Борги енергоринку вбивають енергомашинобудування
Заборгованість енергоринку перед Енергоатомом не тільки завдає удару по АЕС, а й вбиває галузь енергомашинобудування
Хронічні неплатежі за вироблену продукцію наносять непоправну шкоду будь-якій галузі економіки, однак є галузі, які відчувають цю проблему особливо гостро. Передусім ідеться про атомну генерацію, яка забезпечує понад 50% всієї потреби країни в електроенергії. Ключовий напрям сталого розвитку атомної енергетики – підтримка галузі енергомашинобудування.
Харківський Турбоатом – флагман вітчизняної атомної індустрії. На десяти енергоблоках трьох українських АЕС працюють 12 турбін виробництва Турбоатома, з них 8 тихохідних турбін потужністю 1000-1100 МВт. Перший зразок почав роботу на енергоблоці №1 Южно-Української АЕС у далекому 1982 році.
Та мало тільки виробити турбіни. Найважливіше – обслуговування висококваліфікованими фахівцями турбін, що вимагають планових ремонтів, а також модернізації. «Турбіна має працювати від 40 до 60 років, але потрібно проводити заміну швидкозношуваних деталей, – розповідає генеральний конструктор Турбоатома Євген Левченко. – Ми успішно виконуємо це завдання, однак постачання обладнання й запчастин мають відбуватися своєчасно, відповідно до графіків ремонтних кампаній».
Другий напрям – модернізація. Адже першу турбіну-мільйонник спроєктували 1980 року, тож 40 років по тому потрібно модернізувати її проточну частину та впроваджувати новітні технології задля збільшення строку її служби. «Ми забезпечуємо модернізацію елементів проточної частини на існуючих роторах, і це дозволяє мінімізувати витрати, – говорить Євген Левченко. – У той самий час іноземні компанії пропонують обов'язкову заміну роторів». За словами генерального конструктора Турбоатома, вже замінено частину обладнання турбіни енергоблока №2 ЮУАЕС, внаслідок чого її потужність зросла на 20 МВт. Для розуміння: на деяких теплоелектростанціях 20 МВт – це потужність цілого блока.
І додатковий, але вкрай важливий аспект роботи Турбоатома – імпортозаміщення. Важко переоцінити зусилля харківських машинобудівників у справі відмови від постачань з Російської Федерації. До прикладу, виробництво лопаток – деталей із дуже складною технологією виробництва. Енергоатом запропонував Турбоатому розробку з виробництва лопаток із титанового сплаву – при тому, що раніше харківські машинобудівники з титаном не працювали. Результат: гарантований ресурс роботи лопатки підвищено зі 100 до 160 тисяч годин.
Сьогодні Турбоатом обслуговує контракти з НАЕК «Енергоатом» на суму 2,3 млрд грн, що еквівалентна половині минулорічного бюджету Харківської області. Генеральний директор Турбоатома Віктор Суботін розповідає: вже виготовлено й відвантажено продукції на 1,9 млрд грн. «Все просувається згідно з планами енергетиків та машинобудівників. Все, окрім своєчасної оплати», – констатує він. Наразі Енергоатом боргує Турбоатому за угодами, терміни оплати за якими вже спливли, близько 750 млн грн. Плюс – близько 150 млн грн за вже відвантажену машинобудівниками продукцію. Сукупно – майже мільярд гривень.
«Це стримує наші можливості просуватися далі, – впевнений гендиректор Турбоатома. – У нас є завдання в рамках п'ятирічної програми модернізації атомної енергетики, ми також плануємо активну участь у добудові енергоблоків Хмельницької АЕС та готові постачати туди турбіни. Але все це пов'язано з фінансовими можливостями. Потрібен прорив у сплаті».
Своєю чергою Енергоатом зможе виконати фінансові зобов'язання перед одним зі своїх найважливіших контрагентів лише тоді, коли нарешті розпочнеться процедура погашення заборгованості перед самим НАЕК з боку ДП «Гарантований покупець» та НЕК «Укренерго», що разом із забогованостями старого енергоринку за відпущену електроенергію вже перевищує 24 млрд грн. Настанова НКРЕКП від 16 січня 2021 року, завдяки якій можна буде розпочати процес погашення заборгованості на ринку електричної енергії, покликана розірвати це порочне коло, адже знищення атомної генерації та її надважливого напряму – енергомашинобудування – неприпустиме.