Головний напрям діяльності вашої профорганізації?

2022, 15
   

У роботодавців більше прав та менше обов'язків

05.06.2022

Звільнять за один день: в Україні хочуть ухвалити новий Трудовий кодекс

У роботодавців буде більше прав та менше обов'язків

Під час війни в Україні трудові відносини регулюються особливим законодавством, яке, зокрема, дозволяє роботодавцю призупиняти дію трудових договорів із працівниками без зайвих формальностей. Проте народні депутати хочуть внести зміни до Кодексу про працю й для мирного часу, зокрема, передбачивши можливість звільняти працівників без попередження та вагомих на те підстав. Тривають бурхливі дискусії експертів щодо нововведень у сфері трудового законодавства України. Проаналізував положення нового законопроєкту № 5371, що вже пройшов перше читання, досвідчений економічний журналіст Роберт Василь.

Без втручання держави

Незабаром на ринку праці України можуть відбутися докорінні зміни. Верховна Рада вже ухвалила в першому читанні законопроєкт № 5371 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо спрощення регулювання трудових відносин у сфері малого і середнього підприємництва та зменшення адміністративного навантаження на підприємницьку діяльність". Цей проєкт було подано до парламенту понад рік тому - в квітні 2021-го. Протягом всього цього часу він лежав, так би мовити, "під сукном", і тепер, коли в Україні йде війна, народні обранці вирішили, що настав сприятливий момент для перегляду правил працевлаштування у країні.

Головна новація документу - запровадження договірного режиму регулювання трудових відносин. Цей режим пропонується поширити на всі підприємства малого та середнього бізнесу (які мають до 250 працівників), а також на працівників більших підприємств, чия зарплатня перевищує 8 мінімальних зарплат (на даний момент це 52 тисячі гривень).

Суть договірних стосунків полягає в тому, що з роботодавця знімаються майже всі обов’язки і обмеження, які накладає на нього нинішній Кодекс законів про працю (КЗпП). В разі, якщо закон буде остаточно прийнятий і набере чинності, практично всі аспекти відносин між працівниками і працедавцями визначатимуться договором, укладеним між ними. Збережуться лише мінімальні вимоги, визначені законодавством, які зводяться по суті до того, що зарплата працівника не має бути нижче мінімальної, і роботодавець матиме надавати працівнику щорічну відпустку.

Всі решта умови праці визначаються "на власний розсуд за взаємною згодою" працівником і роботодавцем і фіксуються трудовим договором. Це стосується таких умов, як звільнення з роботи, система оплати праці, норми праці, розміру платні, надбавок і премій, норм робочого часу, тривалості щотижневого відпочинку.

Передбачається, що система трудових договорів позбавить трудові відношення від зайвих формальностей, які сьогодні вимагають від роботодавця значних зусиль і витрат. Цього вдасться досягти завдяки наступним положенням, які пропонується внести в КЗпП та інші законодавчі акти України:

- Трудові договори укладаються на певний термін або на строк виконання певної роботи. У випадку, якщо термін трудового договору збіг, і роботодавець його не продовжив, працівник вважається автоматично звільненим без тих формальностей, яких необхідно дотримуватися сьогодні.

- Трудовий договір може визначати час і тривалість обідньої перерви, а також залучення робітника до понадурочних і нічних робіт. При цьому роботодавцю більше не знадобиться узгоджувати умови роботи працівників з профспілками.

- Так само трудовим договором визначатиметься тривалість робочого дня.

- Роботодавець може без погодження з профспілкою переносити час відпустки працівника за згодою з ним. А якщо працівник такої згоди не дає, то роботодавець може обійтися і без неї (якщо він потурбувався вставити відповідний пункт в трудовий договір). Тривалість відпустки визначається трудовим договором.

- Працівник вважається поінформованим про умови праці та наявність на його робочому місці небезпечних факторів з моменту підписання ним трудового договору. Ніяких додаткових інструктажів, навчань чи інших заходів з охорони праці роботодавець проводити не повинен.

- Строки виплати заробітної плати визначаються трудовим договором. Але виплати повинні відбуватися не рідше одного разу на місяць.

- Роботодавець отримує право звільняти працівника в будь який зручний для нього час. Для цього не потрібно жодних підстав або згоди працівника. Достатньо надіслати працівникові рекомендованого листа. Працівник вважається звільненим з наступного дня після вручення листа. Згода профспілки при цьому також не потрібна. При звільненні роботодавець має виплатити працівнику три мінімальні зарплати (зараз це 19,5 тисячі гривень).

Кінець радянського кодексу

Навколо документу, який передбачає докорінну зміну стосунків на ринку праці, давно тривають бурхливі дискусії.

Автори законопроєкту зазначають в пояснювальній записці, що ухвалений в 1971 році в Радянському Союзі КЗпП вже давно не відповідає реаліям ринкової економіки.

Нинішній ринок праці характеризується надмірною зарегульованістю і забюрократизованістю трудових стосунків, занадто складною системою обліку кадрів, а також нормування та оплати праці. Це породжує додаткові витрати з боку бізнесу, а також тиск з боку контролюючих органів, які гальмують розвиток підприємництва.

Натомість комітет Верховної Ради з питань інтеграції до Європейського Союзу вважає, що прийняття даного законопроєкту стане порушенням зобов’язань України за Угодою про асоціацію з ЄС та цілою низкою міжнародних угод, підписаних і ратифікованих нашою державою.

Комітет нагадує, що за Угодою про асоціацію Україна взяла на себе зобов’язання не знижувати рівень охорони праці, передбачений законодавством, а також поступово наблизити власне законодавство до права, стандартів та практики Європейського Союзу у сфері зайнятості, соціальної політики та рівних можливостей. Проте даний законопроєкт, на думку комітету, є кроком у прямо протилежному напрямку.

Зокрема, вважають в комітеті, при прийнятті цього закону виникне значна різниця в регулюванні трудових відносин між малим (до 250 працівників) та великим бізнесом. Як результат, люди, які виконують одну й ту ж саму роботу на різних підприємствах, опиняться в дуже різних умовах з точки зору захисту своїх прав. Робітники невеликих підприємств будуть дискриміновані порівняно з тими, кому пощастило влаштуватися до великих корпорацій.

Виникне нерівноправність і серед самих роботодавців. Ті з них, хто буде вимушений дотримуватися нинішніх стандартів трудових стосунків, стикнуться з недобросовісною конкуренцією з боку тих, хто більше не буде обтяжений зайвими зобов’язаннями щодо своїх співробітників.

Особливо комітет звертає увагу на деклароване в законопроєкті право роботодавця на безпідставне звільнення працівників. Депутати зазначають, що Європейська соціальна хартія визнає "право всіх працівників не бути звільненими без поважних причин для такого звільнення, пов’язаних з їхньою працездатністю чи поведінкою, або поточними потребами підприємства, установи чи служби".

До того ж, за чинним КЗпП при звільненні працівника, роботодавець зобов’язаний попередити його за два місяці і виплатити компенсацію в розмірі середньої місячної зарплати. Таким чином, працівник отримує певний час для пошуку нової роботи, а також виплати в розмірі трьох своїх звичайних зарплат.

В той же час новий закон встановлює звільнення без попередження з виплатою трьох мінімальних зарплат, що є значним зниженням рівня захищеності.

"Окрім різкого зниження соціальних стандартів в трудових відносинах, законопроєкт також практично позбавляє профспілки всіх повноважень в питаннях захисту прав працівників, - говорить колишній депутат і член комітету з питань соціальної політики і праці Верховної Ради Андрій Павловський. - Таким чином фактично знищується профспілковий рух. За нинішнім законодавством при зміні суттєвих обставин праці, наприклад, призначенні понадурочних робіт, керівництво має узгодити свої дії з профспілкою. В багатьох випадках це досить формальна процедура, проте вона все ж таки дозволяє уникнути найбільш кричущих порушень прав працівників. В разі прийняття цього закону, на такий захист розраховувати вже не доведеться".

Окрім того, на думку експерта, законопроєкт також завуальовано скасовує 40-годинний робочий тиждень, встановлений законодавством, оскільки в трудовому договорі роботодавець отримує можливість прописувати будь які умови праці, в тому числі, і встановлювати тривалість робочого дня на свій розсуд. Також норми законопроєкту призведуть до фактичного скасування лікарняних, оскільки працедавець може передбачити в договорі обов’язок робітника відпрацьовувати дні, пропущені через хворобу.

Натомість відповідальність роботодавця за безпеку праці фактично знімається, оскільки в договорах дозволяється прописувати винятки з встановлених законодавством стандартів.

"Така безправність працівників не принесе розквіту малому і середньому бізнесу, - вважає Андрій Павловський. - Якщо б держава хотіла покращити становище бізнесу, то радше б послабила податковий тиск, перенісши його частину на великі олігархічні корпорації".

Натомість пропонований закон лише полегшить життя олігархам. На думку експерта, для більшості з них не виникне проблем розбити свої бізнеси на невеликі підприємства, позбавивши таким чином своїх працівників тих соціальних гарантій, якими вони користуються на сьогоднішній день.

"Саме тому, окрім "Слуг народу", цей законопроєкт підтримали депутати з груп, близьких до олігархів, зокрема колишнього ОПЗЖ, - каже Павловський. - Без їхнього 21 голосу в Раді не вистачило б голосів для прийняття даного документу в першому читанні".

З інформацією

 Роберт Василь

 

Читайте також:

16.09.2022
Як війна в Україні спровокувала попит на уран
Як війна в Україні спровокувала попит на уран
США повинні виробляти більше власного урану. З таким заголовком вийшла стаття американського видавництва TheNationalInterest. Коротка назва, яка повною мірою...
05.09.2022
Благодійність не має кордонів
Благодійність не має кордонів
У цьому матеріалі хочу висвітлити діяльність однієї з організацій, яка відреагувала на проблеми не тільки самопоселенців, а й працівників...
21.07.2022
Новий закон: гарний для роботодавців
Новий закон: гарний для роботодавців
Президент України підписав Законопроект № 7251 "Про внесення змін до деяких законів України щодо оптимізації трудових відносин". Експерти помітили,...
21.07.2022
Науковці Академії запропонували нову методику
Науковці Академії запропонували нову методику
В Інституті геохімії навколишнього середовища НАН України розробили та відпрацювали нову методику комплексних геоекологічних досліджень уранових родовищ різних генетичних...
останні публікації
26.09.2022
26 вересня 1977 року пуск енергоблоку №1 ЧАЕС
26 вересня 1977 року — дата енергетичного пуску енергоблоку №1 ЧАЕС. Перший з чотирьох реакторів станції запрацював, поклавши початок...
27.09.2022
Зменшувати залежність від російського атомпрому
Ярослав Демченков зазначив, що найважливішим завданням для України і світу на сьогодні є вирішення питання ядерної безпеки та забезпечення...
26.09.2022
Мінекономіки оприлюднило проєкт Закону «Про працю»
Законопроєкт скасовує дію КЗпП, Законів України «Про відпустки», «Про оплату праці» та ще шести нормативно-правових актів....
26.09.2022
Канада готова допомогти Україні
Канада готова допомогти Україні із відновленням енергетичної інфраструктури. В той час, коли ЗСУ дають відсіч країні-терористу та відвойовують окуповані...
24.09.2022
В Україні ліквідували Фонд соціального страхування
21 вересня Верховна Рада ухвалила законопроект №3663. Ним передбачено зміну системи управління загальнообовʼязковим державним соціальним страхуванням....