізації Соціальної опори – далекий від бажаного
У Плані дій продемонстровані амбіції в питаннях бідності, зайнятості та навчання. Але конкретні заходи (поки що) не відповідають меті.
У листопаді 2017 року керівні установи Європейського Союзу та держави-члени у Ґетеборзі, Швеція, проголосили Європейський стовп соціальних прав. На минулому тижні, через три з половиною роки, Єврокомісія оприлюднила План дій з реалізації його 20 принципів.
Хоча план дій мав би бути представлений задовго до спалаху Covid-19, навряд чи знайшовся би більш підходящий час для цього: після року пандемії мільйони європейців живуть у бідності і зневірі. Люди втратили роботу або стали «неактивними», навантаження на жінок у вигляді неоплачуваного догляду відчутно зросло, а молоді люди ризикують стати «поколінням карантину».
План дій має стати основою поточної соціальної політики та політики на ринку праці Комісії. З самого початку свого мандату президент комісії Урсула фон дер Ляйен - колишня міністр праці та соціальних справ Німеччини – продемонструвала свої рішучі амбіції щодо соціального зближення та «економіки, що працює на людей».
Три цілі
Тому очікування від Плану дій були високими. Його наріжними каменями є три головні цілі, які планується досягти до 2030 року – терміну реалізації Цілей сталого розвитку ООН.
По-перше, Комісія буде намагатися зменшити кількість людей, яким загрожує бідність, на 15 мільйонів, з яких щонайменше п'ять мільйонів мають бути дітьми. По-друге, рівень зайнятості серед осіб віком від 20 до 64 років повинен зрости до 78% із 72,5% у третьому кварталі 2020 р., в тому числі має бути зменшено частку молодих людей, які не працюють та не навчаються, до 9 відсотків з 12,6% у 2019 році. А 60 відсотків робочої сили щороку мають брати участь у навчанні (порівняно з 37 відсотками у 2016 році), довівши частку дорослих з базовими цифровими навичками до 80 відсотків.
У той час, як цілі щодо зайнятості та навчання є сміливими та чіткими, цілі щодо зменшення бідності бракує амбіцій. У період з 2010 по 2020 рік ЄС мав на меті зменшити кількість людей, яким загрожує бідність, на 20 мільйонів, однак реальні показники були далекими від цього – відповідно були переглянуті в сторону зменшення темпи передбаченого зниження соціальної ізоляції в найближче десятиліття. Враховуючи те, що в 2019 році - до пандемії Covid-19 - 91 мільйон європейців жили на межі бідності, Союз повинен піднімати планку, а не занижувати цілі.
Одним із ключових інструментів контролю за досягненням цілей буде оновлена соціальна таблиця. З точки зору профспілок, додавання нових показників до таблиці є дуже важливим: показники охоплення колективними договорами та щільності профспілкового членства у країнах-членах відсутні в ній. Однак План дій не містить деталей про те, яким чином буде переглянуто таблицю та хто буде залучений до цього.
Очікування не виправдалися
Чіткі цілі та їх моніторинг за допомогою Соціальної таблиці створять основу для реалізації Соціального стовпа, проте План дій повинен передусім бути переконливим у контексті конкретних дій. З цієї точки зору Комісія не виправдала високих сподівань.
Серед найбільш багатообіцяючих пропозицій – рекомендація щодо ефективної активної підтримки зайнятості (опублікована разом із Планом дій) та реформа законодавства про конкуренцію ЄС для захисту колективних договорів для деяких груп самозайнятих, зокрема формально самозайнятих працівників платформ. Також пропонуються реформа європейських керівних принципів державних закупівель з метою стимулювання інновацій та соціально відповідальних закупівель, а також розробка «Європейської перепустки соціального забезпечення». Остання може дозволити цифрову взаємодію між мобільними громадянами та національними органами влади, що поліпшить мобільність прав на соціальне забезпечення.
Окрім цих ініціатив, чимало важливих «пропозицій» Плану дій - це проекти, що вже реалізовуються. Рамкову директиву про мінімальну заробітну плату – яка представляється як ключова – було анонсовано восени 2020 року, а законодавчі пропозиції щодо умов праці у платформенній економіці та заборони небезпечних хімічних речовин вже стали предметом консультацій із соціальними партнерами. Інші пропозиції, такі як оцінка діяльності Європейського бюро праці та оновлення Нової промислової стратегії, є лише заходами на виконання .
Основні відсутні елементи
Найбільшим розчаруванням є відсутність у Плані дій є анонсованої ініціативи щодо схеми перестрахування на випадок безробіття для єврозони – вона широко визнається важливою для подолання ендемічних викликів асиметричних шоків для держав-членів ЄС з однією валютою. Хоча комісія мала намір виступити з відповідною пропозицією у першій половині 2021 року, це питання вже не вважається пріоритетним. В той час, як комісар з питань праці та соціальних прав Ніколас Шміт наполягає на тому, що перестрахування на випадок безробіття залишається на порядку денному, той факт, що комісія вирішила виключити його з Плану дій, говорить сам за себе.
Не менш розчаровує те, що залишається незрозумілою позиція комісії щодо майбутнього механізму підтримки зайнятості SURE, створеного навесні 2020 року для фінансування схем роботи неповний час в державах-членах під час пандемії. Незважаючи на те, що у плані згадана оцінка SURE, відсутні зобов’язання стосовно його продовження. З огляду на те, що 90 відсотків позик, охоплених SURE, вже були виділені державам-членам, однак рецесія ще далеко не завершилась, європейські фірми та працівники повинні знати, чи можуть вони розраховувати на те, що ЄС й надалі ефективно підтримуватиме зайнятість.
Зараз від держав-членів та національних зацікавлених сторін залежить, яким чином будуть розвинуті ці пропозицій та підвищені закладені в них амбіції. Незважаючи на те, що Соціальний стовп не передбачає юридично обов’язкових прав, проголошуючи його у 2017 році ЄС взяв на себе зобов'язання згідно міжнародного права. Тому його принципи мають бути включені в європейське вторинне законодавство і, зрештою, мають стати реальними соціальними правами для європейських громадян.
План дій Єврокомісії є важливим кроком, але явно не останнім словом. Європейський соціальний саміт у Порто 7-8 травня стане ще однією можливістю внести нові та сміливі пропозиції, щоб зробити внутрішній ринок більш справедливим. Боротьба за соціальну Європу ще далеко не виграна.
Лукас Хохшайт socialeurope.eu
Про автора
Лукас Хохшайдт - науковий співробітник Департаменту європейського та міжнародного профспілкового руху Об'єднання профспілок Німеччини
https://www.socialeurope.eu/