Головний напрям діяльності вашої профорганізації?

2022, 15
   

Питання-Відповідь


Поставити питання

Працевлаштування внутрішньо переміщених осіб: що потрібно знати

 Згідно з даними Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України кількість внутрішньо переміщених осіб (далі — ВПО) в Україні перевищила 8 млн людей. Змінюючи постійне місце проживання працівники мають можливість реалізувати своє право на працю в іншому місці проживання/перебування. При цьому працівникам та роботодавцям необхідно знати яким чином та якими є умови працевлаштування ВПО.

Внутрішньо переміщені особи — це особи, які є громадянами України, іноземцями або особами без громадянства, які перебувають на території України на законних підставах і мають право на постійне проживання в Україні, яких змусили залишити або покинути своє місце проживання в результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру (стаття 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб»). Тобто це особи, які перемістились зі своїх постійних місць проживання у інші міста/села, проте залишаються у межах України.

Умови працевлаштування внутрішньо переміщених осіб

Для ВПО варіанти працевлаштування залежать від того, чи звільнилась особа на попередньому місці роботи.

Працевлаштування на умовах сумісництва

Перший варіант працевлаштування — на умовах сумісництва. Кодекс законів про працю (стаття 21) вказує на те, що працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях.

Порядок оформлення — видається наказ про прийняття працівника на роботу за сумісництвом. Праця за сумісництвом відображається в табелі обліку робочого часу.

Важливо! Прийняття особи за сумісництвом можливо, якщо вона не належить до категорій осіб, на які поширюється обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності. Наприклад, це може стосуватися працівників державних підприємств, працівників прокуратури, нотаріусів; керівників державних підприємств, установ, організацій, їх заступників, керівників структурних підрозділів указаних підприємств та їх заступників.

Працевлаштування на новому місці роботи

Другий варіант — працевлаштування на основне місце роботи. Для того, щоб це здійснити необхідно звільнитися з минулого місця роботи:

звільнення в односторонньому порядку: ВПО подає до центру зайнятості заяву на ім’я роботодавця, про що центром зайнятості повідомляються роботодавець (будь-якими засобами комунікації, у тому числі електронними), територіальний орган Державної податкової служби та територіальний орган Пенсійного фонду України. Датою припинення трудового договору є день, наступний за днем подання такої заяви (абз. 2 ч. 4 ст. 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб»).

Важливо! Стосується саме тих ВПО, хто не мав можливості припинити трудовий договір (інший вид зайнятості) за угодою сторін (ч. 1 ст. 36 КЗпП) або з власної ініціативи (ст. 38, 39 КЗпП) через те, що не міг продовжувати роботу за таким трудовим договором за попереднім місцем проживання;

припинення трудових відносин у судовому порядку, якщо попередній варіант неможливий. Працівник подає позовну заяву до суду про встановлення факту припинення трудових відносин. Далі рішення суду надається роботодавцю і це буде підставою для прийняття особи на основне місце роботи.

Важливо! Наразі трудова діяльність працівника обліковується в електронній формі в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, тому при прийомі на роботу подається витяг з реєстру застрахованих осіб (у разі якщо дані про трудову діяльність оцифровувались).

Компенсація роботодавцям за працевлаштування ВПО

Постановою КМУ від 20 березня 2022 року № 331 визначений Порядок надання роботодавцю компенсації витрат на оплату праці за працевлаштування внутрішньо переміщених осіб внаслідок проведення бойових дій під час воєнного стану в Україні, аби допомогти роботодавцям із наданням робочих місць переміщеним особам в межах України.

Роботодавці (окрім роботодавців, які є бюджетними установами, фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування), що працевлаштували внутрішньо переміщену особу на умовах строкового або безстрокового трудового договору (контракту), гіг-контракту, зокрема за сумісництвом, мають право на компенсацію витрат, за таких умов:

роботодавець перебуває на обліку як платник єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;

розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством (6500 грн);

подали податкову звітність за 4 квартал 2021 р. або весь 2021 рік.

Важливо! Компенсація витрат надається у розмірі 6500 гривень щомісяця за кожну працевлаштовану особу, за яку роботодавцем сплачується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, на період воєнного часу та протягом 30 календарних днів після його скасування або припинення.

При цьому задля отримання компенсації витрат за другий місяць роботодавцям слід повторно відправити заявку.

Як роботодавцю отримати компенсацію витрат?

Роботодавець не раніше, ніж через п’ять календарних днів після працевлаштування особи подає до міського, районного, міськрайонного центру зайнятості або філії регіонального центру зайнятості заяву про компенсацію витрат:

в електронній формі — через Єдиний державний вебпортал електронних послуг (Портал Дія);

в паперовій формі — особисто під час відвідування центру зайнятості або на адресу електронної пошти відповідного центру зайнятості.

Заява подається роботодавцем до центру зайнятості, розташованого за місцезнаходженням роботодавця. До заяви додаються документи, перелік яких зазначено у Порядку.

Звертаємо увагу! Загальна тривалість надання компенсації витрат не може перевищувати двох місяців з дня працевлаштування особи.

Рішення щодо надання або відмови у наданні компенсації витрат приймається регіональним центром зайнятості та оформлюється відповідним наказом протягом п’яти календарних днів після отримання заяви від роботодавця (крім подання заяви через Портал Дія).

Також необхідно враховувати, що центр зайнятості має право перевіряти достовірність відомостей, поданих роботодавцем для отримання коштів, дотримання порядку їх використання роботодавцем.

Надія Йолкіна, Катерина Швець

ГО «Трудові ініціативи»

 

 

 

останні публікації
28.09.2022
Мережі зарядних станцій від НАЕК
Кабінет міністрів 27 вересня ухвалив розпорядження про створення державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" мережі швидкісних автомобільних електрозарядних...
28.09.2022
Активізувати дії на підтримку України
Атомпрофспілка на засіданні Міжнародної мережі профспілок атомників INWUN, яка діє в рамках Глобального Союзу IndustriALL, запропонувала колегам звернутися...
26.09.2022
26 вересня 1977 року пуск енергоблоку №1 ЧАЕС
26 вересня 1977 року — дата енергетичного пуску енергоблоку №1 ЧАЕС. Перший з чотирьох реакторів станції запрацював, поклавши початок...
27.09.2022
Зменшувати залежність від російського атомпрому
Ярослав Демченков зазначив, що найважливішим завданням для України і світу на сьогодні є вирішення питання ядерної безпеки та забезпечення...
26.09.2022
Мінекономіки оприлюднило проєкт Закону «Про працю»
Законопроєкт скасовує дію КЗпП, Законів України «Про відпустки», «Про оплату праці» та ще шести нормативно-правових актів....