Уран у злагоді з довкіллям
Завдяки винаходу українських гірників видобування радіоактивного металу практично не шкодить природі
Нещодавно представники ЗМІ мали можливість ознайомитися з новим винаходом спеціалістів ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат», запровадженого у практику смолінськими гірниками-уранниками. З ним директор шахти Віктор КОВАЛЕНКО (на знімку) пов’язує багато сподівань, адже інновація допоможе і «соціалку» покращити, і довкілля зберегти.
Безвідходне виробництво
За 35 років від початку видобутку урану гірники змогли пройти не лише більше 250 кілометрів гірничих виробіток у товщі Українського кристалічного щита, а й «увіковічнити» результати своєї героїчної праці у вигляді відвалу позабалансових руд заввишки понад 30 метрів, який зайняв 80 тисяч квадратних метрів родючої землі. Директор Смолінської шахти, депутат обласної ради Віктор Коваленко визнає, що вплив відвалів на довкілля досить-таки відчутний. Саме тому він доклав усіх зусиль, аби його мінімізувати.
Про можливість переробки відходів уперше замислилися фахівці ДП «СхідГЗК» у 2005 році, хоча багато хто вважав можливість ліквідації відвалів і перспективу видобутку руди безвідвальним способом утопією. Але, як то кажуть, — очі бояться, а руки роблять. І зробили, тобто винайшли сепаратор, який за принципом глибокої радіометричної сепарації дозволяє практично повністю «відстрілювати» шматки руди з промисловим вмістом урану. З часом сепаратори удосконалювали і тепер рудосортувальний комплекс не що інше, як справжня збагачувальна фабрика, яка за рік переробляє 600 тисяч тонн відвалів.
Таким чином, за півтора року перероблено майже півтора мільйона тонн відвалів, від чого висота гори зменшується просто на очах. Віктор Коваленко каже, що не розраховували на такі високі темпи, але винахід (а саме такий статус має розробка комбінатівських фахівців) постійно удосконалювали, і тепер ним зацікавилися представники провідних урановидобувних країн. Між іншим, кошти на розробку комплексу, який отримав назву «Алтаіт», виділяв сам комбінат, а за кілька років це обійшлося у більш як 25 мільйонів гривень. Та головне, каже Віктор Коваленко, що є результат. За його словами, цього року комплекс дав можливість видобути таку кількість корисної руди, з якої на гідрометалургійному заводі у Жовтих Водах отримали 200 тонн власне уранового концентрату. Окрім того, в результаті переробки відвалу виходить «чистий» будівельний матеріал, який можна використовувати хоча б і на будівництві доріг, а також матеріал, який повернеться в шахту у вигляді суміші для бетонування порожнин. Фактично колектив шахти не лише отримує додатковий метал, а й за власний кошт рекультивує величезну ділянку степу.
2009,49
Безвідходне виробництво
За 35 років від початку видобутку урану гірники змогли пройти не лише більше 250 кілометрів гірничих виробіток у товщі Українського кристалічного щита, а й «увіковічнити» результати своєї героїчної праці у вигляді відвалу позабалансових руд заввишки понад 30 метрів, який зайняв 80 тисяч квадратних метрів родючої землі. Директор Смолінської шахти, депутат обласної ради Віктор Коваленко визнає, що вплив відвалів на довкілля досить-таки відчутний. Саме тому він доклав усіх зусиль, аби його мінімізувати.
Про можливість переробки відходів уперше замислилися фахівці ДП «СхідГЗК» у 2005 році, хоча багато хто вважав можливість ліквідації відвалів і перспективу видобутку руди безвідвальним способом утопією. Але, як то кажуть, — очі бояться, а руки роблять. І зробили, тобто винайшли сепаратор, який за принципом глибокої радіометричної сепарації дозволяє практично повністю «відстрілювати» шматки руди з промисловим вмістом урану. З часом сепаратори удосконалювали і тепер рудосортувальний комплекс не що інше, як справжня збагачувальна фабрика, яка за рік переробляє 600 тисяч тонн відвалів.
Таким чином, за півтора року перероблено майже півтора мільйона тонн відвалів, від чого висота гори зменшується просто на очах. Віктор Коваленко каже, що не розраховували на такі високі темпи, але винахід (а саме такий статус має розробка комбінатівських фахівців) постійно удосконалювали, і тепер ним зацікавилися представники провідних урановидобувних країн. Між іншим, кошти на розробку комплексу, який отримав назву «Алтаіт», виділяв сам комбінат, а за кілька років це обійшлося у більш як 25 мільйонів гривень. Та головне, каже Віктор Коваленко, що є результат. За його словами, цього року комплекс дав можливість видобути таку кількість корисної руди, з якої на гідрометалургійному заводі у Жовтих Водах отримали 200 тонн власне уранового концентрату. Окрім того, в результаті переробки відвалу виходить «чистий» будівельний матеріал, який можна використовувати хоча б і на будівництві доріг, а також матеріал, який повернеться в шахту у вигляді суміші для бетонування порожнин. Фактично колектив шахти не лише отримує додатковий метал, а й за власний кошт рекультивує величезну ділянку степу.
2009,49