Про особливості колективних трудових спорів
Про особливості колективних трудових спорів
Останнім часом Верховна Рада України та Кабінет Міністрів приймають низку нормативних актів або вносять зміни до діючих, які суттєво впливають на трудові відносини і тому часто виникають випадки загострення стосунків між роботодавцями та працівниками, які завершуються процедурою вступу у колективний трудовий спір.
Діяльність Національної служби посередництва і примирення спрямована на вирішення трудових спорів, запобігання їх виникнення та сприяння поліпшенню соціально-трудових відносин. У зв’язку з реформами, які відбуваються в країні, зокрема децентралізацією влади, нерідко виникають загострення соціально-трудових відносин на підприємствах, установах з питань заборгованості зарплати, невиконання умов колективного договору реорганізації чи ліквідації підприємств. Наймані працівники, бажаючи захистити свої права, вдаються до активних дій, але вони мають бути спрямовані у законодавче русло. Регулювання колективних трудових спорів дозволяє уникнути негативних наслідків.
Процедура вступу у колективний трудовий спір розпочинається із формування вимог найманих працівників або профспілкової організації (щодо погашення заборгованості із зарплати, виплати її двічі на місяць, забезпечення теплового режиму та ін.). Сторонами трудового спору можуть бути наймані працівники або ж профспілкова організація та об’єднання роботодавців чи органи влади. Формування вимог здійснюється загальними зборами працівників або конференцією на виробничому рівні. Разом з вимогами збори визначають орган або особу, яка буде представляти їхні інтереси, та шляхом збору підписів (результати збору підписів узагальнюються і складається відповідний протокол). Формування вимог працівників, коли їхні інтереси представляє профспілка або об’єднання профспілок, затверджується рішенням виборного органу.
Оформлені вимоги надсилаються роботодавцю, який повинен їх розглянути та повідомити працівників чи орган профспілки про своє рішення у 3-денний термін. Якщо задоволення вимог виходить за межі компетенції роботодавця, то він у 3-денний термін направляє їх у вищестоящий орган або власнику, які приймають відповідне рішення. Строк розгляду вимог будь-якою інстанцією не повинен перевищувати трьох днів та загальний термін розгляду вимог і прийняття рішень не повинен перевищувати 30 днів із дня отримання вимог.
Колективний трудовий спір виникає з моменту, коли уповноважений представницький орган найманих працівників або профспілки одержав повідомлення від роботодавця про повну або часткову відмову у задоволенні вимог і прийняв рішення про незгоду з рішенням роботодавця або ж коли строки розгляду вимог, передбачені законодавством, закінчилися, а відповідь від роботодавця не надійшла. Із практики, дуже малий відсоток роботодавців надають відповіді щодо висунутих вимог працівників. Про виникнення колективного трудового спору орган, який представляє інтереси найманих працівників або профспілки, зобов’язаний у триденний строк проінформувати роботодавця, місцеву владу та відділення НСПП. Реєстрація колективного трудового спору здійснюється Національною службою на підставі подання відділення.
Висунення вимог та направлення їх роботодавцю не дає підстав та права найманих працівників на застосування на цьому етапі страйку, припинення роботи, що, як правило, трапляється на практиці. Страйк застосовується як крайній засіб вирішення трудового спору і не може розпочатися до проведення примирних процедур. Вирішення трудового колективного спору здійснюється з питань встановлення нових або зміни існуючих соціально-економічних умов праці та виробничого побуту і укладення чи зміни колективного договору примирною комісією. А в разі неприйняття рішення у строки, встановлені трудовим арбітражем, та виконання колдоговору або окремих його положень та невиконання вимог законодавства про працю – трудовим арбітражем. Страйк може бути розпочато, якщо примирні процедури трудовий арбітраж, примирна комісія, узгоджувальні зустрічі, прямі переговори не привели до вирішення колективного трудового спору, або ж роботодавець чи уповноважена особа ухиляються від примирних процедур або не виконують угоду, яка була досягнута в ході вирішення колективного трудового спору. На практиці багато підприємств виходять на страйк, не дотримуючись процедури вступу у колективний трудовий спір. Як правило, тоді йде звільнення працівників з роботи. Тому, закликала Оксана Крайносвіт, якщо виникла напружена ситуація, треба чи працівникам, ви організаціям профспілок негайно звертатися до відділення НСПП, яке надасть правовий супровід і допоможе вирішити трудовий конфлікт законним шляхом.
За матеріалами ФПУ