Головний напрям діяльності вашої профорганізації?

2022, 6
   

Прапори надії і свободи осявають його долю

06.05.2022

Прапори надії і свободи осявають його долю

Маріуполь є символом стійкості і непохитної боротьби із рашистським наваллям. Не лише тому, що там до останнього стоять наші воїни. Там зросло покоління патріотів, вихованих на ґрунті любові до рідної землі, для яких особисті свободи у пріоритеті.

 На світлині автора цих рядків Костянтин Георгійович Белов із Державним прапором, який він виніс із понівеченого Маріуполя. Прапор посічено осколками.

 «Підібрав його біля центрального входу на території розбитої лікарні водників. Образливо стало за наругу, вчинену щодо державного символу, щодо зруйнованого міста. Напівсвідомо вирішив, що він буде зі мною будь-що», — розповідає Костянтин. — Проніс через блок-пости. А що, я на своїй землі, і це частка мого усвідомлення Батьківщини»…

 Усвідомлення небезпеки, як мені здається, так і не прийшло до співрозмовника. Він розповів, що на блок-постах заставляли роздягатися, перевіряли наявність татуювання, якихось ран, чи щось іншого на колінах. Перемацували речі у сумках. Саме серед речей і зберігався дорогоцінний символ нескореного Маріуполя…

 — За професією я зварювальник — закінчив місцеве ПТУ, — розповів Костянтин. — Працював понад 10 років на Азовському судноремонтному заводі вибивальником литва та зварювальником. Згодом виробництво занепало, змінив кілька підприємств, останнє місце — адміністратор автомийки станції технічного обслуговування — це зовсім недалеко від прохідної Азовсталі.

 28 лютого навкруги стало бахкати. Зайшли військові ЗСУ, подивилися, чи можуть на СТО закріпитись. Моя зміна закінчилась, і я поїхав додому. Дорогою купив хліба, чаю. Як з’ясувалося, це була перша і остання покупка за час перебування у місті під час окупації.

 Обстріли почастішали, особливо інтенсивно гатили по Азовсталі, яку добре видно з місця розташування нашого з матір’ю будинку. У місті то одну хату розбомблять, то іншу, фугаси літають.

 Виходив кілька разів подивитися, що ж робиться у місті, споглядав за подіями у порту, бачив, як розбомбили триповерхову будівлю бази внутрішньої механізації на території порту, це за метрів 300 від хати.

 З 4 на 5 квітня гатили всю ніч, на території торгового порту пересувалися військові з автоматами. Вранці оглянув вулицю Маркелова — будинки палають, електричні стовпи повалені, лежать ручні протитанкові гранатомети. Товариш попередив, щоб не йшов далі, бо у одному з будинків засіли денеерівці.

 Зробили розвідку щодо виходу у Мелекіно, де розташувалася база відпочинку. Дивимося — над сільрадою чужі прапори. Таксисти попередили, що можна стати за гуманітаркою ДНР, тільки треба зареєструватися.

 Ми вирішили, що вибиратимемося звідси. Матір ледь вмовив, казала, що залишиться, бо тут усе рідне.

 На першому ж блок-посту заставили роздягнутись…

 У Мелекіно поселились у знайомих. Таксисти за виїзд у Бердянськ заправили по 1000 гривень з людини. На умовному кордоні вимагали відбитки пальців і фото. Ми вирішили, що обійдемося без цього, хоча був ризик, що не випустять.

 Черговий блок-пост: хто не пройшов фільтрації — (рашисти не слов’янської зовнішності) наполягають, щоб поверталися назад. Таксист домовляється за 1500 гривень з кожного, щоб пропустили. Бачив, як гроші перекочували з рук у руки.

 У Бердянську над міськрадою рашистський і радянський прапори, поруч на площі — жовто-блакитні. Влаштовуємось у хостелі. Просять 300 гривень з людини. Все досить пристойно. Коли дізнаються звідки ми — приносять консерви, зменшують ціну до 250. Наступного дня йду на автовокзал, чую, що відправляється автобус, хапаю речі і маму та мерщій у автобус.

 Під Пологами знову блок-пост. Дивлюся: прапор триколорний, а на 40-метровій вишці — наш. О, ми таки у себе вдома. Рашист побачив у мене у валізі нові кросівки: «Це ти мені?» Я заперечив. «Ти такий жадний»…

 Я не жадний, якби нашому воїну, то — залюбки.

 Нарешті Запоріжжя. Тут у нас вже є зв’язок. Мати телефонує сестрі у Нетішин. У відповідь — «Приїздіть негайно!»

 Далі був потяг «Запоріжжя - Львів». З 19 квітня Галина Олександрівна та Костянтин Георгійович у Нетішині, де їх прихистила Олена Дерев’янко. Мати — пенсіонерка, а Костянтин сподівається, що тут знайде роботу для серця і вмілих рук. Бо прапори надії і свободи осявають його долю.

 P.S. Костянтин вже влаштувався на роботу зварювальником у тепличне господарство. Не останню роль у перевазі на користь саме цього працівника зіграла особиста бесіда керівника Миколи Радиці із Костянтином. Він переконався, що саме з такими людьми слід робити справу. Вони — надійні.

Віктор Гусаров

 

Читайте також:

16.05.2022
Атомна енергетика може допомогти Європі
Атомна енергетика може допомогти Європі
Оскільки війна російського президента путіна в Україні змушує Європу розривати залежність від російських природного газу та нафти, реноме атомної...
14.05.2022
Інтерв'ю голови ДП НАЕК
Інтерв'ю голови ДП НАЕК "Енергоатом" Петра Котіна
Петро Котін, голова ДП НАЕК “Енергоатом”, в інтерв’ю Vesti.ua розповів про плани щодо будівництва нових електростанцій в центрі та...
13.05.2022
МАГАТЕ  про розробку в Україні ядерної зброї
МАГАТЕ про розробку в Україні ядерної зброї
Під час промови на військовому параді у москві 9 травня президент рф спробував в черговий раз звинуватити Україну у...
06.05.2022
Прапори надії і свободи осявають його долю
Прапори надії і свободи осявають його долю
Маріуполь є символом стійкості і непохитної боротьби із рашистським наваллям. Не лише тому, що там до останнього стоять наші...
останні публікації
16.05.2022
Уранові шахти Кіровоградщини не працюють
Відродження економіки – важлива умова наближення перемоги – вважають в Офісі Президента України. Для досягнення цієї мети розробили план,...
16.05.2022
Посилити роль МАГАТЕ у деокупації ЗАЕС
На цьому наполягають Україна і США — повідомляє прес-служба Міністерства енергетики за підсумками зустрічі міністра Германа Галущенка і тимчасово...
15.05.2022
Відзначено державними нагородами
П’ятьох захисників із Кропивницького, які загинули 12 березня внаслідок авіаудару по військовому аеродрому Канатове, посмертно нагороджено орденом «За мужність»...
15.05.2022
У Верховній Раді проголосували законопроєкт №5371
Верховна Рада у першому читанні проголосувала за законопроєкт №5371 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо спрощення регулювання...
13.05.2022
Спільні дії у протидії пожежам
12 травня на спільній нараді Міндовкілля, Держлісагентство, ДСНС та національні природні парки скоординували свої дії у протидії пожежам в...